WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психолого-педагогічне забезпечення роботи над образним мовленням російськомовних школярів - Реферат

Психолого-педагогічне забезпечення роботи над образним мовленням російськомовних школярів - Реферат

У методиці роботи над розвитком образного мовлення, яка перевагу надає правопівкульному мисленню, не можна відкидати й логічний спосіб міркування, що за Піаже [2], є уміння, яке поступово розвивається з дитинства. Так під час лінгвістичного аналізу художнього тексту діти вчаться висловлювати свої судження про виразники образності, роботи висновки про стилістичну доцільність мовленнєвих образів, використовуючи спочатку конкретні приклади, а потім переходячи до абстрактного мислення.

Розвиток емоційної сфери такий же важливий, як і спроможність вирішувати проблеми, логічно думати чи уважно спостерігати. На практиці емоційний компонент слід включати в кожне заняття. На уроці словесник не лише сам малює словами, а й ініціює дітей до такої діяльності за допомогою слайдів, репродукцій картин, відеофрагментів тощо. Якщо кожне слово викликає у школярів певне відчуття, то школярі починають добре розуміти вірші, прозу та відчувати справжню насолоду від художнього тексту як мистецького явища. Наприклад, після сприйняття словесних пейзажів, словесних портретів учням варто запропонувати створити свій опис за початком (Зухвалий погляд першого проліска... кущі уже починають веснувати ... Наді мною плив бездонний океан весняного неба... Її погляд був такий, що...). Позначені словом якості предметів стають для учнів значущими, але якщо образні вилови, описи – це плід творчості самої дитини, - то й особистісно значущими. В даному виді діяльності перевага надається слову і результатом такої діяльності стає словник накопичення різноманітних образних висловів.

Систематична робота над розвитком образного мовлення орієнтована на всі рівні мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). Слухання як особливий вид сприймання формує культуру спілкування. Уміння сприймати, порівнювати, виділяти головне розвиваються у процесі добору назв до прочитаних віршів, оповідань, казок. Щоб запобігти поверхневому сприйняттю письмового художнього тексту чи монологічного усного висловлювання, учням необхідно відкривати нові елементи образності. Цей принцип „нового погляду" на текст лежить в основі розвитку умінь продукувати. Учитель послуговується такими вправами і завданнями.

1. Водограй. У швидкому темпі послідовно демонструються приклади фонетичних засобів виразності (алітерація, асонанс), морфемних (суфікси згрубілості, пестливості), морфологічних (прикметникові емотиви, експресивні дієприкметники), синтаксичні (інверсія) тощо.

2. Скульптори. Учні розбиваються на пари, стають спиною один до одного. За командою натурщик виконує роль (людина, дерево, кущ, тварина, машина), а скульптор словесно „ліпить".

3. Художники. Діти словесно описують те, що ніколи не бачили (північне сяйво, Ніагарський водоспад). На допомогу приходить уява. Для розвитку уяви на аспектних уроках використовуються такі завдання:

а) з набору зв'язаних темою слів створити мініатюру;

б) на основі довільних обрисів, фігурних аркушів, плям фарби створити фантазію на тему: „Я потрапив до садка фантастичних рослин", „У цьому незвичному зоопарку" (доповнити завдання можна тим, що учні ще придумують назви (імена) незвичних створених героїв;

в) закінчити почату найсмішнішу, найсумнішу, найнезвичнішу історію;

г) переглянувши відеофрагмент чи репродукцію картини, описати внутрішню сутність: думки автора, його настрій, характер;

д) з класу виходить один учень, а клас повинен передати характер одного з однокласників, використовуючи спеціально дібрані епітети;

е) на дошці (папері) малюється абстрактна картина, а учні ланцюжком починають коментувати-фантазувати;

є) учні створюють словесні образи на задану тему з точки зору поета, драматурга, прозаїка;

ж) уявити себе перевтіленим у якийсь предмет („Я-скрипка", „Я-комп'ютер", „Я-автомашина") і виголосити монолог від імені такого об'єкта;

з) створити послання у художньому стилі, серед яких-фантазійні варіанти („Вітання шпака з весною", „Посвідчення пану Епітету").

Пропоновані вправи та завдання є водночас і загальнорозвивальними, так як включають в роботу емоції, логіку, наочність та абстракцію у комплексі. У багатьох реальних навчальних ситуаціях можна використовувати різні комбінації видів навчання, в т.ч. мізкову атаку, синтетику, латеральні висловлювання та ін.

1. Мізкова атака. Йде відпрацювання набору альтернатив. Клас ділиться на групи, учитель називає проблему, яку треба вирішити, і час, відведений на мізкову атаку. Серед завдань - мізкових атак можуть бути: переробка наукового тексту в художній, поетичного в прозовий; створення лінгвістичних шарад про виразники образності. Під час атаки учитель при необхідності надає учням допомогу. Далі проводиться конкурс на кращу ідею, яка обговорюється у класі. Однією із форм реалізації результатів мізкових атак може бути випуск альманаху „Джерело".

2. Мережа. Це форма мізкової атаки, яка зосереджує учнів на пошук зв'язків між елементами. Ядро мережі-установлення зв'язків. В центрі аркуша-тема („Сліди на піску", „Світ з мого вікна", „Сон-трава"), а від неї в різні сторони проводяться лінії – висловлювання.

3. Синектика – процес використання у висловлюваннях метафор та порівнянь для того, щоб невідоме зробити відомим. Виконуючи завдання „Що таке література, а що таке історія", „Казка і літопис", „Хто такі мавки, русалки, домовики?", „Віхола-це Хто чи Що?", „Смішне і серйозне", учні розвивають уміння створювати власні метафори, порівняння, аналогії.

4. Латеральні завдання пов'язані з інсайтом, творчістю, гумором. В його основі лежить перебудова інформації, відхід від звичних зразків чи стереотипу. Такі завдання допомагають мислити гнучко. Наприклад: створити портрет лісовика, описати святковий стіл напередодні Різдва, створити розповідь про пригоди Котигорошка у ХХІ столітті.

Як бачимо, використання різноманітних прийомів і методів навчальної діяльності робить процес розвитку образного мовлення гармонійним і цілісним. До цього слід додати, що інтеграція методів зумовлена необхідністю ефективного розвитку психічних процесів школярів комплексно. Це актуально ще й тому, що більшість методів навчання в школі апелюють лише до розвитку пам'яті та носять репродуктивний характер.

Таким чином, навчання образного мовлення учнів 5-9 класів шкіл з російською мовою навчання має ґрунтуватись на наукових засадах, обіймати взаємопов'язані етапи усвідомлення причин, що гальмують мовленнєвий розвиток школярів та формування інструментально-комплексної моделі. Сучасні психолого-педагогічні орієнтації, міжпредметні інтегративні зв'язки, використання різноманітних прийомів і методів навчання, розвиток емоційної сфери та творчого потенціалу зможуть забезпечити засвоєння обсягу знань про образність та виразники образності, сформованість умінь і навичок доречного використання виразників у мовленнєвотворчому процесі. Залучення школярів до активної пізнавально-комунікативної діяльності, цілеспрямоване і гармонійне формування системи вмінь і навичок повинні забезпечити мовленнєву компетенцію учнів у майбутньому у всіх сферах комунікації.

Література.

  1. Брунер Дж. Психология познания. За пределами непосредственной информации: - М.: Прогресс, 1977. – 412с.

  2. Пиаже Ж. Речь и мышление ребёнка. – С.-Пт.: СОЮЗ, 1997 – 256с.

  3. Фейгенберг И.М. Видеть-предвидеть-действовать. – М.: Знание, 1986. – 160с.

Loading...

 
 

Цікаве