WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Антикорупційне виховання у школі - Реферат

Антикорупційне виховання у школі - Реферат

Антикорупційне виховання у школі

Антикорупційне виховання у школі може бути формальним і неформальним. Формальне виховання - це включення елементів антикорупційної освіти в загальноосвітні програми, неформальне - заохочення різного роду ініціатив у додатковій освіті: громадянські акції, учнівські конференції й інші заходи

Оскільки основною мішенню антикорупційного виховання є формування громадянської свідомості, то найбільш сприятливе для його інтеграції середовище - соціальні дисципліни: громадянське виховання, історія, політологія, етика тощо. Зв'язок зі згаданими предметами неминучий і тому, що проблематика корупції розглядається з використанням понять юридичних, політичних, історичних та економічних наук.

Інтегрування антикорупційного виховання в загальноосвітні курси неможливе без належного для цього тематичного контексту. Наприклад, проблему корупції складно усвідомити без розгляду призначення державної служби, а також етичних і правових вимог до державних службовців. Якщо зазначені теми не розглядаються в курсах громадянського виховання або політології, інтегрування антикорупційного виховання може бути утрудненим. З іншого боку, антикорупційне виховання - це не тільки антикорупційна освіта, а й інформування. Важливі для формування антикорупційних установок поняття та цінності можуть передаватись і при розгляді інших тем.

Існує ряд способів інтеграції. Можна чітко сформулювати та виділити проблеми антикорупційного виховання, тим самим створюючи окремий модуль із декількох уроків, але можна обговорити проблематику корупції і як складову частину інших тем, проблем або їхню конкретизацію, ілюстрацію. Далі представлені обидва приклади інтегрованого модуля та інтегруючої програми. Важливо, щоб антикорупційне виховання не протиставлялось іншим дисциплінам.

Особлива проблема антикорупційного виховання - як уникнути небезпеки, що ця програма перетвориться на курс інформування про можливості корумпованої поведінки. Як і в усіх інших випадках, коли у школі прагнуть прищеплювати установки, що суперечать "зручній" практиці поведінки, антикорупційне виховання вимагає від учителів мудрості, психологічної проникливості та методичної майстерності.

Мета антикорупційного виховання - виховувати ціннісні установки та розвивати здатності, необхідні для формування в молодих людей громадянської позиції стосовно корупції.

Завдання антикорупційного виховання:

1. Познайомити з явищем корупції - суттю, причинами, наслідками.

2. Заохочувати нетерпимість до проявів корупції.

3. Продемонструвати можливості боротьби з корупцією.

4. Зробити свій внесок у виконання завдань, що формулюються в загальних програмах та освітніх стандартах:

виховання в собі ціннісних установок (повага до демократичних цінностей; небайдужість до всього того, що відбувається поруч; чесність; відповідальність за дію, учинок; постійне вдосконалювання особистої, соціальної, пізнавальної та культурної компетентностей тощо);

реалізація розширення можливостей (спілкуватися, знаходити, передавати інформацію та розпоряджатись нею; критично мислити та вирішувати проблеми; раціонально планувати й організовувати діяльність, розпоряджатись тимчасовими, фінансовими та іншими ресурсами; діяти творчо, ініціативно, осмислено та самостійно, брати на себе відповідальність за свої дії; спілкуватись і співробітничати, конструктивно вирішувати розбіжності та конфлікти; брати участь у житті школи, місцевої громадськості, суспільства, при необхідності брати на себе роль лідера й т. п.).

Передбачуваний результат - сформована особистість, яка наділена знаннями про небезпеку, яку являє собою корупція для добробуту суспільства та безпеки держави, яка не бажає миритись із проявами корупції, здатна та бажає її усувати.

ДИДАКТИЧНІ ПОРАДИ

Інформування

Антикорупційний рух є сильно ангажованим в емоційному плані рухом. Це непогано, однак іноді емоції ґрунтуються на досить поверхневому та туманному знанні явища, проти якого виражається протест, тому носій цього протесту, по суті, нічого не може змінити. Таким чином, одне з основних завдань антикорупційного виховання у школі полягає в тому, щоб дати учням необхідні знання, які допоможуть їм:

навчитись розпізнавати корупцію, а також відрізняти її від інших видів злочинів;

представляти аргументи, чому корупція є злом;

демонструвати можливості зниження рівня корупції.

Способи одержання та надання інформації з антикорупційного виховання можуть бути тими ж, що й у цілому в усьому шкільному соціальному вихованні: лекції, аналіз різних письмових джерел інформації (статей, дослідницьких звітів, історичних джерел тощо); бесіди з різними людьми (працівниками правоохоронних органів, свідками, політиками, державними службовцями і т. д.); перегляд кіноматеріалів та ін. Проте антикорупційному вихованню завжди загрожує небезпека того, що чисте інформування стане методичним ознайомленням молодих людей з можливостями корумпованої поведінки або призведе до приниження суспільства та держави, в якій ми живемо, в очах учнів. Тому, розповідаючи учням про корупцію, варто зберігати почуття міри та смаку, не забуваючи про те, що основне завдання полягає не в тому, щоб якнайбільше знати, а в тому, щоб уміти як можна більш точно оцінювати.

Створення установок

Установка є ціннісною диспозицією, постійною схильністю до того, щоб оцінювати явище певним чином. Установка ґрунтується на сприйнятті, емоційних реакціях, поведінковому досвіді та намірах (Zimbardo P. G., Leipte M. R., 1991).

Усі п'ять елементів пов'язані між собою та взаємозамінні. У випадку з нашим прикладом емоційні реакції вступають у дисонанс із моделлю звичної поведінки та когніцією (осмисленням), тому прокорупційна установка не є категоричною. Один елемент, що змінився, може заміщати собою інші, наприклад, можливості, що змінились, поведінка й поведінкова практика можуть замінити когніцію, емоційну реакцію та установки.

Розповідаючи учням про корупцію, учителі прагнуть створити установку, опираючись на когніцію. Щоб це вдалось, учні мають:

1. Зрозуміти інформацію. Шкода, заподіювана корупцією, найчастіше доводиться за допомогою економічних і соціально-політичних аргументів. Для більш юних учнів вона може бути незрозумілою, а для більшості - не занадто актуальною. Тому аргументи треба "перевести" на мову учнів і показати, як корупція зачіпає інтереси їх близьких.

2. Запам'ятати. Без сумніву, "повторення - мати учення". Однак якщо повторити одну річ більше трьох разів, то людина починає відчувати пересичення та загрозу для своєї свободи вибору. Тому варто міняти форму повідомлення та подавати інформацію як можна більше в несподіваний і вражаючий спосіб.

3. Переконати самих себе. Установки є особливо сильними, якщо вони не були нав'язані, а сформувались у процесі інтенсивного обмірковування. Виходить, що однієї тільки інформації недостатньо, але не варто й "розжовувати" учням оцінку явища. Набагато більш діючим способом буде довірити аналіз, інтерпретацію, аргументування й узагальнення інформації самим учням, тобто скористатись методикою активного навчання.

"Ефект самопереконання" буде більш діючим, якщо результати активного обмірковування будуть записуватись (у вигляді висновків, тез, рекомендацій тощо) та виноситись на публіку. Крім того, люди схильні повірити в те, що вони гаряче захищають. Тому для антикорупційного виховання не підходять дебати, в яких одна сторона змушена захищати прокорупційні установки: сформульовані самою людиною аргументи надовго залишаються в пам'яті. Якщо дуже хочеться влаштувати у школі дебати з цієї теми, то провокуючою стороною, що буде захищати корупцію, можуть бути хіба що самі вчителі. Однак навіть такий вид дебатів викликає етичні проблеми (що пропагують учителі?).

Іншим діючим і постійним методом виховання установок може бути залучення до діяльності. Люди схильні співвідносити себе з тим, чим вони займаються (закон самоідентифікації - "я хороший, тому що разом з однокласниками беру участь у діяльності з надання соціальної допомоги"). Залучення юнацтва в антикорупційні проекти та рухи зміцнює їхні антикорупційні установки.

Зміна установок

Учителям, які займаються вихованням цінностей, завжди заважає зіткнення із протилежними установками, що вже сформувались. Зіштовхнувшись із запереченням та опором, деякі з них піддаються почуттю безпорадності. Упевненість у своїх силах їм може додати знання психологічної закономірності зміни установок. Дійсно, попередня установка блокує суперечну їй інформацію (наприклад, "знову ця балаканина про корупцію"). Бажаючи уникнути такого блокування, інформацію варто давати зненацька (скажімо, не повідомляючи заздалегідь про тему чи мету уроку) і незвичайним способом (як гру-експеримент, парадоксальну історію тощо).

Інша стратегія зміни установок ґрунтується на факті, що знання й установки зберігаються в пам'яті окремо одне від одного та мають потребу в певному часі для свого узгодження. Тому на прокорупційні установки не слід нападати за допомогою переконання. Із часом вони зміняться самі собою, якщо вчителеві вдасться логічним і переконливим способом дати дискредитуючу корупцію інформацію та спровокувати процес її активного обміркування. У зв'язку з реакцією, яка називається "ефект відстрочки", перша оцінка інформації може бути недовірливою, однак із часом когніція переборює емоційну установку.

Loading...

 
 

Цікаве