WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Ідея прав людини на уроках укр. мови та літератури - Реферат

Ідея прав людини на уроках укр. мови та літератури - Реферат


Реферат на тему:
Ідея прав людини
на уроках української мови
та літератури
В навчальному курсі середніх шкіл України досі не введено окремий предмет "Права людини". Правове виховання учнів проводиться на уроках гуманітарного циклу: історії, правознавства, а також в позакласний час. Я, вчителька української мови та літератури, використовую ідею прав людини і на своїх уроках.
Так на уроках української мови при вивченні правил орфографії, пунктуації пропоную учням вправи, навчальні, словникові диктанти, які несуть інформацію про права людини. Ось приклад такого тексту:
"10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила Загальну декларацію прав людини. Загальна декларація була ухвалена 48 голосами при 8, що утрималися. Ось ці 8 держав: Білоруська РСР, Чехословаччина, Польща, Саудівська Аравія, Українська РСР, Південно-Африканська Республіка, Радянський Союз і Югославія. Згідно зі Статутом ООН Загальна декларація прав людини вважається прийнятою одностайно. З 1948 року 10 грудня відзначається в усьому світі як День прав людини."
Цю вправу можна використати під час вивчення такої частини мови як числівник або під час вивчення теми "Правопис власних назв".
Ще один приклад вправи (пропоную учням її під час вивчення теми "Розділові знаки при однорідних членах речення):
"Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Конституція України затвердила такі права та свободи людини та громадянина: право на життя, повагу до гідності людини, право на свободу та особисту недоторканність людини, недоторканність житла і таємницю листування, свободу пересування та вільний вибір місця проживання, право на свободу світогляду і віросповідання, свободу думки і слова, свободу зборів, мітингів, походів і демонстрацій, право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації".
Під час вивчення українського ділового мовлення використовую за зразки текстів офіційно-ділового стилю уривки із міжнародно-правових актів та основних документів України. Для підбору завдань користуюся такою літературою: 1.
Права людини . Підручник для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій (Упорядник Л.Заблоцька). - К.: в-во "Право",1997. 2.
Серія "Виклад фактів у галузі прав людини". - Харків: в-во "Фоліо", 1994.
Для написання твору публіцистичного стилю на морально-етичну тему серед інших тем пропоную учням і таку: "Моє ставлення до смертної кари". Ось уривки із дитячих робіт:
"Я проти зла. Я проти смертної кари, бо будь-яка неприродна смерть є зло. То чи може держава вважати себе демократичною, правовою, гуманною, коли вона сама вбиває своїх громадян?"
"Одним із злочинів, за який може бути винесено вирок, є навмисне вбивство. А хіба смертна кара не є умисним вбивством? Виходить, за законом, потрібно вбити ката, потім - ката, який вбив ката і так далі. Хто ж залишиться живий?"
Такі вправи, диктанти, твори дають змогу вчителю-філологу перевірити знання учнями рідної мови, правил правопису, вміння точно формулювати власні думки, погляди і водночас несуть інформацію про права людини, сприяють формуванню високої правової свідомості дітей.
Значно ширше і ефективніше проходить навчання прав людини на уроках української літератури. Там, де порушуються права людини, неодмінно виникає конфлікт: конфлікт між окремими людьми, між людиною і державою, людиною і суспільством. Саме конфлікт становить основу і більшості літературних творів.
Першим українським письменником, який на повен голос заговорив про порушення природних невід'ємних людських прав, був Тарас Шевченко. Сучасні літературознавці, аналізуючи той чи інший твір Кобзаря, насамперед наголошують на ідеї національного визволення. Та через призму цієї ідеї і не тільки через неї можна побачити глибоке розуміння поетом прав людини і величезний трагізм від бачення реального світу, який аж ніяк не визнавав рівність всіх людей, який аж ніяк не вважав людину найвищою соціальною цінністю.
Найбільшою цінністю Тарас Шевченко вважав людину. Він сподівався, що в майбутньому світ поставить на перший щабель гуманістичні цінності: людське життя, свободу, повагу до гідності, недоторканність людської особистості:
І буде син, і буде мати.
І будуть люди на землі.
Він також сподівався, що настане час, коли і на його рідній Україні буде панувати істинне правосуддя і справедливість:
Коли ми дождемося Вашингтона
З новим і праведним законом?
А дождемось таки колись.
Тарас Шевченко порушив проблему становища жінки в тогочасному суспільстві. Це питання розкриваю через образ селянської дівчини Катерини, яка через осуд і несприйняття світом її життя, вбиває себе, прийнявши на душу тяжкий гріх самовбивства. Хіба цей жорстокий вирок суспільства, яке замість того аби оберігати знедолених жінок, кидало їх напризволяще, не є порушенням права кожної людської особистості на повноцінне життя? Ставлю це запитання учням. Вони захищають Катерину, бо розуміють, що кожен має право помилятися і право виправляти свої помилки.
Аналізую жіноче питання і на наступних уроках, підчас вивчення "Боярині" Лесі Українки, повістей "Царівна", "Людина" Ольги Кобилянської, роману "Повія" Панаса Мирного. Акцентую увагу учнів на порушенні прав людини під час вивчення творчості письменників, які змалювали жахливий стан українського села наприкінці ХIX - на початку ХХ століть: І.Нечуя-Левицького, В.Стефаника, Марка Вовчка та ін.
Сьогодні в програму вивчення української літератури повертаються несправедливо замовчувані імена. Серед них - Іван Багряний. Його роман "Сад Гетсиманський" був написаний за 8 років до славнозвісного роману "Архипелаг ГУЛАГ" російського дисидента Олександра Солженіцина. В ньому змальовано картини порушення політичних прав українців в 30-х роках. Вони були мордовані в тюрмах, а то й знищені лише за власні переконання, думки
Loading...

 
 

Цікаве