WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інноваційність у створенні сучасного уроку - Реферат

Інноваційність у створенні сучасного уроку - Реферат

порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших, інколи скоригувати певні позиції;

як постійний елемент навчання привчати людину рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи та прогнозуючи подальші кроки;

побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи.

Рефлексія здійснюється в різних формах: у вигляді індивідуальної роботи, роботи в парах, групах, дискусії, у письмовій та усній формі. Вона завжди містить кілька елементів: фіксацію того, що відбулось, визначення міркувань і почуттів у стосунку отриманого досвіду, плани на майбутній розвиток.

Рефлексія застосовується після найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, після закінчення певного етапу навчання.

Технологія рефлексії після окремих вправ, фрагментів уроку може бути такою.

Усне обговорення за запитаннями:

З якою метою ви робили цю вправу?

Які думки та почуття вона у вас викликала?

Чому ви особисто навчились?

Чому би хотіли навчитись у подальшому?

Підсумки є найважливішою частиною інтерактивного уроку. Саме тут проясняється зміст проблеми, підбивається підсумок засвоєних знань і встановлюється зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що ще повинно вдосконалюватись у майбутньому.

Функції підсумкового етапу уроку:

пояснити зміст опрацьованого;

порівняти реальні результати з очікуваними;

проаналізувати, чому відбулось так чи інакше;

зробити висновки;

закріпити чи відкоригувати засвоєне;

намітити нові теми для обміркування;

установити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що треба засвоїти, чого навчитись у майбутньому;

скласти план подальших дій.

Правила організації інтерактивної роботи учнів на уроці:

1. До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні.

2. Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисним є різноманітне та постійне стимулювання учнів за активну участь у роботі; надання можливості для самоорганізації та ін.

3. Тих, хто навчається в інтерактиві, не повинно бути багато. Продуктивна робота в малих групах. Кожен має бути почутий.

4. Приміщення має бути спеціально підготовленим. Учні повинні мати змогу легко пересуватись під час роботи в малих групах. Усі матеріали для роботи малих груп готуються заздалегідь.

5. Під час уроку необхідно дотримуватись регламенту та проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх учасників, поважаючи їх.

6. Уважно ставитись до учнів під час формування груп.

7. На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних види роботи.

8. Під час підготовки запитань учителю необхідно продумувати варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробляти критерії оцінки ефективності уроку.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них навчальні мотивації, навчати самостійному мисленню та діям. Ефект впливу на емоції та свідомість учнів значною мірою залежить від стилю роботи конкретного вчителя.

Урок у технології розвитку критичного мислення

Концептуальні основи технології розвитку критичного мислення виражені в таких твердженнях:

1. Знання має цінність лише тоді, коли воно зрозуміле та використовується концептуально.

2. Майбутнє відкрите для тих, хто критично перевіряє інформацію, вибудовує свої власні переконання.

3. Критичне мислення можна розвивати в добре та спеціально організованому навчальному процесі, бо навчання - це активна розсудлива діяльність.

4. Критичне мислення потребує часу, уваги та мети.

5. Стратегічний напрям розвитку в учнів критичного мислення в навчанні учнів - ставити запитання:

Що я думаю про це?

Як нова інформація відповідає тому, що я вже знаю?

Що я можу робити іншим чином після ознайомлення з новою інформацією?

Як ця інформація впливає на мої погляди?

Ставити запитання - непроста справа, треба знати, запитання якого характеру можна поставити в даному випадку, кому його адресувати, в який спосіб сформулювати. Як відомо, запитання можуть бути уточнюючого характеру, проблемні, дослідницькі та запитання-роздуми. Крім того, вони можуть бути різних рівнів складності.

Фахівці радять дотримуватись при постановці запитань таких порад:

1. Формулювати запитання конкретно, чітко.

2. Використовувати шість "журналістських" запитань із метою отримання різнобічної інформації про конкретний об'єкт: Хто? Коли? Як? Чому?

3. Застосовувати "відкриті" та "закриті" запитання для досягнення поставленої мети. "Відкриті" - це запитання, у відповідях на які людина може висловити власну думку. "Закриті" - це такі, на які можна відповісти лише "Так" чи "Ні". Їх ставлять, якщо цікавить згода людини, або в разі, коли перевіряємо, чи стежить співрозмовник за іншими думками.

4. Бути готовим до того, що всі люди різні, навчитись приймати їх такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що не подобається.

5. Цінувати в кожній людині особистість, поважати її думки та переконання незалежно від того, чи збігаються вони з твоїми.

6. Прагнути зберегти своє обличчя як "приємного співрозмовника".

Сприймання, розуміння, усвідомлення та засвоєння навчальної інформації вимагає активної розумової роботи, у тому числі критичного мислення. Критичне мислення - це складний процес, що починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується прийняттям рішення. Критичне мислення проявляється у здатності людини самостійно аналізувати інформацію; умінні бачити помилки чи логічні порушення у твердженнях різних авторів або партнерів; аргументувати свої думки, змінювати їх, коли вони неправильні, й відстоювати, якщо вірні; у прагненні до пошуку оптимальних та аргументованих рішень.

Етапи критичного мислення

Сприймання інформації з одного, але бажано з кількох джерел.

Аналіз її змісту чи різних точок зору, вибір того викладу, який здається вірним.

Співставлення його з іншими викладами або протилежними точками зору.

Добір аргументів чи розробка системи доказів на підтримку позиції.

Прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах.

Дії учнів у відповідності з цими етапами будуть такими:

З'ясуй сутність предмета вивчення. Досліди його.

Оціни різні тлумачення та думки, проаналізуй причини їх виникнення та зміст.

Узагальни свої міркування, зроби висновок про твою точку зору стосовно цієї інформації.

Ясно та чітко обґрунтуй свою позицію (поясни, чому ти так уважаєш).

Автори розробки проекту з розвитку критичного мислення вважають, що до необхідних умов здійснення цього процесу можна віднести:

Час. Щоб обмірковувати щось нове, треба з'ясувати, які вже є думки та ідеї, обговорити їх, зробити висновки.

Дозвіл. Для того щоби процес мислення відбувався вільно, учні мають право розмірковувати, записувати припущення, установлювати їх очевидність чи безглуздість. Коли учні розуміють, що їм це дозволено, вони активніше беруть участь у процесі.

Різноманітність передбачає створення такої атмосфери, яка переконає учнів у тому, що від них очікується широкий діапазон різноманітних думок, ідей.

Залучення учнів до процесу обговорення, підведення до розуміння власної відповідальності за прийняті рішення.

Ризик є природною складовою навчання та творчості. Учитель повинен готувати учнів до цього.

Повага й цінування думок інших. Лише за цих умов учні можуть бути впевнені в тому, що їхня думка щось означає для присутніх.

У підсумку слід зазначити такі особливості нестандартних уроків, як їх актуальність, оригінальність, універсальність використання, можливість реалізації педагогіки співробітництва учителя й учня. Усе це дозволяє ефективно досягти мети й отримати необхідний результат.

Loading...

 
 

Цікаве