WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Основні засади уроку літератури рідного краю у Севастополі - Реферат

Основні засади уроку літератури рідного краю у Севастополі - Реферат

Щоб у дітей сформувалося уявлення про істинну філософію культури свого краю, учителю слід уміло поєднувати художню літературу з образотворчим мистецтвом, музикою, архітектурою тощо. Так, розглядаючи у 9 класі пейзажну лірику Ореста Корсовецького, Анатолія Студецького, Віктора Гуменюка, Світлани Кочерги, Миколи Гука та ін., варто використати малярські роботи Максиміліана Волошина або місцевих художників Тетяни Міхно, Олексія Дрича, Олександра Євтушка; музичну класику, що підживлює тему, або твори земляків, наприклад, учителя і композитора Т.Великодворської. У даному випадку творчий синкретизм можна розглядати на уроці як вагомий екзистенційний чинник, що своєю чергою забезпечує формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів відповідно до людинознавчої та українознавчої традицій. А значущість уроків полягає у виробленні особистісного ставлення учнів до художньої літератури рідного краю, щоб допомогти учневі самовиразитися, самоствердитися й усвідомити, що митці-земляки не тільки відображають своє сприйняття й розуміння світу, а й передають енергію власного бачення життя з його добром і злом, красою і потворністю і цим допомагають дитині творити своє Я в єдності з природою, людством, нацією, рідним краєм, як це робить, наприклад, Світлана Кочерга:

Батьківщина – це гойдалка на ланцюгах.

Поза нею - нема ланцюгів.

Ніхто тебе і не гойдатиме.

(Із збірки віршів „Тенета мовчань")

Уроки, пов'язані з вивченням україномовної літератури Севастополя й Криму, мають демонструвати сучасний погляд на літературу як мистецтво, нову роль у формуванні суспільної свідомості, звільненої від усталених канонів, вироблених попередніми десятиліттями стереотипів.

Урок літератури рідного краю має бути не аморфним, а втілювати конкретну ідею, що виходить з функцій літератури (естетичної, інформативної, ігрової, виховної) та орієнтовану на очікуваний результат; ґрунтуватись на методологічних принципах, мати відповідні завдання, мати акцент на спеціально дібраних методах та прийомах організації навчальної та виховної діяльності . Виходячи з мети уроку літератури рідного краю, необхідно створювати можливості осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців Севастополя і Криму, космосу духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й поцінування їхнього художнього набутку, плекання почуття гордості за творчих людей, славних краян. Томупропонуємо надати увагу принципам, що перегукуються з ідеями В.Шуляра:

1.Розуміння учнями україномовної літератури свого краю як художнього відображення духовного життя народу і тієї спільноти, яка оточує дитину.

2.Урахування вікових, психологічних і пізнавальних особливостей школярів та динаміки особистісного сприймання літератури.

3.Принцип портретності у доборі літературно-краєзнавчого матеріалу та глибоке знання вчителем історії літератури рідного краю та об'єктивне його потрактування в культурно-мистецькому просторі.

4. Наступність у розвитку зв'язного мовлення з вивченням творів літератури рідного краю й теоретичних розділів навчальної програми.

Своєрідність моделі уроку літератури рідного краю, особистісно зорієнтований підхід ставить вимоги щодо формування навчальних завдань, а саме:

1.Виразно читати, знати напам"ять окремі тексти.

2.Переказувати, стежити за чіткістю та логічністю відповідей на запитання, висловлювати свої враження від почутого, прочитаного, побаченого.

3.Вести діалог і полілог у парі, групі, будувати монологічне висловлювання, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувапи знання та робити висновки.

4. Давати характеристику художнім образам і явищам.

5.Розвивати комунікативно мовленнєві вміння учнів шляхом створення творів малої форми в усній та писемній формі (перекази з творчим завданням, багатоваріантні мініатюри, есе ).

Великої ваги набуває проблема добору адекватних методів навчання, серед яких найбільш прийнятними, на нашу думку є: бесіда за змістом прочитаного, твору; бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; розповідь; художня розповідь; заочна подорож; конкурс знавців літератури рідного краю; інсценізація ; а також лекція; оглядова лекція тематичного характеру; семінар за творчістю письменника; диспут; конференція; зустріч і розмова з письменником; екскурсія або заочна подорож; обговорення проблеми за круглим столом (у старших класах) Залежно від мети і завдань уроку, особливостей жанру художнього твору, обраного вчителем методу проведення заняття можна використати різноманітні прийоми роботи: повідомлення; художню розповідь; виразне читання та інсценізацію; читання творів і уривків уголос; "оживлення" подій ; підготовку й обговорення відгуків про прочитане; дослідно-пошукову роботу в місцевих бібліотеках, музеях; виписування образних висловлювань, підготовку виставок літературних творів; інтерв'ю з автором, його рідними, друзями, знайомими; виставку учнівських ілюстрацій до твору; сценічні замальовки, фрагменти відеофільмів тощо.

Одним з найвагоміших завдань учителя на уроці літератури рідного краю є формування творчої особистості, мислячої людини, яка розумітиме і відчуватиме силу і красу художнього слова. Досягти це можливо через використання таких форм навчальної діяльності, як семінари, конференції, диспути, композиції, рольові ігри, інтегровані уроки. З причин нерозробленості типології уроків літератури рідного краю сучасною методичною наукою вони можуть бути як традиційними так і нестандартними.

Отже, вивчення літератури рідного краю допоможе формуванню і розширенню картини світу у межах культури, у якій виховується і соціалізується школяр.

Проблема вивчення літератури рідного краю увиразнюється у зв`язку з вивченням російської та української літератур, що своєю чергою також впливає на формування образу світу, виступає важливим засобом взаємодії конкретної людини і світу, її когнітивної карти, символу світобудови та архетипів. Останні визначається як цілісна багаторівнева система уявлень людини про світ, інших людей, про себе і свою діяльність, система, яка опосередковує, переломлює через себе будь-який зовнішній вплив. Саме це й необхідно врахувати учителю-словеснику для розробки моделі уроку літератури рідного краю у такому незвичному регіоні, як Севастополь.

Ураховуючи ментальність севастопольських школярів, велику вагу має деталізування знань щодо рідного краю з метою формування в особистості не просто його стійкого позитивного образу, а й свідомого сприйняття "малої батьківщини" як однієї з вічних категорій, однієї з вихідних позицій у її розвитку.

Сподіваємося, що на уроці літератури рідного краю учитель надасть школярам можливість знати й розуміти себе та інших, співвідносити себе з іншими, вдаватися до власних оцінок, в контактах з навколишнім світом цивілізовано реалізувати свій і чужий потенціал.

Література:

1. Голобородько Я. Вивчення культурософії рідного краю // Збірник наукових праць ХДПУ. Педагогічні науки.-2001.-№Х1Х. – С.24-29

2. Література рідного краю: посібник-хрестоматія // За ред.. Л.Старовойт, А.Ситченка. – Миколаїв, 1993

3. Лісова М. Мета уроків літератури рідного краю –поєднати образне мислення з логічним // Сі. Шк.., - 2001. - № 2—21. –С.3

4. Неживий О. Література рідного краю: Підручник-хрестоматія –Луганськ: Знання, 2001. -64с.

5. Шуляр В. Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення // Диво слово. -2003. -№7. –С.34-39

Loading...

 
 

Цікаве