WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Авторський компонент класного керівника - Реферат

Авторський компонент класного керівника - Реферат

Чого не варто робити при виборі авторської ідеї? Однозначно точно не варто вибирати традиційні педагогічні кліше як формулювання мети. Адже від звичності й частоти вживання таких словосполучень їх зміст губиться. Наприклад, у випадку, коли педагог ставить метою згуртування класу, виникає ряд питань і зауважень. По-перше, згуртування колективу скоріше можна вважати задачею, а не метою. По-друге, зовсім неочевидно, яким чином така мета сприяє розвитку чи вихованню учнів. По-третє, одним з обов'язкових напрямів роботи класного керівника й так є "забезпечення позитивних міжособистісних стосунків між учнями та між учнями й учителями". Навіщо ж тоді ще і згуртування колективу?

Також не слід вибирати дуже "широку" мету, як, наприклад, виховання соціально адаптованої особистості. Можна сказати, що таку мету забезпечує вся система освіти. Тому оцінити результати своєї власної праці, відокремити їх від результатів впливів інших суб'єктів виховання буде практично неможливо. Крім того, мета, педагогічна ідея повинна не тільки красиво та переконливо звучати, а й бути зрозумілою самому педагогу. Зрозумілою в тому сенсі, що він уявляє, що конкретно має бути в підсумку, як виміряти й оцінити результат, як до нього дійти, які в нього є ресурси (у першу чергу особистісні), щоб забезпечити досягнення цієї мети.

Які основні етапи реалізації авторського компонента діяльності класного керівника? Науковий колектив під керівництвом Б. Купріянова вважає, що реалізація авторського задуму припускає рішення класним керівником низки задач. Розглянемо їх докладніше.

Усе починається з комплексного вивчення стану проблем і визначення перспектив у вихованні, навчанні й розвитку учнів класу, що здійснюється на основі діагностики. Аналізу піддаються й рівень розвитку учнів, і загальна освітня ситуація в установі, й наявний досвід роботи з даним класним колективом, а також можливості й обмеження класного керівника як професіонала. На основі розуміння наявних проблем, перспектив, власних потенціалів і можливостей дітей у педагога виникають варіанти "бачення" ним авторського компонента власної виховної діяльності.

Наступна задача - це якісне й обґрунтоване цілепокладання. Класний керівник вибирає оптимальний варіант авторського компонента з наявних, пояснює й обґрунтовує свій вибір у першу чергу для себе - чому саме така мета й педагогічна ідея актуальні для його класу. Потім він уточнює педагогічну мету та формулює основні задачі. Якщо педагог припускає реалізувати свій задум за один рік, то йому необхідно чітко визначити очікувані результати, а також намітити лінію перспективи, щоби передбачити свої подальші професійні кроки як класного керівника. Якщо задум реалізується кілька років, то класному керівнику важливо розуміти, як ця педагогічна ідея буде розвиватись із року в рік, і визначити очікувані проміжні й підсумкові результати. Для того щоби перейти до розробки плану дій, необхідно придумати яскравий образ, що наочно розкриває педагогічний задум. Цей образ повинен цілісно відбивати педагогічну мету, бути зрозумілим учням, батькам і колегам. Наприклад, зірка уявляється символом досягнення успіху, сонце - символом тепла й об'єднання, веселка - символом розмаїтості та цілісності, паросток - символом розвитку та зміни, сходи чи птах - це символи прагнення вгору, самовдосконалення. Саме цей образ і стає "особою" авторської програми виховання.

Коли педагог передбачає етапи реалізації свого задуму, систему стимулювання (нагороди та звання), схему самоврядування у класі, традиції та ритуали, то всі назви повинні бути придумані в контексті ключового образу. Цей образ повинен бути представлений у класному куточку й назвах заходів. Система стимулювання може виглядати як ієрархія звань "учень", "підмайстер", "майстер". Усі учасники можуть поділятися за цехами, а в кожному цеху вибирається своє традиційне свято - свято Вмілих рук, свято Пісні, свято Знань тощо. Украй непереконливо виглядають плани та програми, де класний керівник поєднує ідеї й образи, жодним чином одне з одним не пов'язані.

Крім того, педагог повинен співвіднести свій авторський задум з основними ідеями, стратегією виховання в установі, а також із тією педагогічною символікою, що закладена у програмі виховної роботи в установі. Якщо, наприклад, програма виховної роботи школи називається "Лідери XXI століття", а педагогічний задум класного керівника 8-го класу - це морська подорож до островів Дружби, у наявності явний дисонанс контекстів. Примирити дві такі різні за змістом ідеї класному керівнику буде вкрай важко. Виходить, що у школі учневі транслюють: "Важливо вміти бути першим, бути сміливим і самостійним, задумувати й утілювати свою справу, створювати свої проекти!". А у класі кажуть про дружбу та спілкування. Звичайно, одне не суперечить іншому. Але виникає запитання - що ж головне? Яким ми бачимо свого випускника в першу чергу - доброю людиною чи відповідальним діячем?

Після того як педагог визначився з метою, задачами, контекстом свого задуму він приступає до програмування та планування роботи з класом. Виглядати підсумковий документ може у відповідності зі стандартами оформлення документації в конкретній установі. Зрозуміло, на етапі розробки він може являти собою пояснювальну записку та план заходів. У випадку, коли класний керівник готовий оформити авторську програму виховної роботи з класом, він може включити до неї такі традиційні складові:

пояснювальна записка, що обґрунтовує актуальність і доцільність запропонованого задуму;

формулювання виховної мети та задач;

характеристика змісту діяльності (у даному випадку ми розкриваємо вибраний образ, символіку, характеризуємо системоутворюючу діяльність класу);

опис етапів реалізації задуму;

характеристика використовуваних виховних методик, технологій;

характеристика необхідних ресурсів для реалізації програми (участь підрозділів школи, участь батьків, ресурси установ-партнерів, матеріально-технічна база тощо);

опис очікуваних результатів.

При плануванні педагогові необхідно враховувати ще одну задачу - організацію участі учнів у конкурсах і змаганнях різних рівнів відповідно до профільного - системоутворюючої діяльності класу. Оскільки учні є учасниками не тільки класу, а і школи, а також її представниками в зовнішньому середовищі, то при складанні плану класний керівник ураховує передбачувані заходи загальношкільного характеру й у паралелі класів, міські, обласні та всеросійські конкурси. Саме класний керівник є відповідальним суб'єктом виховання учнів, а отже, повинен розумно та критично поставитись до участі класу й окремих учнів у різних заходах. Не слід брати участь скрізь, адже тоді лінія власного педагогічного задуму розмиється. А незв'язні педагогічні впливи поставлять учня в ситуацію воза, який тягнуть у різні сторони лебідь, щука й рак. Таким чином, задача класного керівника полягає в тому, щоб розумно використовувати запропоновані можливості, зберігаючи власну стратегічну лінію.

Реалізація авторського задуму повинна супроводжуватись веденням звітної документації та моніторингом ефективності власної діяльності. У багатьох установах існують типові форми звіту. При цьому педагогом можуть бути включені додаткові важливі для нього аспекти педагогічного аналізу. Що стосується моніторингу, то його процедура повинна бути дуже простою та зручною, але при цьому проводитись регулярно. Розробити процедуру може сам педагог. Саме результати діагностики й аналізу власної діяльності дозволять класному керівнику обґрунтовано визначати подальші кроки у своїй виховній практиці.

Loading...

 
 

Цікаве