WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Вітчизняні освітні інновації: вісім освітніх проектів - Реферат

Вітчизняні освітні інновації: вісім освітніх проектів - Реферат

Перший етап (АЗІМУТ-1) - це система психолого-педагогічної роботи з учнями 5-7(8)-х класів загальноосвітнього навчального закладу, спрямована на формування в них стійких інтересів до пізнавальної та практичної діяльності, розвиток широкого кола мотивів до вивчення предметів або їх взаємопов'язаних блоків. "АЗІМУТ-1" передбачає створення умов для вільного вибору школярами мотиваційних спецкурсів із певної кількості варіантів, що пропонуються за рахунок годин варіативної складової змісту загальної середньої освіти. Спецкурси проводяться одночасно з учнями паралелі класів у формі уроків. Учні можуть вільно обрати спецкурс, змінити його на інший, але його відвідування для них є обов'язком. При цьому кількість спецкурсів, що пропонується учням певної паралелі, має переважати кількість класів у ній щонайменше у 1,5 раза. Спрямування спецкурсів мусить відповідати всьому спектру предметів, що викладаються: природничо-математичним, гуманітарним, технологічним, мистецьким, оздоровчо-спортивним. Зміст спецкурсів має співвідноситися зі змістом базових предметів, але не дублювати, а доповнювати і поглиблювати його.

Програми мотиваційних спецкурсів складаються самими вчителями. Зміст і форми занять за спецкурсами добираються таким чином, щоби викликати зацікавленість учнів. Менш формалізовані форми проведення цих занять сприяють залученню школярів у різні види діяльності формуванню досвіду особистих досягнень, позитивної "Я-концепції" та стійкої мотивації до навчання.

Певна пізнавальна спрямованість, що формується в учнів, є не лише передумовою подальшого свідомого вибору ними профілю навчання, але й основою їх готовності до життєвого самовизначення.

"АЗІМУТ-2" є наступним етапом реалізації технології, що передбачає індерективну психолого-педагогічну діагностику. Її головне завдання -допомогти учню як суб'єкту освітнього процесу свідомо обрати профіль подальшого навчання.

Третій етап реалізації технології ("АЗІМУТ-3") передбачає поглиблене вивчення учнями певних предметів, їх взаємопов'язаних блоків за обраними профілями у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів. Сформовані таким чином профільні класи відзначаються стійкістю, високим рівнем успішності учнів.

Сфера застосування. ЗНЗ освіти, коледжі, школи-інтернати загального типу.

Результати застосування. Технологія "АЗІМУТ".

Освітня програма „Довкілля"

Автор. В. Єльченко - директор Науково-методичного центру інтеграції змісту освіти АПН України, доктор педагогічних наук, професор, академік АПН Україна та інші.

Наукове керівництво. АПН України.

Мета. Формування цілісної свідомості людини, яка здатна брати на себе відповідальність за майбутнє своє і довкілля.

Зміст. Розроблена інтегрована модель природничо-наукової освіти, яка передбачає вивчення у 1-6-х класах загальноосвітніх навчальних закладів системи інтегрованих курсів, котрі включають знання про фізичні, астрономічні, фізико-географічні, хімічні, біологічні явища життєвого світу, відомості з етнографії, історії рідного краю, життя суспільства, знання про здоровий спосіб життя та безпеки життєдіяльності, відповідно до інтересів та вподобань дитини. У процесі навчання учень вивчає не сукупність елементів основ наук про природу, а дістає знання про явища свого життєвого стану - довкілля, засвоює систему знань, що є фундаментом вивчення природничих наук у старших класах.

На першому етапі природознавчої освіти педагог встановлює суб'єктні взаємовідносини зі своїм вихованцем згідно з його віком та інтересами.

У 1-2-х класах учитель розвиває в дитини бажання виокремлювати серед об'єктів довкілля ті, що її цікавлять, виявляти зв'язок між живою істотою та її середовищем.

У 1-му класі учні вивчають курс "Довкілля", що розглядає явища і процеси, які відбуваються в цей час у довкіллі дитини і нею спостерігаються. У 1-2-му класі школярі починають вивчати курс "Спостерігаю довкілля". Крім підручника в них є щоденники спостережень за довкіллям, що допомагають їм осмислити стан свого здоров'я, здібності, інтереси та потреби. Самочинно складаються учнівські групи спостерігачів за небом, тваринами, машинами тощо. Щоденник спостережень включає спеціальні завдання для спостерігачів, результати їх спостережень обговорюються в класі, дістають "соціальне визнання". У початковій школі ці групи за інтересами мобільні, при переході учнів в основну школу з груп за інтересами однієї паралелі формуються групи учнів, які вивчають предмети за вибором. У такий спосіб розв'язується проблема ранньої диференціації навчання, виявлення та навчання обдарованих дітей.

У 3-му класі вивчається курс "Досліджую довкілля". Третьокласники за допомогою вчителя відкривають загальні закономірності природи та намагаються словесно пояснити взаємозв'язок об'єктів довкілля.

У 4-му класі коло явищ і процесів, які необхідно вміти пояснити, розширюється від власного довкілля до Космосу. Учні переходять на мову графіків, моделей, вчаться проектувати.

У 5-му класі школярі знайомляться з курсом "Пояснюю довкілля".

У 6-му класі вчитель "Довкілля" підводить учня до розуміння необхідності подальшого вивчення окремих природничих предметів.

Школярі оволодівають загальною схемою вивчення систем: встановлюють їхню структуру, внутрішні та зовнішні зв'язки, прогнозують подальший розвиток систем.

У 7-11-х класах школярі засвоюють зміст ядра природничонаукових знань і явищ, пропонованих програмою. Учителі спрямовують пізнавальну активність вихованців до тієї або іншої області природничих наук (фізика, хімія, біологія тощо).

У випускному класі учні вивчають філософсько-природничий курс "Еволюція природничо-наукової картини світу", що дає можливість зіставити своє світорозуміння зі світорозумінням людей різних епох. Випускний екзамен відбувається у формі захисту своїх "образів природи" і проектів з певного предмету. На захисті учень має продемонструвати знання з усіх предметів природничого циклу.

Сфера застосування. Загальноосвітні навчальні заклади.

Результати застосування.

Освітня програма "Довкілля".

Програми з природознавства, фізики, хімії, біології (В. Ільченко).

Зошит для учнів "Спостерігаю за собою і довкіллям" для 2-го класу (К. Сєдих, В. Ільченко, О. Ільченко).

Підручник "Хімія" для 7-го класу (О. Фіалков, В. Ільченко).

Методичні посібники для вчителів "Викладання довкілля в 1-му класі", "Викладання довкілля в 2-му класі".

"Методика викладання інтегрованого курсу з природознавства в 5-му класі", "Методика викладання природознавства в 6-му класі".

Навчальні план і програма курсів для трьох категорій вчителів.

Рекреаційна технологія

Автор. О. Дубогай - завідувачка кафедри фізичного виховання і здоров'я НПУ ім. М. П. Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор.

Мета. Оздоровлення учнів, підвищення на основі творчої, пізнавальної активності школярів їх успішності у навчанні.

Зміст. Автор технології враховує взаємозв'язок пізнавальної і рухомої активності учнів у процесі навчання. Засвоєння навчального матеріалу, виховання та оздоровлення школярів відбуваються на тлі збільшення їх рухової активності на уроках. Засоби і методи фізичної культури застосовуються на заняттях із загальноосвітніх предметів для профілактики розумової втоми, короткозорості, вироблення стереотипу правильної постави, підвищення пізнавальної активності учнів.

Основним компонентом технології є вироблення в молодших школярів динамічного стереотипу правильної постави за допомогою утримання мішечків із сіллю на голові під час уроку. Цей прийом забезпечує вдосконалення постави учнів як під час сидіння за партою, так і в русі (стояння, ходіння), сприяє розвитку кістково-м'язової системи, опорно-рухового апарату молодших школярів у період їх активного росту.

Водночас на уроках проводяться фізкультпаузи спрямованої дії у вигляді м'язосуглобної і дихальної гімнастики, що супроводжуються виголошеннями учнями окремих звуків, текстів, лічилок та кричалок. Це сприяє кращому запам'ятовуванню навчального матеріалу, покращенню функції дихання, емоційному заспокоєнню школярів за рахунок позитивного впливу голосових модуляцій на кору головного мозку.

Критеріями ефективності застосування технології є покращення самопочуття, підвищення працездатності, пізнавальної, творчої активності учнів, їх успішності.

Loading...

 
 

Цікаве