WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Авторський компонент класного керівника - Реферат

Авторський компонент класного керівника - Реферат

Авторський компонент класного керівника

Посилення уваги до шкільного виховання, організації позанавчальної діяльності школярів вимагає підвищення ефективності діяльності класного керівника. Особистісно зорієнтована парадигма сучасного виховання закликає педагогів до розробки оригінальних програм роботи з учнівським колективом

Педагогічна література характеризує такі явища, як виховна система класу (Є. Степанов, В. Ясницька), авторська програма роботи з класом. Але пропонуємо обговорити авторський компонент діяльності класного керівника, розуміючи, що створення авторської програми чи виховної системи класу вимагає істотно більших зусиль педагога протягом кількох років. Розробка й реалізація авторського компонента діяльності можуть стати першою сходинкою на шляху до створення цілісної й оригінальної системи роботи з класом. Відповімо на ряд істотних запитань відносно розробки авторського компонента діяльності класного керівника.

Перше запитання - яке місце авторського компонента у співвіднесенні з іншими напрямами роботи класного керівника? Досить продуктивною в цьому плані представляється схема, розроблена науковим колективом під керівництвом Б. Купріянова. Діяльність класного керівника розглядається авторами як управління ресурсами загальноосвітньої установи та навколишнього середовища для реалізації задач виховання учнів довіреного йому класу. Проаналізувавши нормативні документи, що регламентують діяльність класного керівника, автори визначили шість напрямів. Обов'язковими, інваріантними напрямами є:

забезпечення життя та здоров'я учнів;

забезпечення позитивних міжособистісних відносин між учнями та між учнями й учителями;

сприяння освоєнню школярами освітніх програм;

здійснення патріотичного, громадянсько-правового виховання, формування соціальної компетентності учнів.

Як варіативні напрями, де зміст діяльності визначається самим класним керівником, назване, по-перше, - визначення зон ризику для учнів класу, планування профілактичної діяльності, а по-друге - визначення цілей виховання учнів класу на основі врахування вікових особливостей, планування роботи з класом. Саме цей останній напрям і дозволяє класному керівнику здійснювати свій авторський задум. Таким чином, річний план роботи класного керівника представляється документом, що включає шість частин. Кожна частина починається з характеристики наявної ситуації. Наприклад, забезпечення позитивних міжособистісних відносин між учнями та між учнями й учителями вимагає докладної характеристики відносин, атмосфери у класі й установі, міжособистісного статусу кожного вихованця. А забезпечення життя та здоров'я учнів планується на основі даних про здоров'я й індивідуальні особливості кожної дитини. Потім на основі аналізу ситуації визначаються мета та задачі роботи з даного напряму на майбутній рік, планується набір необхідних заходів (класних годин, акцій тощо). Виходить, що кожна частина плану містить якусь пояснювальну частину, формулювання мети та задач, перелік передбачуваних заходів.

Друге запитання - на який строк класний керівник розробляє свій педагогічний задум? Зрозуміло, класний керівник самостійно програмує тривалість реалізації свого задуму. Перша відповідь, що відразу виникає на наше запитання: добре, щоб на повний період роботи з класом. Відповідно, для вчителя початкових класів - це 3-4 роки, а для класного керівника середньої та старшої школи - з 5-го по 9-11-й класи. Однак ми розуміємо, що створення діючої програми роботи з класом може вимагати від педагога не тільки безлічі зусиль, а й деякого часу. Знаходячись у пошуку своєї авторської концепції, класний керівник може розробити педагогічний задум строком на один навчальний рік. Реалізувавши таку програму, педагог може оцінити її достоїнства й недоліки, а потім на основі необхідних коректив вибудувати подальшу логіку. При цьому варто розуміти, що за рік класний керівник устигне лише випробувати свої ідеї на практиці, але ніяк не досягти явних результатів у справі виховання й розвитку учнів. У будь-якому випадку однорічні проекти повинні бути так чи інакше пов'язані один з одним.

Третє запитання - як педагогу придумати ідею, визначити зміст свого авторського задуму? Варто враховувати, що мова йде про проектувальну діяльність, яка нерідко викликає істотні ускладнення в педагогів. Інакше кажучи, класному керівнику, який не має досвіду розробки програмних документів, буде досить непросто відразу ж створити такий документ. Часто педагоги йдуть "простим" шляхом - беруть цікавий досвід своїх колег і намагаються адаптувати його у своїй практиці. Однак такий хід часто виявляється непродуктивним як для організації виховної роботи у класі, так і для професійного росту самого педагога. Нам представляється більш плідною розробка класним керівником власної, нехай навіть дуже простої, ідеї.

Є кілька варіантів визначення ключової педагогічної ідеї. Перший і найбільш логічний полягає в тому, що педагог за допомогою діагностики визначає існуючі проблеми у вихованні, навчанні й розвитку учнів. Тоді авторський компонент його діяльності полягає в тому, щоб знайти оптимальні шляхи рішення проблеми. Наприклад, у класі є учні різних національностей і між ними нерідко виникають конфлікти. Тоді педагогічний задум буде спрямований на виховання культури міжнаціонального спілкування.

Однак такі явні особливості класу зустрічаються рідко. Частіше в житті учнів виникають локальні тимчасові проблеми. Тоді другий варіант для педагога полягає в тому, щоб відійти від своїх особливостей. Так, класний керівник може вибрати вид діяльності, заняття, в якому він є фахівцем. Наприклад, якщо він захоплюється туризмом, то туризм може стати змістом спільної діяльності педагога й учнів. Достоїнством цього варіанта є те, що педагог пропонує вихованцям справу, якою він щиро захоплений.

Третій варіант полягає в тому, щоб використовувати ефективний педагогічний інструментарій для розвитку учнів. Наприклад, класний керівник може освоїти освітню технологію дебатів (інтелектуальної, ситуаційно-рольової, ділової гри, соціально-педагогічного тренінгу тощо) й вибудувати авторський компонент на її основі.

Четвертий варіант припускає широке використання педагогом ресурсів середовища. Наприклад, класний керівник школи, розташованої в центрі міста, може розгорнути культосвітню діяльність на основі взаємодії з установами культури.

П'ятий варіант може бути пов'язаний з посиленням одного з інваріантних напрямів. Наприклад, якщо педагог є фахівцем у загартовуванні й оздоровленні вихованців, він може розробити відповідний авторський компонент. Тоді зміст компонента буде перевищувати необхідні дії й заходи з відповідного інваріантного напряму.

Зміст авторського компонента може визначатись профілем класу. Представляється логічним, що для класу військово-технічного чи військово-спортивного профілю педагог може розробити програму патріотичного виховання. Також слід зазначити, що авторський задум класного керівника повинен співвідноситися з програмою виховної роботи школи. Можливий варіант, коли педагог визначає авторський задум у рамках загальної мети й контексту виховання в установі. При цьому він "звужує" мету, адаптує її до особливостей класу, вікових характеристик учнів. Представляється можливим варіант, коли виховні цілі на рівні класу й на рівні установи не збігаються. Важливо тільки, щоб вони не суперечили, доповнювали одна одну. Немаловажним представляється врахування типу установи. Так, у загальноосвітньому ліцеї представляється цілком логічною програма роботи з класом, заснована на пошуково-дослідницькій діяльності чи культурній освіті.

Зовсім особливим варіантом може бути випадок, коли педагог використовує технологію колективної організації діяльності. Тоді він може розробляти свій авторський компонент разом з учнями. Тут у центрі уваги будуть проектна діяльність і супровід дитячого самоврядування й самоорганізації у класі.

Loading...

 
 

Цікаве