WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аналіз нових можливостей школи в умовах модернізації освіти - Реферат

Аналіз нових можливостей школи в умовах модернізації освіти - Реферат

Четверта мета полягає у створенні "знаннєвої" бази рішення проблем - засвоєнні фактів, відомостей, правил, наукових понять, закономірностей, принципів, теорій.

Новизна завдання полягає в орієнтаціях на формування мотивів освітньої діяльності учнів і на розширення їхнього освітнього простору.

Загальні цілі шкільної освіти із задекларованих стануть реально діючими, якщо вони будуть конкретизовані на рівні окремих ступенів шкільної освіти, навчальних предметів, а потім і на рівні навчальних тем та уроків. У нових стандартах зроблена спроба сформулювати специфічні цілі кожного ступеня шкільної освіти, а також відзначити особливості цілей вивчення навчальних предметів. Цілі предметів можна розділити на дві групи. Перша з них - цілі, що визначають бажані результати, але досягнення яких школа не може гарантувати (мова йде насамперед про формування системи цінностей, що складається під впливом багатьох факторів). Відзначимо також, що такі результати можуть бути предметом дослідження, але не можуть бути предметом оцінки на індивідуально-особистісному рівні (як не можуть бути основою й для оцінки діяльності вчителя чи школи в цілому). Друга група цілей визначає результати, які цілком можуть бути досягнуті в умовах школи (способи діяльності, уміння, знання). Дані результати можуть і повинні бути предметом оцінки на індивідуально-особистісному рівні.

Новий підхід до постановки цілей освіти може бути повною мірою реалізований за умови рішення ряду проблем, причому ці проблеми можуть бути вирішені насамперед на "шкільному" рівні.

По-перше, було би важливо виявити ознаки досягнення інтегративних, метапредметних результатів шкільної освіти, визначити способи виявлення цих результатів, форми їхньої презентації та оцінки. По-друге, треба спробувати визначити цілі "мікроступенів" шкільної освіти (цілі навчання у п'ятому, шостому тощо класах). При цьому, швидше за все, виявиться, що мета навчання у п'ятому (або інших) класі різних шкіл може розрізнятись (як, утім, і мета навчання у 5-А та 5-Б класах однієї й тієї ж школи). По-третє, при конкретизації цілей шкільної освіти необхідно виділити цілі, які не можна реалізувати в рамках навчального процесу чи тільки в рамках навчального процесу (здійснення яких пов'язане з позанавчальною діяльністю учнів або з формуванням певного досвіду відносин в умовах школи).

Що може зробити школа для модернізації змісту освіти та освітнього процесу?

Необхідною умовою реалізації цілей освіти є відповідність змісту освіти поставленим цілям. Нові освітні стандарти передбачають значне збільшення часу на вивчення іноземної мови та інформаційних технологій, що створює умови для реалізації мети розширення освітнього простору учнів. У стандартах виділені вміння, які необхідно сформувати в учнів при вивченні кожного з навчальних предметів. При визначенні обов'язкового для вивчення всіма учнями навчального матеріалу зроблена спроба виділити інваріантні та варіативні компоненти змісту. Це дозволить певним чином ураховувати пізнавальні інтереси та пізнавальні можливості учнів. Нові стандарти передбачають вивчення питань економіки та права, що буде сприяти більш повній реалізації мети розвитку учнів, орієнтуватись у сучасному соціальному житті, а також мету формування функціональної грамотності учнів.

На жаль, нові стандарти навряд чи зможуть вирішити проблему скорочення навчального навантаження учнів. З урахуванням проектованих змін у базисному навчальному плані та перспектив уведення єдиного державного іспиту реальний обсяг домашньої навчальної роботи учнів може зрости й, у всякому разі, навряд чи зменшиться. Зазначені обставини будуть ускладнювати реалізацію проектованих цілей загальної освіти, оскільки здійснення цих цілей пов'язане зі збільшенням часу на самостійну роботу учнів.

Разом із тим багато в чому від школи залежить, чи будуть на рівні освітньої практики збільшуватися недоліки стандартів чи будуть використані їхні достоїнства. У першому випадку це виразиться у збереженні орієнтації вчителів на мотивацію обов'язків, на засвоєння великої кількості фактів та окремих понять, на розвиток здатності учнів до відтворення вивченого матеріалу. У другому випадку будуть використовуватися наявні можливості для розвитку ціннісних мотивів освітньої діяльності учнів, формування способів самостійної діяльності, створення умов для застосування засвоєних учнями знань із метою вирішення значущих для них проблем. Важливе значення у зв'язку з цим будуть мати критерії відбору навчальних посібників і способи розробки робочих програм з навчальних предметів. Інші можливості вплинути на зміст освіти пов'язані з використанням шкільного компонента навчального плану.

Освітні результати значною мірою залежать від організації освітнього процесу. Проектуються такі зміни в системі освіти, які вплинуть на організацію освітнього процесу: перехід до базисного навчального плану, що не буде нормувати тижневу сітку годин; організація профільного навчання у старших класах і передпрофільного навчання в основній школі, введення єдиного державного іспиту.

Дані зміни дозволяють розширити можливості школи з організації освітнього процесу. Більш гнучким може стати розклад навчальних занять. З'явиться можливість концентрації занять з окремих предметів протягом півріччя чи іншого періоду навчального року, тим самим будуть переборені незручності вивчення "одногодинних" предметів і скорочена багатопредметність. З'явиться можливість концентрації занять із біології, географії, історії, що дозволить проводити їх поза стінами школи (у випадках, коли це необхідно). Концентрація занять із фізики забезпечить можливість проведення фізичних практикумів. Передбачається можливість організації й інших практикумів.

Перехід на профільне навчання у старших класах обумовлює необхідність вибору школою варіанта організації профільного навчання. Таких варіантів може бути досить багато (зрозуміло, що найбільша кількість варіантів може бути отримана в умовах великого міста). Можна виділити, принаймні, найбільш випливові варіанти:

організація у школі класів одного профілю, двох і більше профілів;

використання в умовах школи тих самих профілів протягом багатьох років; зміна профілів навчання (можливо, навіть щорічна - залежно від запитів учнів);

забезпечення профільного навчання за індивідуальними освітніми програмами; сполучення навчання у профільних класах із навчанням частини учнів за індивідуальними програмами; організація профільного навчання тільки в рамках класів;

організація профільного навчання тільки на власній базі; використання можливостей інших освітніх установ для реалізації програм профільного навчання (вивчення окремих предметів, їхніх розділів); організація профільного навчання частини учнів на базі інших освітніх установ.

Організація профільного навчання пов'язана з вивченням елективних курсів. Передбачається, що кожна школа повинна буде пропонувати учням 10-11-х класів щонайменше 5-6 курсів, з яких кожний учень повинен вибрати три курси. У цей час іде підготовка навчально-методичних комплектів (програм, підручників, інших видів навчальних посібників тощо) за досить широким спектром елективних курсів.

Розглянемо для прикладу можливі назви елективних курсів - "Географія людських перспектив", "Мистецтво аналізу художнього тексту", "Стійкий розвиток", "Людина-суспільство - світ на початку третього тисячоліття", "Теорія знань і критичне мислення", "Основи міжкультурної комунікації", "Національна мова для говоріння та письма", "Чудові нерівності", "Математичне моделювання", "Комп'ютерна графіка", "Історія фізики та техніки" (заявки на створення цих курсів були представлені на конкурс, організований Національним фондом підготовки кадрів; усього в рамках конкурсу розробляється більше 50-ти елективних курсів).

Loading...

 
 

Цікаве