WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Аналіз дидактичного аспекту уроку - Реферат

Аналіз дидактичного аспекту уроку - Реферат

Принцип систематичності та послідовності навчання

Принцип систематичності та послідовності навчання передбачає формування знань, умінь і навичок учнів таким чином, щоби нові знання спиралися на раніше засвоєні й, у свою чергу, стали фундаментом для засвоєння наступних.

Способи реалізації принципу систематичності та послідовності навчання:

формування знань, умінь і навичок учнів у логічній послідовності (кожен елемент навчального матеріалу логічно пов'язується з іншими, наступне спирається на попереднє, є базою для засвоєння нового, забезпечує послідовність розвитку мислення, пізнавальних сил і потенційних можливостей учнів);

дотримання логічних зв'язків між формами та методами навчання, контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів та її результативності;

вироблення навичок раціонального планування навчальної діяльності (побудова логічно струнких планів відповідей, написання творів, виконання лабораторних робіт, прогнозування);

систематизація й узагальнення способів діяльності (формування в учнів мислительних прийомів порівняння, систематизації, узагальнення й абстрагування);

координування діяльності учнів відповідно до вимог і дій учителів різних навчальних предметів;

виявлення та реалізація міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків у процесі навчання;

реалізація вимог до засвоєння системних знань учнів про об'єкт навчання;

здійснення систематичного й послідовного контролю навчальних досягнень учнів.

Принцип урахування індивідуальних особливостей учнів у процесі навчання

Індивідуальний підхід до учнів у процесі навчання вимагає створення умов для активної та організованої роботи всіх учнів, у той же час для індивідуального підходу до кожного з них з метою забезпечення успішного навчання й розвитку їх потенційних можливостей.

Способи реалізації принципу врахування індивідуальних особливостей учнів у навчанні:

знання й урахування у процесі навчання психофізіологічних вікових та індивідуальних особливостей учнів;

диференційований відбір змісту, методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

стимулювання самостійної індивідуальної навчально-пізнавальної діяльності учнів;

здійснення професійної орієнтації учнів на уроці з урахуванням їх інтересів, нахилів, здібностей;

організація навчально-пізнавального процесу з максимальним залученням учнів до участі в ньому (з урахуванням їх індивідуальних можливостей та бажання);

виявлення творчого потенціалу учнів і забезпечення умов для його реалізації в навчальній діяльності;

реалізація індивідуального підходу до оцінки знань, умінь і навичок учнів.

Принцип свідомості й міцності засвоєння знань, умінь і навичок учнів

Реалізація даного принципу спрямована на забезпечення змісту освіти й розвитку пізнавальних сил учнів. Він передбачає необхідність усвідомленого й міцного засвоєння учнями основного, істотного в навчальному матеріалі, розвитку творчого мислення та здібностей.

Способи реалізації принципу свідомості й міцності засвоєння знань, умінь і навичок учнів:

формування в учнів діалектико-матеріалістичного розуміння оточуючого світу;

розкриття значущості та можливості використання набутих знань, умінь і навичок учнів як інструменту самопізнання;

озброєння учнів способами систематизації узагальнення знань, умінь і навичок;

зосередження уваги учнів на вивченні основного, істотного у змісті навчального матеріалу;

виявлення й усунення прогалин у знаннях учнів;

озброєння учнів раціональними методами та засобами вчіння, що сприяють усвідомленому засвоєнню знань;

формування в учнів умінь і навичок самореалізації, самоосвіти, самовдосконалення;

вибір і використання ефективних прийомів розвитку основних психічних процесів особистості (відчуття, сприйняття, спостережливість, мислення, пам'ять, уява, мова, емоційно-вольова сфера);

виявлення й розкриття сутності причинно-наслідкових зв'язків у явищах, процесах, об'єктах вивчення;

забезпечення єдності знань і переконань, слова та дії, свідомості та поведінки учнів.

Принцип зв'язку теорії із практикою, навчання з життям

Даний принцип спирається на найважливіші методологічні положення про єдність теорії та практики, обумовленість навчання суспільними процесами.

Способи реалізації принципу зв'язку теорії із практикою, навчання з життям:

розкривати у процесі навчання об'єктивні закони, закономірності, ідеї, завдання перебудови й оновлення суспільства нашої країни, ролі науки в підвищенні культурно-освітнього рівня населення, створенні матеріально-технічної бази, формуванні нового мислення, нових суспільних відносин;

знайомити учнів з основами сучасного виробництва, соціально-економічними перетвореннями в нашій країні та за кордоном, для чого використовувати достовірні наукові дані й поточну інформацію;

висвітлювати шляхи підвищення продуктивності праці виробничників, працівників культури та науки, озброювати учнів трудовими навичками та вміннями;

розкривати суть і специфіку політичних і соціально-економічних процесів, що відбуваються в нашій країні й у світі на даному етапі розвитку цивілізації;

інформувати учнів про стан соціально-економічних і правових відносин між різними країнами світу;

використовувати в навчально-виховному процесі засоби масової інформації (телепередачі, періодична література, кіно, періодична преса, краєзнавчий матеріал);

висвітлювати позитивний досвід роботи трудових колективів та окремих працівників регіону, міста, району, мікрорайону, школи.

Принцип єдності освітньої, виховної та розвивальної функцій навчання

Єдність освітньої, виховної, розвивальної функцій навчання обумовлено низкою об'єктивних факторів.

Способи реалізації принципу єдності освітньої, виховної та розвивальної функцій навчання:

проаналізувати програмний матеріал з метою виявлення його освітнього, виховного, розвивального потенціалів;

продумати та правильно поставити освітню, виховну й розвивальну цілі навчання з урахуванням специфіки навчального предмета, теми уроку, особливостей учнів класу;

відібрати (розробити) дидактичний матеріал, реалізація якого забезпечить оптимальне досягнення триєдиної мети та завдань уроку (освітня, виховна, розвивальна);

відібрати та використати на уроці ефективні методи, засоби та форми організації навчання, що максимально сприяють засвоєнню знань учнів, їх вихованню та розвитку;

формувати способи розумової діяльності учнів, розвивати образне, логічне, абстрактне й конкретне мислення учнів у процесі навчання;

забезпечити поєднання факторів інтенсифікації та оптимізації навчання, що дозволяє в кожній окремій ситуації вибрати найкращий варіант ефективного впливу на розвиток і виховання учнів;

розвивати творчі здібності учнів;

забезпечити максимально ефективний виховний вплив особистості вчителя на учнів як взірця інтелігентної людини.

Знання суті кожного принципу навчання та способів їх реалізації сприяє підвищенню якості підготовки вчителя до уроку та його ефективності; ефективності спостереження, аналізу та самоаналізу уроку. При цьому можна скористатися системою синтезованих оцінних параметрів:

вибір і реалізація оптимальної сукупності принципів навчання на окремих етапах уроку та на уроці в цілому;

визначення та реалізація принципу домінанти, який переважно реалізується на окремих етапах уроку та на уроці в цілому;

відповідність вибору навчального матеріалу, який забезпечує реалізацію на уроці визначеного комплексу принципів навчання, у тому числі принципу домінанти;

вибір форм, методів і засобів навчання, що оптимально забезпечують реалізацію визначених принципів навчання на уроці.

На допомогу керівникам загальноосвітніх шкіл, які здійснюють контроль стану навчально-виховного процесу, пропонується технологічна картка спостереження й аналізу стану реалізації принципів навчання на уроці.

Методи та засоби навчання, форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів

Ефективність навчання значною мірою залежить від вибору та реалізації методів навчання. У психолого-педагогічній літературі поняття "метод" трактується по-різному.

Метод навчання - це спосіб досягнення певної дидактичної мети. Методи мають різноманітну структуру. На думку В. О. Онищука, "...у структуру методів входять в якості складових елементів дидактичні прийоми навчання, прийоми розумової діяльності, мотивації творчого підходу (у тому числі елементи проблемно-пошукової та конструктивної діяльності), а також моделювання, системно-структурній підхід".

Структура методів навчання залежить від дидактичної мети, змісту навчального матеріалу, методичного апарату.

Мета спостереження й аналізу: ефективність вибору та реалізації методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці.

Основні параметри оцінки стану реалізації даного компонента дидактичного аспекту уроку:

вибір і реалізація методів навчання, у тому числі методу домінанти, відповідно до змісту, теми, мети уроку, проміжних цілей та завдань окремих компонентів уроку;

використання методів стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів, контролю та корекції їх знань, умінь і навичок;

вибір і реалізація педагогічно доцільного комплексу засобів навчання з урахуванням поставленої мети та завдань уроку, змісту теми, індивідуальних особливостей учнів;

раціональність вибору та реалізація форм організації навчальної праці учнів на уроці, форми домінанти;

узгодженість вибору та реалізації методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності на уроці.

Перераховані вище параметри покладено в основу розробки технологічної картки спостереження й аналізу вибору та реалізації методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Loading...

 
 

Цікаве