WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Мета виховання, її об'єктивний характер. Ідеал національного виховання - Реферат

Мета виховання, її об'єктивний характер. Ідеал національного виховання - Реферат

Реферат

на тему:

Мета виховання, її об'єктивний характер. Ідеал національного виховання

Мета виховання — сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство.

Мета виховання мас об'єктивний характер і виражає ідеал людини в найбільш загальній формі.

Загальною метою виховання є всебічний і гармонійний розвиток дитини. Такий ідеал цивілізованого суспільства діє протягом сторіч, починаючи з афінської системи виховання, де й народилося розуміння гармонійності людини (калокагатія — ідеал фізичної і моральної досконалості). В епоху Відродження філософом Рене Декартом до терміна було додано ідею всебічного розвитку. Так склалася концепція ідеалу розвиненої людини.

"Педагогічна система кожної історичної епохи,— пише академік Стельмахович М. Г, — висуває свій оригінальний чи актуальний уже знаний образ людини. Кардинальні зміни в житті суспільства вносять відповідні корективи у виховному ідеалі. То ж цілком закономірно виникає питання про сучасний педагогічний ідеал національного родинно-громадсько-шкільного виховання в Українській державі".

Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на основі формування особистісних рис громадянина України, які включають в себе національну самосвідомість, розвинуту духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту.

Розглянутий зміст мети національного виховання базується на запитах суспільства і декларованих у державі документах і спрямований на підготовку свідомих громадян, морально чистих, підготовлених до праці і життя в сучасному суспільстві. У вихованні підростаючого покоління беруть участь не тільки сім'я, школа і позашкільні виховні установи. На дитину впливають і інші фактори, які свідомо чи несвідомо мають мету значно обмеженішого змісту, що може і не узгоджуватись із соціальним замовленням. Звідси випливає завдання школи і педагогів координувати зміст мети виховних інституцій, знаходити можливості для її взаємодоповнення.

Особистісно орієнтований підхід до системи виховної роботи з учнями ставить питання про необхідність пошуків індивідуальних програм формування особистості з урахуванням її можливостей, нахилів, потреб, здібностей. Така програма повинна узгоджуватися із соціальним замовленням щодо підготовки свідомих громадян. У такому разі вона стане метою виховання конкретної дитини.

З означеної головної мети національного виховання видно, що вона базується на національних особливостях, ментальності українського народу. Окрім того, формулювання змісту мети виховання повинно враховувати ті зміни, які відбуваються в суспільстві, орієнтувати підростаюче покоління на ті явища, з якими доведеться зустрітися, формувати потрібні для цього якості особистості (наприклад, здатність до економічного й екологічного виживання).

Зміст мети виховання має бути розрахований "на виріст". Працюючи з молодшими школярами, вчитель не повинен замикатися на цьому віковому рівні, а готувати їх до дорослого життя.

Ідеал — уявлення про зразок людської поведінки і стосунків між: людьми, що виходять із розуміння мети життя.

Формування ідеалу в людини залежить від виховання, умов життя і діяльності, від особливостей особистого досвіду людини.

Ідеали школярів різного віку відрізняються як за змістом, так і за будовою та дієвістю.

Під змістом розуміється те, яких людей, літературних героїв, які якості особистості учень вважає ідеальними.

Під будовою ідеалу розуміється міра його узагальненості, тобто чи є ідеалом конкретна людина, чи сукупність рис, взятих в окремих людей і узагальнених у єдиному зразку.

Під дієвістю ідеалу розуміється ступінь його впливу на поведінку та особистість учня.

Найбільш глибоко ідеал національного виховання розкритий у працях замовчуваного довго українського педагога Григорія Ващенка, ("Виховний ідеал", "Виховна роль мистецтва", "Тіловиховання як засіб виховання волі й характеру" та ін.). В основу свого розуміння ідеалу національного виховання автор кладе загальнолюдські та національні вартості, що є духовним надбанням народу. До загальнолюдських вартостей належить моральний закон творення добра та боротьби зі злом, пошук правди, справедливості, визнання ідеалів любові і краси. Носієм усіх цих вартостей є християнська релігія, яка орієнтує людину на служіння Вищому ідеалу.

Водночас, людина народжується і живе в конкретному національному середовищі, що вирізняється серед інших своєю мовою, культурою, звичаями. Саме звідси, з походження людини, починається для неї поняття свого народу, своєї нації, свого етносу.

Таким чином, ідеал національного виховання грунтується на двох головних цілях: служіння Богові і своїй нації. Бог — це абсолютна Правда, Любов, Справедливість, Краса і т. п. Нація — реальна земна спільнота, у житті якої повинні реалізуватися абсолютні загальнолюдські вартості. У педагогічному сенсі виховний ідеал — людина, яка служить Богові та Україні. Така орієнтація приводить Г. Ващенка до категоричного протиставлення українського національного виховання, з одного боку, більшовицькій моделі, яка ґрунтується на матеріалізмі й атеїзмі; а з другого — націонал-соціалістичній ідеології фашизму з її проповіддю культу сили і зневаги до людини.

Національне виховання в українській школі повинно орієнтуватися на історичні потреби нації, головною серед яких є державотворення. Проте, сформульована ще в довоєнні роки, загальна ціль виховання — прилучати молоде покоління до творчої участі у рідній культурі, а через неї також до культури загальнолюдської — залишається основоположною. Народ тільки тоді розвине національну зрілість, коли, не втрачаючи свою національну самозосередженість, спиратиметься на загальнолюдські духовні цінності (О. Вишневський).

Кінцевою метою виховання особистості є її підготовка до виконання комплексу ролей, необхідних для суспільного життя. Це ролі громадянина, трудівника, громадського діяча, сім'янина, товариша. Підготовка до ролі громадянина передбачає формування людини з яскраво вираженою активною громадянською позицією, з почуттям обов'язку і відповідальності перед суспільством. Роль трудівника передбачає вміння і бажання активно трудитися, створювати нові матеріальні та духовні цінності. Виконання ролі громадського діяча означає активну участь особистості в громадському житті. Уже в стінах школи особистість необхідно готувати і до ролі сім'янина, майбутнього батька, чоловіка, матері, дружини. Кожен учень як товариш має володіти вмінням розуміти іншу людину, співчувати, жаліти, поступитися, поділитися і т. д.

Народна педагогіка про мету виховання: "Добрі діти — спокійна старість, лихі діти — старість стає пеклом"; "Життя прожити — не поле перейти"; "Життя як стерниста нива: не пройдеш, ноги не вколовши".

Зміст національного виховання відображає єдність його загальної мети, завдань і складових частин. Основними складовими частинами виховання, реалізація яких забезпечує всебічний і гармонійний розвиток особистості, є: розумове, моральне, трудове, естетичне й фізичне. Кожен з цих напрямків має свій зміст і завдання. У зміст національного виховання входять також утвердження рис національного характеру позитивних й усунення чи запобігання рис негативних.

Loading...

 
 

Цікаве