WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аналіз дидактичного аспекту уроку - Реферат

Аналіз дидактичного аспекту уроку - Реферат

активізувати громадянську діяльність учителів, учнів і батьків із пропаганди та впровадження ідей народної педагогіки в життя школи та сім'ї.

З метою вдосконалення технологій навчання та впровадження інноваційних, вітчизняних і зарубіжних технологій учителеві слід:

чітко продумувати технологію уроку відповідно до змісту та мети навчання;

у разі потреби розробляти технології конкретного структурного компонента уроку, аспекту навчально-виховного процесу, виду навчально-пізнавальної діяльності учнів;

упроваджувати прогресивні технології навчання, розроблені й апробовані вітчизняними та зарубіжними вченими-педагогами;

ширше впроваджувати альтернативні технології навчання, модернізувати застарілі.

З метою забезпечення перевірки та корекції навчальних досягнень учнів учителеві слід:

включати у зміст контрольних робіт і завдань основні елементи знань навчального матеріалу;

ураховувати під час перевірки навчальних досягнень учнів основні вимоги, які ставляться до них;

забезпечувати оптимальне співвідношення перевірки теоретичних знань учнів та алгоритмів їх практичного застосування;

використовувати інноваційні форми та методи перевірки навчальних досягнень учнів;

використовувати 12-бальну систему та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів;

вибирати та забезпечувати реалізацію змісту, форм і методів, корекції знань і способів діяльності учнів з метою усунення прогалин у їх знаннях;

озброювати учнів педагогічно доцільними методами та засобами самоконтролю та взаємоконтролю.

Вибір реалізації принципів навчання:

Принцип науковості навчання зумовлює:

необхідність аналізу наукового потенціалу програмного матеріалу, у разі необхідності - його посилення;

реалізацію діалектичного підходу до вивчення явищ, процесів, законів оточуючої дійсності;

засобами навчального матеріалу формувати в учнів науковий світогляд, озброювати їх методами наукового пізнання;

інтеграцію наукових знань у процесі навчання, розкриття хибності антинаукових теорій.

Принцип наочності зумовлює:

вибір педагогічно доцільного комплексу наочних посібників, у тому числі ТЗН;

раціональне використання наочності для концентрації уваги учнів на основному, істотному в навчальному матеріалі.

Принцип проблемності навчання зумовлює:

визначення змісту навчального матеріалу, який буде вивчатися з позиції проблемності;

створення проблемної ситуації у процесі вивчення нового матеріалу;

здійснення управління пошуково-пізнавальною діяльністю учнів;

дотримання послідовності етапів проблемного навчання як творчого процесу;

необхідність вибору та реалізації методів і засобів пошуково-пізнавальної діяльності учнів.

Принцип самостійності й активності учнів у процесі навчання зумовлює:

посилення соціально-педагогічної мотивації вчіння та набуття освіти;

раціональну організацію самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів;

максимальне включення на уроці в різні види самостійної діяльності учнів;

озброєння учнів навичками самостійного одержання інформації, її обробки, аналізу, використання;

формування в учнів стійкої потреби в самоосвіті та оволодінні способами її здійснення.

Принцип систематичності, послідовності навчання зумовлює:

формування знань, умінь і навичок учнів у логічній послідовності, дотримання логічних зв'язків у використанні методів, засобів і форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

вироблення в учнів навичок раціонального планування навчальної діяльності, систематизувати та узагальнювати способи діяльності;

забезпечення системних знань учнів;

урахування у процесі навчання внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків;

здійснення систематичного й послідовного контролю навчальних досягнень учнів.

Принцип урахування індивідуальних особливостей у процесі навчання зумовлює:

урахування у процесі навчання психофізіологічних вікових та індивідуальних особливостей;

диференційований відбір змісту, методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

стимулювання самостійної індивідуальної пошуково-дослідної роботи учнів;

максимальне залучення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності;

виявлення та реалізацію творчого потенціалу учнів;

реалізацію індивідуального підходу до оцінки знань, умінь і навичок учнів.

Принцип свідомості міцності засвоєння знань, умінь і навичок учнів зумовлює:

формування в учнів діалектико-матеріалістичного розуміння світу;

розкриття значущості знань як інструменту самопізнання;

озброєння учнів способами систематизації й узагальнення знань, методами вчіння, у тому числі самоосвіти, самореалізації, самовдосконалення;

використання ефективних методів розвитку основних психічних процесів учнів;

забезпечення єдності знань і переконань, слова та дії, свідомості та поведінки учнів.

Принцип зв'язку теорії із практикою навчання та життям зумовлює:

розкриття у процесі навчання об'єктивних закономірностей, законів, ідей; формування нового мислення, нових суспільних відношень;

ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва, соціально-економічними перетвореннями в нашій країні та за кордоном;

висвітлення шляхів підвищення продуктивності праці виробничників, працівників культури та науки;

розкриття сутності та специфіки політичних і соціально-економічних процесів, які відбуваються нині в нашій країні;

необхідність інформування учнів про стан соціально-економічних і правових відношень між країнами світу;

широке використання в навчально-виховному процесі засобів масової інформації, у тому числі передач про позитивний досвід трудових колективів району, міста, області, країни.

Принцип єдності освітньої, виховної та розвивальної функцій навчання зумовлює:

аналіз програмного матеріалу з метою виявлення його освітнього, виховного та розвивального потенціалів;

правильність постановки триєдиної мети навчання: освітньої, виховної, розвивальної;

раціональний вибір змісту, методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою досягнення триєдиної мети уроку;

формування способів розумової діяльності учнів, розвиток їх образного, логічного, абстрактного й конкретного мислення у процесі навчання;

поєднання факторів інтенсифікації та оптимізації навчання учнів;

розвиток творчих здібностей учнів;

необхідність максимально ефективного впливу особистості вчителя на учнів.

Вибір і реалізація методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці

Вибір і реалізація методів навчання на уроці:

вибір і реалізація вчителем раціонального комплексу методів навчання з урахуванням специфіки змісту, мети та завдань уроку;

вибір і реалізація методів навчання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх навчальної підготовки;

корекція вибору та реалізації методів навчання у процесі уроку;

наявність зв'язків і залежностей між складовими методу: мета вчителя й учнів, діяльність учителя й учнів, суб'єкт - суб'єкт (учитель - учень), які рухаються вперед у своєму вдосконаленні й розвитку в навчальній діяльності;

вибір і використання на уроці методів контролю та корекції знань, умінь і навичок учнів;

раціональний вибір і використання методів стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвитку інтересу до навчання, відповідальності за його результати;

використання методів формування та розвитку загальнонавчальних і спеціальних умінь і навичок учнів;

використання методів, що сприяють формуванню та розвитку умінь і навичок самостійної праці учнів.

Вибір і реалізація на уроці засобів навчання передбачає:

урахування при виборі засобів навчання особливостей змісту, мети та завдань уроку;

доцільний вибір сукупності вербальних і наочних засобів навчання (слово випереджає, слідує, супроводжує наочність), ТЗН і комп'ютера;

вибір і реалізація засобів розвитку мислення та уяви учнів у процесі навчання (образного, логічного, абстрактного);

дотримання санітарно-гігієнічних вимог і норм витрат часу на використання аудіовізуальних засобів навчання на уроці;

формування вмінь і навичок в учнів використання засобів навчання в навчально-пізнавальній діяльності.

Вибір і реалізація форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці передбачає:

урахування специфіки змісту, мети та завдань навчання при виборі форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

визначення раціональної сукупності колективних, групових та індивідуальних форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці;

вибір і реалізація домінуючої форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці;

дидактичне забезпечення форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що реалізуються на уроці;

забезпечення педагогічного управління фронтальною, груповою та індивідуальною діяльністю учнів; забезпечення взаємозв'язку методів, засобів навчання та форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці.

Оволодівши змістом і методикою аналізу основних компонентів дидактичного аспекту уроку, керівники шкіл та інші працівники органів управління освітою, які здійснюють контроль навчально-виховного процесу та його результативності, без особливих утруднень можуть проаналізувати ефективність дидактичного аспекту уроку в синтезі.

Loading...

 
 

Цікаве