WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інноваційні процеси у створенні сучасного уроку - Реферат

Інноваційні процеси у створенні сучасного уроку - Реферат

Технологізація особистісно зорієнтованого освітнього процесу передбачає спеціальне конструювання навчального тексту дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форми контролю особистісного розвитку учня в ході навчально-пізнавальної діяльності. Тільки при реалізації принципу суб'єктності освіти можна говорити про особистісно зорієнтовані технології.

Головні вимоги до особистісно зорієнтованих технологій І. Якиманська сформулювала таким чином:

навчальний матеріал повинен забезпечити виявлення змісту суб'єктного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання;

виклад знань учителем повинен бути спрямований не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а й на постійне перетворення набутого суб'єктного досвіду кожного учня;

у процесі навчання необхідне постійне узгодження суб'єктного досвіду учнів з науковим змістом здобутих знань;

активне стимулювання учня до самостійної освітньої діяльності, зміст і форми якої повинні забезпечувати учню можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;

конструювання та організація навчального матеріалу, який дає змогу учню вибирати його зміст, вид і форму при виконанні завдань, розв'язуванні задач тощо;

виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими учень користується самостійно, стійко, продуктивно;

забезпечення контролю й оцінювання процесу навчання, а не тільки його результатів.

Технологія особистісно зорієнтованого уроку (за С. Подмазіним)

Для того щоби бути суб'єктом навчальної діяльності, учень має оволодіти основними етапами:

орієнтація - визначення мети - проектування - організація - реалізація - контроль - корекція - оцінка.

І. Етап орієнтації включає:

мотивацію вчителем запланованої діяльності, позитивну настанову на роботу;

орієнтацію учнів на місце даного заняття в цілому курсі, розділі, темі за допомогою схем, таблиць, опор, вербальних установок тощо;

визначення особистісного досвіду учнів і пов'язання цього досвіду з проблемами заняття.

ІІ. Етап визначення мети передбачає:

визначення на уроці разом з учнями особистісно зорієнтованої мети, здійснення тієї діяльності, яка запланована вчителем (підведення учнів до усвідомлення того, що може дати дане заняття школяру в даний час, через деякий час, у майбутньому);

визначення показників досягнення мети.

Методи та прийоми реалізації першого та другого етапів: актуалізація; проблематизація; інтрига; ігрова ситуація; прийоми розвитку пізнавального інтересу.

ІІІ. Етап проектування включає:

виконання запрограмованої вчителем діяльності шляхом залучення учнів до виконання випереджальних завдань, підготовки повідомлень, рефератів, виготовлення та відбору наочності;

складання плану роботи;

обговорення плану роботи.

IV. Етап організації виконання плану діяльності передбачає:

подання можливих варіантів і способів виконання навчальної діяльності (усна чи письмова форма, типи завдань, форми звітності, індивідуальна робота чи робота у групах, робота з текстом чи з іншими засобами інформації);

вибір учнями способів фіксації нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки тощо);

вибір учнями (якщо можливо) завдань і способів їх виконання під час закріплення знань, формування вмінь і навичок;

варіативність домашнього завдання.

V. Контрольно-оцінювальний етап:

залучення учнів до контролю перебігу навчальної діяльності шляхом заохочення їх до різних видів контролю, самоконтролю, взаємоконтролю, роботи у групах;

участь учнів у виправленні помилок і недоліків у знаннях, усвідомлення їх причин шляхом взаємо- та самоаналізу;

надання учням можливості самостійно або за допомогою вчителя, інших учнів порівняти отримані знання з еталоном;

використання механізмів цінування (позитивного ставлення до успіхів школяра), оцінювання (виставлення оцінок, поурочного бала, рейтинг) не тільки результатів, а й самого процесу навчання.

VI. Заключний етап передбачає:

усвідомлення учнями ситуації досягнення мети;

відчуття успіху;

підкріплення позитивної мотивації стосовно діяльності, тобто реалізацію "механізму цінування".

Структура уроку в системі особистісно зорієнтованого навчання виглядає за етапами так:

І. Етап мотивації, який охоплює дидактичне стимулювання, мобілізацію активності учнів; орієнтацію учнів на усвідомлення внеску даного заняття в цілісну систему вивчення розділу або всього курсу фізики; керування діяльністю учнів через зміст навчальної інформації з метою активізації їх суб'єктного досвіду; створення сприятливих умов для проведення занять.

ІІ. Етап особистісної орієнтації та прогнозування передбачає визначення разом з учнями аксіологічної, особистісної та практичної значущості елементів подальшої діяльності; усвідомлення можливих рівнів досягнення результатів при виконанні поставлених завдань.

ІІІ. Етап проектування діяльності та діагностики її результатів включає виділення наукової інформації, яка вивчатиметься на уроці, залучення учнів до визначення цілей і завдань уроку; діагностику готовності учнів до навчального процесу; визначення спільно з учнями логіки обговорення чи дослідження питання, проблеми; аналіз умов і засобів для здійснення діяльності; розробку плану діяльності та конструювання її окремих елементів.

IV. Етап забезпечення виконання завдань уроку, що передбачає регуляцію дій учнів у виборі оптимальних способів навчальної діяльності відповідно до поставлених завдань; створення умов для вибору учнями способу фіксації нової інформації; організація діяльності зі сприймання, переробки та первинного запам'ятовування знань, способів дій, зв'язків, відносин між об'єктами; пізнання з урахуванням особистісних характеристик когнітивних процесів учнів класу; залучення учнів до виконання диференційованих завдань за вибором під час закріплення, повторення нових знань і способів дій; підтримка ділової дисципліни, керування поліфункціональним спілкуванням учнів, формування моральних якостей і культури поведінки; залучення учнів до здійснення активної, продуктивної діяльності з осмислення та усвідомлення місця набутих знань у системі раніше отриманих, виявлення зв'язків між ними.

V. Етап контролю й оцінювання передбачає виявлення спільно з учнями якості та рівнів оволодіння знаннями, способами дій за допомогою контролю та взаємоконтролю; створення умов для корекції отриманих результатів, залучення учнів до виконання вправ із виправлення помилок, осмислення причин їх появи; надання учням можливості порівняння отриманого результату із критеріями стандарту фізичної освіти, визначеними в навчальній програмі, визначення ступеня адекватності результатів власного оцінювання своєї діяльності з результатами вчителя, інших учнів; створення ситуацій успіху для учнів.

VI. Підбиття підсумків уроку включає спільний з учнями аналіз успішності їх діяльності, відповідність досягнутих результатів поставленій меті; стимулювання внутрішньої позитивної мотивації навчальної діяльності; визначення перспектив подальшої діяльності з вивчення теми; інформацію про домашнє завдання, інструктаж із його виконання з урахуванням можливості для учнів здійснити вибір завдань, диференційованих за рівнем складності, формою виконання, видом звітності тощо.

Особливості діяльності вчителя із планування та проведення таких уроків полягають у:

конкретизації цілей для кожного етапу уроку, створенні умов для прийняття їх учнями;

переведенні змісту навчальної інформації в систему проблемних навчальних завдань;

управлінні навчально-пізнавальною діяльністю учнів на основі дотримання психологічних умов процесу набуття знань, урахування індивідуальних особливостей психічного розвитку учнів;

створенні умов для розвитку внутрішньої позитивної мотивації, стимулюванні ініціативи, активації когнітивних процесів;

наданні учням можливості реалізувати своє право на вибір рівня опанування матеріалу, форми фіксації його основних положень, способів дії, видів контролю, обсягу домашнього завдання;

забезпеченні постійного зворотного зв'язку між учителем та учнями, діагностуванні за зовнішніми ознаками та за допомогою спеціальних методик внутрішнього стану учнів і врахуванні результатів цих процедур в управлінні навчальним процесом;

створенні умов для рефлексивної діяльності учнів, стимуляції ініціативи та творчості.

Loading...

 
 

Цікаве