WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Алгоритм упровадження системи якості у школі - Реферат

Алгоритм упровадження системи якості у школі - Реферат

V - очікувані особистісні досягнення учнів і випускників.

На першому ступені визначаються фактори впливу на освітню систему з боку суспільства, різних галузей діяльності, що задають основні параметри освітніх умов, зовнішні та внутрішні процесуальні параметри діяльності освітньої системи.

Послідовність конкретизації цілей на другому та третьому ступенях можна представити в такий спосіб:

визначення вимог школи в ланцюжку багаторівневої безперервної освіти

уточнення цілей і задач шкільної освіти в залежності від мінливих соціально-економічних, культурно-ідеологічних умов суспільства

обґрунтування статусу навчального закладу та створення його концепції, в якій відбивається політика якості

розробка стратегії розвитку школи

визначення внутрішніх і зовнішніх умов функціонування школи

прогнозування результатів діяльності школи з навчання, виховання й розвитку учнів

створення кваліметричного забезпечення всіх видів діяльності школи.

Четвертий ступінь припускає проектування освітнього процесу, технологій навчання, виховання й розвитку учнів.

П'ятий ступінь конкретизації цілей дозволяє описати результат освітнього процесу більш докладно, тобто так, щоб цей опис підводив до способу контролю. На цьому ступені ставляться діагностичні цілі, які виступають у ролі еталона та досягаються учнями, результатів, що є основою побудови критеріального комплексу оцінки результатів шкільної освіти. Ці результати містять у собі очікувані результати діяльності (або дії, що спостерігаються), їх еталонні ознаки.

Цілі реалізації політики якості школи повинні відповідати низці таких вимог:

1. Цілі мають бути конкретними та вимірними. Вираження мети в конкретному вимірюваному вигляді створює базу відліку для наступних рішень та оцінки їх досягнення.

2. Цілі мають бути орієнтовані в часі. Визначення часу досягнення результату є найважливішою характеристикою ефективного цілепокладання. Довгострокові цілі зазвичай мають досить широкі обрії планування та слабко виражені обмеження. Чим ближче обрій планування мети, тим вона конкретніше.

3. Цілі мають бути досяжними. Установлення мети, що перевищує можливості забезпечення ресурсами її реалізації, свідомо веде до руйнівних наслідків.

4. Цілі мають бути взаємно підтримуючими, тобто дії та рішення, необхідні для досягнення однієї мети, не повинні бути перешкодою для досягнення інших, інакше це призведе до конфліктів.

5. Цілі мають бути офіційно закріплені, засвоєні та внутрішньо прийняті учасниками освітнього процесу.

Для цього необхідний комплекс заходів, у числі яких можуть бути такі:

проведення серії інформаційно-роз'яснювальних заходів;

включення цілей досягнення високого рівня якості освіти до статуту школи, програми розвитку її освітньої системи на довгострокову перспективу;

акцентування уваги на питаннях якості освітнього процесу при проведенні атестації педагогічних кадрів;

щорічне проведення самообстеження школи з якості освіти з підготовкою аналітичної доповіді.

Для додання роботі з якості цілеспрямованого й керованого характеру необхідна більш-менш розроблена оцінно-критеріальна система, що дозволяє діагностувати, відслідковувати в динаміці основні складові якості освітнього процесу та його результатів. Прикладом такої комплексної оцінно-критеріальної системи може служити запропонована нами модель самообстеження школи з якості забезпечуваної нею освіти (див. нижче). Можуть застосовуватися й інші варіанти оцінно-критеріальних систем, у тому числі локальних, спеціалізованих.

Загальні вимоги до розробки системи критеріїв:

при розробці об'єктивних критеріїв оцінки, оцінних стандартів варто звертати увагу на об'єкт оцінки, розрізняючи інституціональну та спеціалізовану оцінки (державну атестацію й акредитацію та відповідно самообстеження);

зміна статусу (типу, виду) навчального закладу, який веде до зміни її традиційної структури, вимагає побудови критеріальної моделі його функціонування. Це дозволить оцінити можливі наслідки й витрати, сформулювати вимоги, обумовлені цим вибором;

проблеми розробки критеріїв оцінки якості освіти, оцінних стандартів вимагають залучення всіх членів освітнього співтовариства. Це дозволить усунути можливі різночитання, більш об'єктивно підійти до вибору варіантів і підходів до їх побудови;

система критеріїв повинна відбивати стратегію розвитку школи, її цілі, бути технологічною.

Упровадження у практику функціонування шкіл процедури самооцінки, призначеної перевірити реалізацію політики якості, дозволяє підвищити роль самої школи та її структурних підрозділів у виборі напрямів подальшого розвитку; сформувати рефлексивну культуру в учасників освітнього процесу.

Процеси зовнішньої та внутрішньої оцінки будуть мати позитивний ефект, якщо вони зосередяться на істотних сторонах функціонування освітньої системи школи, будуть орієнтовані на різні аспекти якості освітнього процесу:

а) якість поточного функціонування ОП у школі (в єдності процесуальної та результуючої сторін); якість розвитку ОП;

б) якість ОП в основних ланках школи (початковій, основній, середній);

в) якість уроку (заходу), системи уроків (заходів), навчальної, методичної, виховної, наукової діяльності в цілому;

г) якість складу й діяльності учасників ОП;

д) якість реалізації основних функцій з керування ОП;

е) якість нормативно-методичної документації, що регламентує ОП.

Згідно з виділеними аспектами якості ОП дамо характеристику системі критеріїв його оцінки та діагностики в рамках внутрішньошкільної системи забезпечення якості освіти.

Якість поточного функціонування ОП у єдності процесуальної та результуючої сторін - це насамперед сукупність його стійких властивостей, від яких залежить відповідність процесу та його результатів стандартам, еталонам, установленим вимогам. Тому якість поточного функціонування ОП можна відбити через критерії функціональності, надійності й ефективності. Перші два критерії характеризують процесуальну сторону ОП, а третій - результуючу.

Критерій функціональності в загальному вигляді відбиває якість підготовки ОП (цілевизначеність, технологічність, організованість, забезпеченість) і може діагностуватись поруч з об'єктивними показниками, параметрами (забезпеченість ОП навчально-методичною документацією, літературою, устаткуванням, навчальними площами і т. п.), припускати суб'єктивне експертне оцінювання за визначеною процедурою (оцінки учасниками ОП його організованості, технологічності, цілевизначеності, плановості тощо).

Критерій надійності можна розкласти на ряд поодиноких критеріїв, що характеризують якість ОП з боку виконання:

а) ретельність (своєчасність основних дій, тимчасові параметри їх здійснення);

б) функціональна надійність (безпомилковість виконання вказівок, розпоряджень, планових заходів; ліквідація помилок та їх наслідків);

в) структурна надійність (точність, безвідмовність, безпомилковість і скоординованість дій учасників ОП, представників адміністрації, функціональних служб; заміщуваність педагогів, фахівців у випадку їхньої короткочасної відсутності).

Вимірниками надійності можуть служать експертні оцінки, дані аналізу звітних документів, контролю ОП, спостережень директора школи та його заступників, самооцінки учасників ОП.

Критерій ефективності відбиває результуючу сторону якості ОП, властивість досягнення кінцевих цілей і розкладається на ряд поодиноких критеріїв:

а) педагогічна ефективність (визначається рівнем освіченості випускників, відповідністю рівня та змісту їхньої підготовки особистим потребам і запитам, суспільним вимогам). Про неї можна судити за результатами інспектування школи, здачі іспитів випускниками незалежної комісії, вступних іспитів у ВНЗ, особистісним досягненням учнів протягом навчання у школі;

б) управлінсько-організаційна ефективність (виражає обсяг і повноту досягнення результатів, пов'язаних з виконанням планів, поставлених зовнішніх і внутрішніх цілей стосовно малого (навчальна чверть, півріччя), середнього (навчальний рік) і великого (2-5 років) циклів функціонування:

зміна школою свого правового статусу;

упровадження нових освітніх (навчальних) програм;

позитивна динаміка результатів роботи школи;

валові показники кількості проведених заходів на рівні школи, району;

результати участі школи в різних конкурсах, реалізації поодиноких і комплексних, короткочасних і довгострокових програм.

Якість ОП в основних ланках школи можна оцінити тією же системою критеріїв, що й якість ОП у школі в цілому. Але акцент робиться на критерії надійності як властивості підсистем (початкова, основна, середня школа) зберігати стійкість процесу й результатів функціонування. Вона полягає у відсутності збоїв і неправильних дій, підтримці необхідних ліній наступності, забезпеченні мінімальних необхідних вихідних показників рівня підготовленості учнів. Разом із тим якість функціонування основних ланок школи має одну важливу особливість. Система його показників проектується на цикл перебування учня у школі, а тому повинна орієнтуватись на такий важливий критерій, як продуктивність діяльності. Його зміст міститься в повноті виконання підсистемою поставлених перед нею задач, внеску у вищу систему. Стосовно початкової школи критерій продуктивності можна виразити через показники розвитку у школярів основних інтелектуальних умінь, сформованості техніки читання, адаптованості до навчання в основній ланці школи. Для побудови у школі системи якості важливо представити показники продуктивності у вигляді моніторингу якості в основних ланках школи та на етапах циклу перебування учня у школі.

Loading...

 
 

Цікаве