WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Єдність змістовного та особистісного - Реферат

Єдність змістовного та особистісного - Реферат

У новому навчальному році є всі підстави для посилення формування самодостатньої особистості. Важливо звернути особливу увагу на інтегрований курс у початковій школі "Я і Україна". Цей предмет допоможе школярам цілеспрямовано розглядати себе як Я-особистість у взаємозв'язку, взаємозалежності з іншими компонентами світу в системах: Я-Я; Я-інша людина, колектив; Я-суспільство; Я-світ.

У 5-6-х класах предмети "Етика" та "Основи здоров'я" теж покликані посилити особистісну орієнтацію навчання.

Для педагогів, які викладають ці предмети, важливо усвідомити сутність і значущість цих дисциплін, побудувати навчально-виховний процес на основі розгортання різних видів діалогічних форм, організації комунікативного самопізнання учнів, самоконтролю.

Тому важливим завданням методичних служб залишається проблема формування комунікативної компетентності самих педагогів як одного з основних показників професіоналізму.

Треба зазначити, що в педагогічному процесі багатьох навчальних закладів сьогодні гідне місце посідає метод проектів.

І. Єрмаков, один з авторів практико-зорієнтованого посібника "Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12-річної середньої школи", стверджує, що "...метод проектів є одним із провідних засобів перетворення школи навчання у школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, навичками вибору засобів і шляхів її здійснення, формування та активізації життєвого досвіду учнів. Діяльність за проектом допомагає учню включитись в активну соціальну дію... Проект - це результативна дія".

Дійсно, робота над проектами увійшла у практику шкіл області й посіла чільне місце. Тому зупинятись на змістовному аспекті цієї діяльності не будемо, відзначимо лише позитивне:

участь у проектній діяльності розвиває в дітей життєві навички та функціональні компетенції;

метод проекту розвиває пізнавальний інтерес;

можливість використання різних форм роботи - дискусії, вивчення літератури, збір інформації, виконання ролей "керівників" і "підлеглих", діалог;

забезпечує практичне використання знань, зв'язок із життєвим досвідом дітей;

дозволяє успішно використовувати та реалізовувати дослідницькій підхід у навчанні.

Отже, метод проектів - надзвичайно актуальна проблема як для вчителів, так і для методичних служб. Тому шляхи розв'язання цієї проблеми висвітлюються в методичних рекомендаціях методистів з базових дисциплін нашого інституту. Маємо надію, що читачі журналу звернуть на це увагу й організують свою діяльність з метою осмислення даної проблеми та розробки науково-методичного забезпечення.

Безперечно, час ставить нові вимоги до якісної освіти. У чому їх новизна?

Новизна визначається, перш за все, тим, що академічні знання стають усе менш важливими показниками якості освіти, їм на зміну приходять такі показники, як стійкість мотивації пізнання, здатність до самоосвіти, усвідомлення необхідності освіти впродовж усього життя.

Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, Національна доктрина розвитку освіти України вказують на необхідність формування в підростаючого покоління сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самоосвітнього наукового пізнання, самоосвіти та самореалізації.

Виведення особистості на шлях самоосвіти, формування життєвої компетентності є досить складною проблемою.

Ми виділяємо самоосвітню компетенцію як одну з важливих складових життєвої компетентності, яка являє собою систему здібностей і здатностей, що забезпечують особистості можливість успішно вирішувати життєві завдання, успішно здійснювати свою життєдіяльність у всіх її проявах і життєтворчість.

Саме в рамках життєвої компетентності як цілісного утворення надзвичайно важливо орієнтувати школярів на розвиток уміння постійно самонавчатися, самостійно здобувати нові знання, самостійно формувати нові вміння та навички й учитись упродовж життя.

Особливе місце належить початковій освіті. Слід зазначити, що початкова школа поступово стає діяльнішою, творчою як для вчителів, так і для учнів.

До найважливіших результатів початкової освіти належить оволодіння молодших школярів умінням самостійно вчитися. Це вміння в сучасній дидактиці визначається як ключова компетентність школярів, яка формується на міжпредметному змісті й передбачає посилену увагу до практичного засвоєння знань, умінь на рівні самостійного застосування в різних навчальних ситуаціях.

Одним із висновків моніторингових досліджень якості освіти в межах регіональної програми та моніторингу на комплексному тесті, який пропонувало Міністерство освіти і науки України, є пошук нових підходів до визначення якості роботи вчителя - не через предметні досягнення учнів, а через їх уміння самостійно мислити, відбирати засвоєні знання, знати, де і як їх можна застосовувати.

Реалізація регіональної Програми з формування самоосвітньої компетенції учнів забезпечила досягнення відповідних результатів:

розроблена модель управлінського супроводу процесу організації самоосвіти школярів, модель різнобічної діяльності учня в режимі моніторингу самоосвітньої діяльності та модель вивчення рівня сформованості самоосвітньої компетенції школярів;

створена та впроваджується Програма формування самоосвітньої компетенції учнів з 1-го по 12-й клас;

розроблена достатньо ефективна система роботи вчителя із соціально-психологічної стимуляції розумового, особистісного й духовного зростання учня засобами самоосвіти;

започатковано роботу науково-методичної лабораторії з проблеми "Формування самоосвітньої компетенції учнів у процесі навчання". При лабораторії працює обласний консалтинговий центр, що забезпечує методичну підтримку інноваційних проектів, вивчення та впровадження перспективного педагогічного досвіду.

З означеної проблеми в рамках регіональної програми "Моніторинг якості освіти" здійснюються довготривалі педагогічні моніторингові дослідження. Це дає можливість знати реалії, визначати проблеми, які існують у навчальних закладах у процесі організації самоосвіти школярів, створювати необхідні умови для мотивації самоосвітньої діяльності учнів, індивідуалізації цього процесу.

Моніторингові дослідження забезпечують вирішення таких завдань:

1. Відслідкування результатів упровадження програми формування самоосвітньої компетенції школярів.

2. Організація колективної діяльності учнів і вчителя на основі відслідкувань.

3. Координація діяльності педагогів для забезпечення наступності початкової основної та старшої школи у формуванні самоосвітньої компетенції учнів.

4. Планування системи управлінських дій, спрямованих на відслідкування та розвиток самоосвітніх умінь школярів, переходу від зовнішнього управління до самоврядування.

5. Розробка інструментарію для моніторингу та програмно-методичного забезпечення процесу формування самоосвітньої компетенції школярів, у тому числі і для системи курсової перепідготовки кадрів.

Регіональна програма впровадження компетентнісно зорієнтованого підходу в навчально-виховний процес, розроблена інститутом у 2005 році, дозволяє надати нашій діяльності з проектування компетентнісно спрямованої 12-річної школи більш системного характеру. У розробці життєвої компетентності взагалі та самоосвітньої діяльності зокрема маємо успішно поєднати дидактико-психологічні підходи з методичними можливостями.

Loading...

 
 

Цікаве