WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Єдність змістовного та особистісного - Реферат

Єдність змістовного та особистісного - Реферат

Єдність змістовного та особистісного

Школа - це серцевина суспільства. На все, що відбувається в суспільстві, має реагувати школа. Сучасна школа має бути готовою до забезпечення потреб держави в самостійно мислячих особистостях, здатних діяти, розв'язувати гострі проблеми, досягати життєвого успіху

Якість освіти має залишатись ключовим аспектом нашої діяльності. Яке би питання ми не розглядали, воно так чи інакше співвідноситься з якістю освіти школярів. Якість освіти - проблема довгострокового розв'язання, комплексна.

Поняття "освіта" сьогодні не є синонімом поняття "навчання". Воно набагато ширше. Освіта - це й навчання, і виховання, і розвиток, і соціалізація особистості школяра.

У документах ЮНЕСКО коротко сформульовані задачі загальної освіти у ХХІ ст.: навчати вчитись (учитися пізнавати); створювати (практична спрямованість); жити (здоровий образ життя); жити разом (культура людських відносин).

У сучасному світі освіта стає основним фактором конкурентоспроможності держави та нації на міжнародній арені. Ніяка базова освіта в сучасних умовах не може забезпечити успішну професійну кар'єру більше ніж на 5-7 років. Через високі темпи технологічного оновлення всіх сфер життєдіяльності необхідно виробляти нові підходи до змісту й технології підготовки кадрів.

Тому проблема набуття особистістю життєвих навичок і необхідних компетенцій є однією з найважливіших проблем, які постали перед людством. На даному етапі надзвичайно важлива компетентнісна складова якості освіти. Мова йде про необхідність проектування компетентнісно спрямованої освіти.

На думку багатьох науковців, дослідників цієї проблеми, освіта є системоутворюючим чинником в організації розвитку життєвої компетентності. При цьому середня освіта, 12-річна середня школа відіграватиме в цьому провідну роль.

У контексті компетентнісно спрямованої освіти необхідно вносити зміни у функції навчального процесу у школі:

творче засвоєння певної суми "базових" знань має залишатись важливою складовою навчально-виховного процесу;

разом із засвоєнням базових знань постає завдання навчити учня самостійно оволодівати новими знаннями та інформацією, навчити навчатися, виробити потребу в навчанні протягом життя;

навчати особистість використовувати здобуті знання у своїй практичній діяльності - навчальній, професійній, громадсько-політичній, побуті та ін.;

у навчально-виховному процесі утверджувати діяльнісний підхід, перетворювати навчальну діяльність на органічне засвоєння знань як методологію, базу, основу діяльності людини в різних сферах життя.

Найважливішою особливістю нових навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів є те, що вони укладені на основі Державного стандарту базової та повної середньої освіти. У них ураховано сьогоднішні державні вимоги до змісту й рівня навчальних досягнень учнів. Зміст базових дисциплін спроектовано на очікувані результати навчання, що дає можливість учителю більш цілеспрямовано та стратегічно зорієнтовано організувати навчальний процес, проконтролювати його. Програми 12-річної школи мають удосконалену структуру - розмежовано зміст навчальної діяльності та вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів.

Нові програми для 12-річної школи з базових предметів (5-12-ті класи) передбачають максимальну мінімізацію знань учнів, що відкриває можливості значної активізації пізнавальної діяльності школярів та усуває їх перевантаження. Особливістю побудованих програм для загальноосвітніх навчальних закладів є поєднання особистісно зорієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання. Це виключає шаблонний підхід у навчанні й вимагає від учителя значної індивідуалізації, психологізації навчально-виховного процесу, умінь розбудувати його з урахуванням даних постійної діагностики рівня розвитку та навчальних досягнень учнів, мотивування їхньої навчальної діяльності, забезпечення високого рівня самостійності.

Пропоновані програми дають можливість учителю самостійно варіювати матеріал, творчо підходити до організації навчання учнів, широко впроваджувати в навчально-виховний процес різні моделі активного навчання.

В організації сучасного навчально-виховного процесу велику роль відіграє мотивація вміння школярів. Мотивація учіння - одна з найскладніших педагогічних проблем сьогодення. Мотивація - це процеси, що визначають рух до поставленої мети, це фактори, які впливають на активність чи пасивність поведінки.

Мотиваційними процесами, стверджують психологи, можна і треба управляти: створювати умови для розвитку внутрішніх мотивів, стимулювати школярів.

Фактори, зовнішні в багатьох випадках, допомагають мотивувати школярів (постійний контроль педагога із залученням батьків). Найчастіше до такого стилю керівництва схиляються педагоги з авторитарним стилем. І все ж для вирішення проблеми підвищення мотивації найважливіше розвивати внутрішню мотивацію, уміло використовувати особистісні мотиви школярів, і в першу чергу - пізнавальні, соціальні (самоповага, повага інших людей тощо).

Надзвичайно важливо розвивати мотиви досягнення мети, намагання краще вчитись, тому обов'язковою є організація такого навчально-виховного процесу, де ставиться мета, якої треба досягти. Тобто на кожному уроці під час вивчення теми чи розв'язання проблеми має бути націленість на результат, який дозволяє учням переживати успіх у діяльності.

Правильно, якщо вчитель не буде обмежуватись контролем результату, а навчатиме операційному контролю, в основі якого: самооцінка, співставлення зі зразком, взаємоперевірка, опора на план, схему, таблицю, самостійний вибір різного рівня складності завдань, складання індивідуальних планів, засвоєння теми (предмета) тощо.

Для підвищення мотивації навчальної діяльності важливим є домінування якісної змістової оцінки, коли аналізуються досягнення школяра чи помилки. Важливо не забувати, що коментар оцінки, навчальних досягнень - обов'язковий стимул до навчання. Але можливо це лише тоді, коли дається обґрунтований об'єктивний аналіз успіхів, невдач, труднощів.

В Україні накопичено багато нових психолого-педагогічних розробок, спрямованих на подальше вдосконалення системи освіти.

Однак в умовах модернізації освіти керівникам шкіл, педагогам не слід "ганятися" за педагогічної модою. Як показує практика, еклективне застосування педагогічних новацій призводить до перевантаження дітей.

Що тут важливо?

1. Особистісна орієнтація освіти.

2. Комплексна гуманізація навчально-виховного процесу, що передбачає перш за все створення сприятливої психологічної атмосфери для розвитку дитини.

Для вирішення цих перспективних завдань надзвичайно важливо на методичних рівнях продовжити роботу з вивчення й осмислення сутнісних основ навчальних програм і підручників. Необхідно усвідомлювати, що нові навчальні програми побудовані на принципах розвивального навчання й базуються на деяких абсолютно нових принципах навчання, серед яких є:

принципи дитиноцентризму - у значенні уваги до конкретної дитини з її сутнісними характеристиками;

принцип взаємозв'язку навчання, виховання й розвитку;

комунікативно-діяльнісний принцип;

соціокультурний принцип;

принцип поліфункціональної освіти;

принцип практичної спрямованості навчання;

принцип компетентнісно спрямованої освіти.

Компетентнісно спрямований навчально-виховний процес має бути максимально зорієнтований на формування самодостатньої особистості.

Для цього в минулому треба залишити авторитарну педагогіку, суб'єкт-об'єктний тип взаємовідносин між учнем і вчителем.

Час об'єктивно потребує зміни ролі й місця вчителя в навчальному процесі. Учень має бути дієвою особою, а вчитель - його партнером у навчанні й розвитку. Навчально-виховний процес повинен базуватись на психолого-педагогічному проектуванні розвитку кожного учня, на суб'єкт-суб'єктних відносинах учасників навчання.

Loading...

 
 

Цікаве