WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інтегративні підходи у роботі над творами історичної тематики - Реферат

Інтегративні підходи у роботі над творами історичної тематики - Реферат

Сприйняття художнього образу Ярослава Мудрого у драмі І.Кочерги.

План

  1. Образ Ярослава Мудрого у драмі:

а) великий патріот рідної землі;

б) державна мудрість і далекоглядність князя;

в) піклування про розвиток будівництва, освіти, культури;

г) великий князь Київський – борець проти засилля заброд-варягів („доволі вже цих ярмів без землі");

ґ) Ярослав – щирий, добрий, ніжний батько;

д) основний життєвий принцип Ярослава: „Раніш закон, а потім благодать";

е) авторитет князя серед простих людей, хоч він до них не завжди справедливий.

2) Філософське і суспільно-політичне значення образу Ярослава Мудрого.

3) Враження від найвеличнішого творіння Ярослава Мудрого, яке збереглося до нашого часу, - храму Софії Київської. (Розповідь (із використанням фоторепродукцій) одного з учнів, який на власні очі бачив славетний храм).

4) Художня майстерність драматурга у змалюванні образу державного діяча.

2. Поєднання загальноприйнятих оцінок художнього твору з особистими.

10 клас. Тема: „Повість „Fatamorgana" М.Коцюбинського"

Історична довідка про події напередодні революції 1905-1907 рр., самосуд куркулів над 15 селянами у м. Конотопі. Аналіз тексту через зовнішню і внутрішню композицію. Бесіда:

  • Які враження після прочитання повісті?

  • Як ви ставитесь до погрому панського маєтку?

  • Чи виправдовує автор вбивство людини людиною заради землі?

  • Як ви ставитесь до вчинку Марка Гущі?

3.Читач-суб'єкт аналізу історичного твору. Учень стане суб'єктом аналізу, якщо поставити його в позицію дослідника. Прочитаний роман у віршах „Маруся Чурай" Л.Костенко. „Зараз ви прочитаєте характеристику головної героїні за підручником. Пригадайте, що ви на цю тему читали, бачили в кіно, театрі. Зіставте все з текстом і свої міркування викладіть на папері:

Кажуть, що жила колись у Полтаві дівчина Маруся Чураївна, донька славного козака, лицаря Гордія Чурая. Бог наділив її красою, чудовим голосом, умінням складати пісні. Уся Україна співала тих пісень. Вони вели козаків на бій, матері ними оплакували загиблих на війні синів, дівчата, співаючи, розкривали свої серця. Чи реальною є постать Марусі Чурай? Хто знає...

Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту. Горіли солом'яні стріхи над Ворсклою. Плавилися бані дерев'яних церков. Вітер був сильний, полум'я гуло. І довго ще літав над руїнами магістрату легенький попіл спалених паперів – усіх отих книг міських полтавських, де знаходилися записи поточних судових справ. Мабуть, там була і справа Марусі Чурай. Може, тому й не дійшло до нас жодних свідчень про неї, що книги міські полтавські „през войну, під час рабовання города, огнем спалени"?

- Які картини минулого українського народу відтворює Л.Костенко?

Читаючи роман, ми сприймаємо усіх його героїв як таких, що дійсно жили у XVII столітті. Ліна Костенко майстерно вводить у сюжетну канву твору поряд із придуманими нею образами дівчину з легенди Марусю Чурай. Але разом з тим у романі діють історичні особи: Богдан Хмельницький, Дмитро Вишневецький – засновник Січі, якого прозвали Байдою, син гетьмана Остряниці Іван Іскра, Лесько Хромий. Згадуються імена „першого гетьмана після Павлюка" Якова Остряниці, ката українського народу, онука Байди Яреми Вишневецького. Мудрим і гуманним зображує авторка полтавського полковника Мартина Пушкаря. Образи реальних осіб надають твору історичної достовірності. Та найбільше сприяє цьому змалювання історичного фону – страшних картин розорення України, які бачить Маруся Чурай, мандруючи разом із дяком на прощу в Київ.

4. Катарсисний потенціал художньо-історичного тексту несуть у собі твори Т.Шевченка „Гайдамаки", О.Довженка „Україна в огні", І.Багряного „Сад Гетсиманський", В.Стефаника „Марія" та ін. Ефект катарсису полягає в емоційному потрясінні, яке переживає учень під впливом літературного твору. Наприклад, сильний катарсисний ефект викликають новели В.Стефаника. У новелі „Марія": змальовуються тяжкі події І світової війни, організація „Українських січових стрільців", насипання могил у містах України на честь 100-річчя Кобзаря, події в Сараєво. Галичину грабують усі: поляки, угорці, росіяни. За знайдений портрет Т.Шевченка – розстріл. Концтабори у Талергофі та Гмюнді... Та більш за все вражає глибока образність, лаконічність вислову у змалюванні жінок у цю тяжку історичну добу: „Біля брами мами у своїх руках тримали серця своїх синів і дули на них, аби не боліли..."

5. Перевтілення учня в образи літературних персонажів

Реалізується цей прийом через читання монологів („Сава Чалий" з однойменної трагедії І.Карпенка-Карого, 10 кл.; Мазепа з поеми С.Руданського „Мазема-гетьман український", 9 кл.; Єремія з історичного роману „Князь Єремія Вишневецький" І.Нечуя-Левицького та ін.). Школярі вчаться перевтілювати в образи історичних персонажів і певною мірою відтворювати їх риси.

Вивчення літератури розпочинається з поступового входження у глибокий і цікавий світ словесного мистецтва та ускладнюється шляхом пізнання історичного минулого українського народу через образні ілюстрації, а в курсі української літератури 9-11 клас – через найрепрезентабельніші твори різних культорологічних епох, стилів і течій учні рецепіюють твори історичної тематики в площині морально-етичних оцінок, співвіднесення ідей, проблемних мотивів, характеристику та вчинки героїв із життям, свідомістю, почуттям читача.

Історичні твори, що вивчаються в 11 класі, згідно з сучасними підходами розглядаються в контексті новий естетичних орієнтирів модерну й постмодерну (історична тематика у творчості Ю.Андруховича, І.Вільде, Р.Іваничука, В.Шевчука та ін.). Історія під пером цих художників слова здобуває нові інтерпретації ірраціонального, містичного, категорії історичного й аісторичного кладуться на шальки одних терезів, не створюється образ монументальної історії. Проте в цілому література кінця ХХ – початок ХХІ ст. утвердила свій оригінальний погляд на історичну свідомість, на часові і позачасові, універсальні вартості людського буття.

Тенденції сучасної школи часто спонукають учителя до пошуків нових методів і шляхів. Вивчення творів історичної тематики особливо яскраво демонструє можливість наведення паралелей та взаємопроникнення художньої та історичної інформації.

Відтак, історія розкриває проблему зв'язку особи з народом – це пізнавальна мета. Література, крім пізнавальної та інших, має ще й виховну мету: допомогти людині зрозуміти саму себе, вселити віру в свої можливості, розвинути прагнення до пізнання істини. Історію творять люди, і шедеври мистецтва теж створені людьми. Помилки минулого через глибокий аналіз історично-художніх текстів стануть уроками для дітей, а прийдешнє залежатиме від ставлення до своєї історії. Такі чинники можуть стати фактором формування державницького світу суспільства.

Інтеграція історії та літератури призводить до більш зацікавленого, особистісно значущого й осмисленого сприйняття матеріалу, що посилює мотивацію навчання та дає змогу ефективніше використати час.

Література:

  1. Бандура О.М. Міжпредметні зв'язки в процесі вивчення української літератури. – К.: Рад. школа, 1984. – 166с.

  2. Концепція літературної освіти (Волошина Н.Й., Пасічник Є.А. та ін.). – К.: ВІПОЛ, 1993. – 74с.

  3. Павличко С. Теорія літератури. Проблема дискурсу. – К.: Основи, 2002.

Loading...

 
 

Цікаве