WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аналіз дидактичного аспекту уроку - Реферат

Аналіз дидактичного аспекту уроку - Реферат

Технологія аналізу дидактичного аспекту уроку

Аналіз дидактичного аспекту уроку передбачає синтез оцінок вибору та реалізації змісту, принципів, методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості.

Мета спостереження й аналізу: ефективність реалізації дидактичного аспекту уроку.

Система оцінних параметрів дидактичного аспекту уроку

Реалізація змісту навчання:

відповідність змісту теми уроку вимогам навчальної програми, меті та завданням освіти, виховання розвитку учнів;

коригування змісту навчального матеріалу у процесі уроку залежно від конкретної навчальної ситуації;

стан реалізації на уроці освітнього, виховного та розвивального потенціалів навчального матеріалу;

рівень засвоєння учнями головного, істотного у змісті навчального матеріалу;

формування практичних навичок і вмінь;

реалізація змісту навчання на пошуковому та творчому рівнях.

Реалізація комплексу принципів навчання на уроці:

- вибір і реалізація оптимального комплексу принципів навчання на уроці;

- раціональність способів реалізації принципів навчання та їх корекція в ході уроку;

- педагогічна доцільність визначення та реалізації принципу домінанти навчання на уроці.

Вибір і реалізація методів і засобів навчання:

відповідність методів і засобів навчання, що реалізуються на уроці, його змісту, меті та завданням;

вибір і реалізація на уроці методу домінанти;

корекція методів і засобів навчання в ході уроку залежно від навчальної ситуації;

методи та засоби формування раціональних способів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Вибір і реалізація форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці:

раціональність поєднання колективних, групових та індивідуальних форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей та рівня навчальної підготовки;

визначення й реалізація домінуючої форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці;

корекція форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі уроку;

навчально-методичне та дидактичне забезпечення реалізації вибраних форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці.

На допомогу керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, які здійснюють спостереження й аналіз дидактичного аспекту уроку, пропонується технологічна картка.

У разі необхідності корекції оцінки ефективності дидактичного аспекту уроку можна скористатися методом узагальнення оцінок незалежних експертів (директор, заступники директора з навчально-виховної та науково-методичної роботи, голова методичної ради, голова методичного об'єднання, завідувач кафедри, учитель). Для цього слід запропонувати їм картки, розроблені за зразком експертної оцінки організаційного аспекту уроку.

Пам'ятка вчителю з підготовки та реалізації дидактичного аспекту уроку

Вибір і реалізація змісту освіти та навчання на уроці

При визначенні теми, цілей та завдань уроку, мотивації навчальної діяльності учнів потрібно:

з'ясувати логіко-структурні, дидактичні та методичні особливості теми;

поставити освітню, виховну та розвивальну цілі уроку відповідно до змісту теми та її особливостей;

визначити мету - домінанту уроку та шляхи її досягнення;

визначити проміжні цілі на кожний етап уроку та види навчальної діяльності учнів;

розкрити мотиви вивчення теми уроку та навчально-пізнавальної діяльності учнів;

підібрати форми, методи та засоби стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів;

співвіднести результативність навчання з поставленими цілями та завданнями уроку.

При виборі та реалізації змісту навчального матеріалу вчителеві слід:

підібрати зміст навчального матеріалу відповідно до теми уроку, поставлених цілей та завдань;

виділити у змісті навчального матеріалу головне, істотне, пояснювальну, ілюстративну та інструктивну інформацію;

виділити у змісті навчального матеріалу пріоритетні світоглядні поняття та ідеї, які будуть формуватися на уроці;

розділити навчальний матеріал на смислові частини (блоки) та встановити зв'язки між ними;

виявити внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки, намітити шляхи їх реалізації на уроці;

виявити освітній, виховний та розвивальний потенціали навчального матеріалу (у разі необхідності посилити будь-який із них);

вибрати методи та засоби навчання, форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, за допомогою яких досить повно реалізується навчальний матеріал на уроці та досягається поставлена мета;

визначити зміст і оптимальний об'єм домашнього завдання відповідно до теми та мети уроку.

При реалізації диференційованого підходу до учнів у навчально-виховному процесі вчителеві слід:

підібрати (у разі необхідності розробити) диференційований дидактичний матеріал і шляхи його реалізації на уроці;

визначити методи та засоби диференційованої роботи на уроці зі здібними, талановитими, слабкими учнями;

намітити шляхи досягнення мети - домінанти уроку;

визначити зміст, форми, методи та засоби диференційованої роботи з учнями на уроці та їх профорієнтації;

підготувати диференційовані домашні завдання.

При реалізації внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків учителю слід:

проаналізувати зміст навчального матеріалу з метою виявлення спільних елементів знань і розробити шляхи їх реалізації на уроці;

розкривати зміст навчального матеріалу у взаємозв'язку з вивченим раніше та перспективою його використання при вивченні наступних тем курсу;

реалізувати зміст, методи, засоби формування загально навчальних умінь і навичок учнів в узгодженні з учителями інших предметів;

визначити та реалізовувати на уроці провідні наукові ідеї, закони, закономірності навчання, виховання та розвитку учнів;

координувати зусилля вчителів окремих навчальних предметів щодо здіснення профорієнтаційної роботи з учнями на уроці.

З метою забезпечення інтенсифікації навчання вчителеві слід:

визначити оптимальність інформаційної місткості навчального матеріалу та шляхів його реалізації;

відібрати та реалізувати зміст, методи, засоби, форми інтенсифікації навчання;

визначити та цілеспрямовано дотримуватися оптимального темпу та ритму навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечують її інтенсифікацію;

забезпечити оптимальні умови інтеграції навчання, моральний мікроклімат на уроці.

З метою забезпечення демократизації навчання вчителеві слід:

формувати вміння та навички колективної навчальної діяльності учнів на основі демократичних норм взаємовідносин між учителем та учнями;

ураховувати індивідуальні особливості учнів у процесі навчання, активізувати їх творчу діяльність;

формувати активну позицію та установку учнів до самостійного надбання знань, умінь і навичок;

у процесі навчання реалізувати такі елементи демократизації, як гласність, критика та самокритика, уміння переконувати, полемізувати, опонувати;

спонукати учнів до диференційованого сприйняття навчальної інформації та формувати вміння інтегрувати її, робити узагальнення та висновки;

залучати учнів до активної участі у навчально-виховному процесі;

формувати свідому дисципліну та самодисципліну учнів, створювати атмосферу співробітництва та співдружності.

З метою забезпечення гуманізації навчання вчителеві слід:

добирати зміст навчального матеріалу, реалізація якого би максимально впливала на емоційну сферу учня, розвиток у нього добрих почуттів, прагнень;

формувати в учнів гуманні мотиви діяльності, основою яких є альтруїстична мета та бажання творити добро;

виявляти та реалізувати виховний потенціал навчального матеріалу з метою формування гуманних якостей особистості;

широко використовувати засоби народної педагогіки з метою формування гуманних рис і переконань учнів;

створювати на уроці ситуації, розв'язання яких вимагало би від учнів прояву гуманності, сприяло формуванню гуманних відносин у колективі;

ураховувати у процесі навчання прояв емоцій, які блискавично оволодівають учнями (афекти), керувати ними;

формувати ділові товариські відносини в колективі класу;

бути зразком гуманної людини з відповідними гуманними рисами та переконаннями.

З метою забезпечення гуманітаризації навчання вчителеві слід:

вибирати оптимальний варіант змісту навчального матеріалу з точки зору гуманітаризації навчання й забезпечувати його якісну реалізацію;

у разі необхідності вносити корективи в навчальну програму з предмета;

реалізувати виховний потенціал навчального матеріалу з метою формування моральних рис та якостей особистості, духовної сфери учнів;

виявляти та реалізовувати міжпредметні зв'язки з метою формування матеріалістичного світогляду, переконань, ідеалів, активної життєвої позиції учнів;

добирати та самостійно розробляти навчальний матеріал, вивчення якого сприяло би максимальному впливу на емоційну та інтелектуальну сферу учнів.

З метою забезпечення національної спрямованості навчання вчителеві слід:

вивчати та вдосконалювати українську мову як єдинодержавну;

учителям-мовникам та інших предметів забезпечити якісне вивчення учнями рідної мови;

формувати в учнів почуття гордості за рідний край, історію свого народу, науку та культуру;

забезпечити ефективність вивчення історії рідного краю; його географічного та етнографічного положення;

оволодівати змістом, принципами, формами та методами національного виховання;

створювати атмосферу національного духу в навчально-виховному процесі;

формувати зацікавленість учнів і батьків у відродженні національної культури українського народу;

Loading...

 
 

Цікаве