WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Від школи функціонуючої до школи, що розвивається - Реферат

Від школи функціонуючої до школи, що розвивається - Реферат

Креативна гра як синтезований метод активної групової роботи поєднує в собі три відомих напрями її здійснення: активізацію перцепції, активізацію комунікації, активізацію взаємодії. Активізація перцепції спрямована на підвищення міжособистісного та міжгрупового розуміння, успішно реалізується в різних формах сенситивного тренінгу. Активізація комунікації конкретизується у формах групової дискусії та групового аналізу значущих ситуацій. Активізація взаємодії знаходить у грі вираження в різних формах усвідомленої зміни поведінки, освоєння соціальних ролей, ігрової психотерапії, психодраматичної корекції. Сюжет, що поетапно розвертається у креативній грі, може містити в собі різні форми активізації перцепції, інтенсифікацію комунікації та взаємодії. Кожний з названих напрямів активної групової роботи має притаманні тільки йому особливості, що є цінними для креативної гри.

Так, у процесі виконання завдань на підвищення внутрішньоособистісної, міжособистісної, міжгрупової чутливості учасники включаються в нову для них сферу соціального досвіду - відкриттів, зроблених у процесі цілеспрямованого сприйняття, порівняння, передбачення. Завдяки одержанню різнобічних відомостей про себе як особистостей і професіоналів учасники розширюють можливості саморозуміння.

У комунікативних, особливо дискусійних формах активного навчання змінюються ситуативні установки учасників. Знижується категоричність їхніх оцінок, освоюються різноманітні підходи до аналізу проблем, підсилюється прийняття партнера по спілкуванню.

Форми навчання, спрямовані на активізацію взаємодії, дозволяють учасникам занять спробувати або освоїти нові види соціальної поведінки, нові професійні (керівник) або міжособистісні (лідер) ролі. Виконання завдань на інтенсифікацію взаємодії дає можливість моделювати виробничі та міжособистісні процеси, дає матеріал для рефлексивного аналізу.

Креативна гра, інтегруючи в собі різні форми активного навчання, має різні види. Вони виділені залежно від того, який компонент у них - виробничий чи міжособистісний (особистісний) - представлено більшою мірою. Таким чином, креативна гра проводиться у вигляді ділової та імітаційної гри, якщо виробничий компонент переважає. При провідному міжособистісному чи особистісному компоненті має місце рольова або рефлексивна креативна гра. Запропонований розподіл на види досить умовний. У кожному із зазначених видів, як правило, присутні ознаки всіх інших.

Ділова гра. Ефективний і широко розповсюджений метод рішення управлінських, виробничих, дослідницьких завдань. У ній відтворюються зміст, умови та динаміка виробничої дії для рішення конкретної або типової проблеми. Заявлена в назві гри проблема концентрує на собі всю активність учасників, що проявляється в посиленому спілкуванні. Саме сфокусованість на проблемі спілкування забезпечує пошук її розв'язання.

На заняттях із керівниками шкіл ділова гра як метод навчання несе подвійне навантаження. З одного боку, у ній відбувається рішення поставленої проблеми чи знаходження шляхів її рішення. Інакше кажучи, ділова гра, організована у формі семінару з будь-якого питання, служить рішенню саме цього питання. З іншого боку, предметом навчального засвоєння є сама форма активного проведення семінару. Ділові ігри, як правило, проводяться у формі семінарів для керівників шкіл, що дозволяє директору не тільки одержати знання з проблеми, але також засвоїти спосіб проведення ділового обговорення цієї проблеми з колективом школи.

Імітаційна гра. Даний вид креативної гри є діючим засобом активного навчання. Імітаційна гра служить своєрідним "полігоном" для випробування тих інноваційних кроків, які директор школи збирається вживати у своїй роботі. Наприклад, ділова імітаційна гра "Атестація" знімає напруженість у школі напередодні атестації педагогічних кадрів і поліпшує якість їхньої підготовки. Імітаційні ігри "Підстава", "Методична рада" та "День директора" у найкоротший термін дозволяють проаналізувати й упорядкувати один із напрямів роботи школи або оцінити перспективність прийнятого типу управління освітньою установою.

Підставою вважати імітаційну гру одиницею навчального процесу, що сприяє інтенсивному професійному розвитку, послужили її характеристики як засобу розвитку перетворюючих можливостей особистості, докладно проаналізовані І. Камишановою і включають у себе:

інструментальність гри, що забезпечує можливість оволодіння нею для використання керівником у своїй роботі;

позицію ведучого, що змінюється протягом усієї дії (зацікавлений співрозмовник, інформатор, експерт, психотерапевт, рядовий учасник, відсторонений спостерігач тощо);

характеристики імітаційної гри як методу, що дозволяє створювати наближені до життя умови, надає простір для дій, набути досвід професійних проб, проведених у психологічно безпечному оточенні.

У розроблених іграх імітуються соціальні взаємини людей у професійно значущих ситуаціях. У характеристиках імітаційної гри та принципах її побудови можна виділити два важливих моменти, що відбиваються в ігровій ситуації.

По-перше, імітаційна гра займає як би перехідне положення між дійсною соціальною ситуацією взаємодії та грою (в її розумінні як виду життєдіяльності). З одного боку, вона начебто гра, а з іншого - включає всі складові реальної життєвої ситуації. Імітаційна гра - форма "проживання" реальних або ймовірних життєвих подій в ігрових навчальних ситуаціях.

По-друге, метою та предметом взаємодії учасників навчання стає знаходження індивідуальних форм загального групового знання. При проведенні наших ігор таке знання створюється у процесі взаємодії у групі, а внесена ззовні інформація (фактичні та статистичні дані, результати проведених досліджень, перелік вікових і міжособистісних проблем) виступає лише допоміжним матеріалом у процесі "вироблення" учасниками власного знання.

Імітаційна гра містить й інші можливості для учасників. Нижче спеціально розглядаються її діагностичні, корекційні, розвивальні, формуючі та психотерапевтичні аспекти.

Діагностичні можливості гри дозволяють виявити соціально-психологічні характеристики групи керівників, пріоритетні для напряму й цінності діяльності, ступінь відкритості групи в цілому та окремої людини, рівень готовності учасників до активної роботи, розуміння ними та прийняття завдання на соціальну взаємодію. У процесі імітаційної гри стало модно виявляти ступінь соціальної поінформованості людей і перелік актуальних для конкретної групи виробничих та особистісних проблем.

Корекційні можливості гри проявляються в тому, що вона дозволяє зняти гостроту соціального протистояння. Ведучий, вибираючи адекватну ігровій ситуації позицію, передає учасникам відповідальність, щоб уникнути негативних наслідків групової роботи. Виникаючий у процесі гри груповий характер знання, знижуючи рівень протиставлення стосовно представників іншої точки зору, збільшує ступінь прийняття кожним учасником іншої людини.

Розвивальний характер гри надає групова дискусія, що дозволяє учасникам засвоювати правила та принципи культурної суперечки та підвищення їхньої ефективності в подоланні протиріч. Крім того, вона розширює значеннєве й інформаційне поле кожного за рахунок обміну уявленнями, думками, перевагами.

Формуючі можливості гри яскраво проявляються тоді, коли ведучий демонструє пріоритет вічних загальнолюдських цінностей над існуючими в цей момент. Це дозволяє транслювати культурні зразки поведінки й підтримувати соціально безпечні умови взаємодії - основу для формування нових відносин.

Психотерапевтичні можливості ігор реалізуються через вираження ставлення до тієї чи іншої обговорюваної проблеми. У ході ігрової дії обговорюються загальнолюдські проблеми, а розв'язуються приватні життєві питання окремої людини. Обстановка ігор створює ситуацію безпеки для нового досвіду саморозкриття учасників. Приєднання ведучого до меншостей у ситуації неприйняття їхніх цінностей і позицій іншими учасниками групи змінює ставлення групи до цих меншостей і перебудови поведінки на основі розуміння та толерантності до протилежної точки зору. Відсторонена позиція ведучого наприкінці гри створює ефект "відкритого фіналу", що дає можливість кожному самостійно прийняти остаточне рішення.

Розроблені й активно впроваджувані імітаційні ігри різні за змістом, але мають загальні підстави їхньої побудови та подібну процедуру проведення. Перша їхня загальна особливість - при проведенні в реальній групі вони не порушують, за нашими спостереженнями, кооперативної взаємодії учасників надалі, а, навпаки, зміцнюють і розвивають. Друга особливість пропонованих ігор - можливість їхнього застосування в рамках навчальних занять будь-якої спрямованості (навчальних годин у розкладі занять, клубних і тренінгових зустрічах), що не є маломожливим в умовах реального життя для збереження цілісності враження від участі у спільній дії.

Loading...

 
 

Цікаве