WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інноваційне середовище у столичній освіті - Реферат

Інноваційне середовище у столичній освіті - Реферат

Інноваційне середовище у столичній освіті

Становлення інноваційного середовища в системі загальної середньої освіти розпочалося у період загострення загальної кризи в освіті і водночас інформаційного сплеску освітніх новацій, зумовлених піднесенням нової технологізації навчального процесу, поширенням серед педагогічних працівників нової науково обґрунтованої термінології

Аналіз цього періоду є надзвичайно важливим, оскільки його результати започатковують основу для наукового проектування розвитку загальної середньої освіти регіону.

Ураховуючи наслідки практики впровадження нами як нововведень, досліджуваний феномен розглядається як соціальне явище, що має характер "...ініційованих та контрольованих змін, які відбуваються на основі раціонально-вольових дій". Тобто, це організований процес, спрямований і керований для досягнення певного результату. Його суттєвою ознакою є цілеспрямованість на зміни освітнього середовища, де формуються нові стабільні елементи-новації і здійснюється перехід системи із одного стану в інший. При цьому зміст новації передбачає якісну зміну, а нововведення (інновація) забезпечує технологію втілення нового змісту в умовах конкретного об'єкта, зміна якого й виступає предметом інновації.

Поняття "становлення", яке здебільшого використовують у філософії та педагогіці, розглядається в широкому загальнометодологічному контексті та у прикладному смислі. "Становлення" як філософська категорія відображає процес діалектичного переходу від одного стану буття (ступеня розвитку) до іншого як момент взаємоперетворення протилежних, а водночас взаємопов'язаних моментів розвитку - виникнення і зникнення.

Згідно із сучасними філософськими підходами процес становлення складається з дії, що вже відбулася, та потенцій (внутрішніх причин становлення), які ще не відбулися. Такий погляд на процес становлення виражає спонтанність, мінливість речей та явищ - їхній неперервний перехід і перетворення в іншу якість.

Відтак, становлення - це: а) віддзеркалення процесу реалізації передумов, елементів предмету, що виникають на цій основі; б) характеристики початкового етапу предмету, що виник, і відбувається перехід від старого до нового, його утвердження й перетворення. Становлення осмислюється нами у безпосередньому взаємозв'язку з розвитком та формулюванням, а також ототожнюється з цими поняттями, оскільки йдеться про розвиток інноваційної сфери.

Становлення інноваційного середовища розглядається як процес появи нових ознак, форм, тобто таких якостей розвитку, що свідчать про наближення регіональної системи освіти до певного стану. Розвиток інноваційної сфери в регіоні - це процес, унаслідок якого відбувається зміна якості, перехід від одного якісного стану освіти до іншого, вищого. Показниками розвитку інноваційної сфери є достатній рівень нових якісних ознак, форм в системі загальної середньої освіти.

У прикладному значенні поняття "становлення" є періодом, який важко точно визначити, оскільки не завжди можна вирізнити ті елементи об'єкта, які доцільно позначити словом "становлення". У цей період спостереження й аналіз дають можливість розгледіти лише окремі риси майбутнього об'єкта, які ще не складають відповідне ціле. Тому розмежувати процеси становлення й розвитку у прикладному розумінні надзвичайно складно. Відтак, становлення інноваційного середовища розглядатиметься як період появи окремих якісних елементів нового, а розвиток - як цілеспрямована систематизація даних на основі упорядкованої структури.

Філософи під розвитком розуміють цілеспрямовані зміни, характерною особливістю яких є незворотність і закономірність. Коли йдеться про педагогічний контекст розвитку об'єкта, то його розглядають як процес удосконалення, ускладнення, розвитку. Звідси, важливого значення набуває становлення системи, оскільки етап розвитку передбачає появу системи, тобто етап становлення.

Різницю між становленням і розвитком можна виявити у процесі зіставлення цих категорій. Якщо розвиток - закономірний, цілеспрямований та організований процес якісних змін об'єкта, для якого характерними насамперед є вихідним пунктом, початковою стадією зародження явища, яке не має заданого кінцевого результату. Отже, процес становлення є процесом нескінченним. Ця характерна особливість виступає умовою її здатності до безмежного розвитку.

Розмежування періодів становлення й розвитку інноваційного середовища регіону прослідковується за його рівнями: адаптивним, професійно-репродуктивним, творчим і стратегічно-цільовим. Згідно з характеристиками рівнів інноваційного середовища, періодом становлення є адаптивний рівень. Натомість, професійно-репродуктивний, творчий і стратегічно-цільовий є періодом розвитку інноваційного середовища.

Динаміка змін інноваційного середовища, яка систематично відповідно до завдань дослідження та висунутої гіпотези відстежувалася нами у період формуючого експерименту (1997-2004 роки), оцінювалася на завершальному етапі роботи.

Ураховуючи специфіку нашого дослідження, де основним об'єктом змін є розвиток інноваційного середовища освіти столичного регіону, до педагогічного експерименту було залучено: управлінців Головного управління освіти і науки м. Києва (23 особи), викладачів Київського міського педагогічного університету ім. Б. Грінченка (12 осіб), керівників управлінь освіти у м. Києві районних державних адміністрацій (20 осіб), методистів районних науково-методичних центрів (28 осіб), директорів і заступників директорів ЗНЗ різних типів і форм власності (362 особи), слухачів "Школи резерву" (217 осіб), учителів ЗНЗ (1256 осіб). Загальна кількість 1918 осіб.

У процесі вибірки респондентів ми враховували: співвідношення різних типів ЗНЗ - середніх загальноосвітніх шкіл, спеціалізованих загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв; вік респондентів - від 23 до 60 років; стаж управлінської чи педагогічної діяльності - від 1 до 28 років, їхній фаховий та кваліфікаційний рівень.

Основною інформаційною базою для оцінювання результатів педагогічного експерименту стали: статистичні дані Головного управління освіти і науки та районних управлінь освіти міста, інноваційні проекти і програми, звіти ЗНЗ про результати інноваційного пошуку, анкетування суб'єктів освіти, у тому числі і інноваційної діяльності, аналіз семінарів-презентацій та готовності слухачів "Школи резерву" і педагогів-дослідників до інноваційного пошуку, матеріали на сайтах у мережі "Інтернет", методичні розробки та навчальні видання.

Становлення інноваційного середовища в системі загальної середньої освіти столичного регіону (адаптивний рівень) здійснювалося на нормативній основі. Загальну нормативну базу складали державні документи: Конституція України, закони України про освіту прямої дії, Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті, окремі положення та концепції. Оскільки станом на 1997 рік були відсутні нормативні документи прямої дії, які б регулювали інноваційні процеси в регіоні, було розроблено Положення "Про порядок організації та проведення педагогічного експерименту".

Цим Положенням визначався порядок упровадження соціально-педагогічних ініціатив у навчально-виховну практику закладів освіти м. Києва. Чинним документом передбачалося забезпечити умови в системі загальної середньої освіти столичного регіону для реалізації нових ідей з метою підвищення якості шкільної освіти, розширення мережі освітніх послуг.

У документі знайшла відображення методика організації інноваційних процесів на основі концепції "життєвого циклу" (зародження нової ідеї, формалізація ідеї, оцінка нововведення, обговорення нововведення, адаптація нової ідеї до конкретних умов, науково-методична підтримка, апробація, синтез із зовнішнім середовищем) та етапів упровадження освітніх інновацій (вивчення стану та виявлення проблем, підготовка та розробка відповідної програми прикладного дослідження, обґрунтування ідеї, мети і завдань, добір та підготовка фахівців до нових умов професійної діяльності, оцінювання практичної ефективності нової ідеї, оприлюднення результатів інноваційного пошуку).

Відтак, Положення створило передумови для підтримки педагогічних ініціатив, дало змогу передбачити етапи та механізми організації інноваційних процесів, насамперед їх науково-методичне, фазове та матеріально-технічне забезпечення. Урешті, дане Положення засвідчило незворотній процес змін існуючої практики освіти у столиці та визнання ролі інноваційного пошуку в загальних процесах модернізації галузі регіону.

Помітні зміни відбулися у підготовці експериментальних програм. Доцільно звернути увагу на окремі інноваційні програми прикладного характеру, зокрема: "Інтеграція середньої та вищої школи в умовах навчально-виховного закладу", "Інтер-освіта", "Колегіантське братство", "Школа резерву", "Школа Мілленіум", "Перспективні освітні технології" та ін. основні ідеї, завдання, інформація про адресантів апробації програм подано автором дослідження у збірниках "Експериментальні педагогічні програми столичної освіти" (К., 1998; К., 2003).

Так, школа "Міленніум" як авторська експериментальна школа (Н. Джинчардазе, Л. Порох; СЗШ № 318, м. Київ) у своїй програмі передбачає розробку та впровадження системи підготовки і виховання громадян, здатних втілювати у життя загальнолюдські ідеали добра, справедливості на основі формування нового інтелектуального бачення світу і свого місця в ньому; гармонійного розвитку, гармонізації суспільних відносин і рівних прав представників усіх націй.

Loading...

 
 

Цікаве