WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Образи і символи як інформаційна верстка у навчанні учнів - Реферат

Образи і символи як інформаційна верстка у навчанні учнів - Реферат

Ефективним є використання образонів (графічних зображень на рівні структурно-логічної схеми тексту). У центрі такої схеми – образ-символ, що має бути виштовхнутим з мовної тканини. Наприклад, світове дерево-дуб („Лісова пісня " Лесі Українки), гетьманська булава („Чорна рада" П.Куліша), розбитий глечик („Кайдашева сім`я" І.Нечуя-Левицького), танцююча зірка (до творчості Т.Осьмачки), кларнет (до творчості П.Тичини), храм („Собор" О. Гончара) тощо.

У такий спосіб можна спрямувати сучасного школяра, який розвивається у раціональному світі та в логічно впорядкованому оточенні, на збалансований гармонійний розвиток. У зв`язку з цим пропонуємо декілька концептуальних положень взаємної діяльності на уроці.

 Цілісне зображення завдяки мови всього того, що існує в людині і навколо неї, здійснюване засобами мовної номінації зображення людини, її внутрішнього і навколишнього світу, природи допомагає людині побачити світ через призму літературного твору. Мовна картина світу може стати відтвореннням в категоріях (частково у формах) мови уявлення про упорядкування, елементи, процеси дійсності.

Етимологічний аналіз образів-символів, що відтворюють світ української душі у вірші Л.Глібова „Стоїть гора високая", може стати для школярів беззаперечним свідченням глибинного мислення поета-українця. Шляхом аналізу образів-символів діти збагачують себе достеменною інформацією про українські традиції, вірування тощо . Так гора-це символ висоти людського духу, місце, де жили боги, і відвідували жертовні обряди. І якщо для греків це був Олімп, індійців – Гімалаї, то для українців - кургани й високі могили, що викликали особливе благоговіння загадковістю і таємничістю. Значущими є й біографічні відомості про автора та історія написання твору, розповіді про альтанку на горі біля річки, знання того, що жертовники розташовувалися саме на горах чи підвищеннях. А човен- то останній шлях ліричного героя в земному житті, бо наші предки вірили, що потрапити в потойбічний світ можна лише за допомогою човна, перепливши річку Стікс.

У даному випадку творчий синкретизм на уроці можна розглядати як вагомий екзистенційний чинник, що своєю чергою забезпечує формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів відповідно до людинознавчої та українознавчої традицій.

 Уявлення, шо формують картину світу російськомовних учнів, входять до значення слів у неявному вигляді, тому дитина приймає їх на віру, не замислюючись. Користуючись словами, що містять такі неявні смисли, учень, сам того не помічаючи, разом зі словом приймає і відповідний погляд на світ. Так, у ході лінгвістичного аналізу поезії В.Симоненка учитель робить акцент на поетичних рядках: Упаду я зорею, Мій вічний народе, На трагічний і довгий Чумацький твій Шлях . У класі доходять висновку, що Чумацький шлях – срібносяйне скупчення зірок, символ Галактики, нескінченності. Значення цього символу більшість дослідників пов`язують із чумаками-торгівцями ХУ-Х1Х ст., нелегкими життєвими дорогами,своєрідним орієнтиром у пітьмі, хаосі. У поетичній мові В.Симоненка Чумацький шлях усимволізовує велич і трагізм української історії, національної культури.

Так учні поступово у своєму універсумі накопичують інформацію, з якої сплітається символічна мережа - складна тканина людського досвіду, втрата окремих символічних структур якої може привести до порушення цілісності досвіду [3].

 Однак, ті смислові компоненти, котрі містяться у значенні слів та виразів у формі безпосередніх тверджень, можуть бути предметом спору між різними носіями мови і тим самим не долучатися до загального фонду уявлень, що формують мовну картину світу.

Необхідно враховувати неоднорідність мовного середовища, оскільки на відміну від монолінгвальної ситуації споріднені мови впливають одна на одну, в тому числі й на добір засобів образності. Так, аналіз смислових взаємовідношень між засобами образності української та російської мов при зіставленні засвідчують повний збіг (щедрий, як земля); перетин (кроковеє колесо); ідентичність (ханьки м'яти). На основі наочної та перекладної семантизації встановлюється зв'язок з дійсністю - щоб вислів став поняттям, яке своєю чергою є сукупністю певної кількості конкретних образів. Оволодіння поняттями полегшується тим, що багато з них є загальними для двох мов і вже сформовані в процесі вивчення російської мови, але в системі понять є відмінності, зумовлені національною самобутністю кожного з народів: міжмовна омонімія (луна, баня); міжмовна паронімія (уродливий – (рос.)уродливый; калитка -(рос.) калитка); міжмовна полісемія (криві стежки - (рос.)кривой полумесяц; кривий (кульгавий) чоловік -(рос.) хромой мужчина). Прикметне й те, що національна своєрідність образів і символів може суттєво вирізнятися через історичні та соціальні особливості носіїв, т.б. мають місце фактори не лише лінгвального характеру.

Наприклад, національно-мовна своєрідність у фраземіці (як вагомому лінгвокраєзнавчому матеріалі) зумовлена не лише асоціативно-образним відтворенням дійсності, а також національною самобутністю: (укр.) старе луб'я, старе дрантя, дуплава верба - (рос.) старая перечница, старий пень.

Найбільш вагомими є образи і символи, які розмежовуються за семантичними, перекладними, зіставними критеріями, основними тематичними групами слів, що характеризуються національною маркованістю. Робота з опорними термінами українознавства, номінації свят і обрядів, назви традиційних предметів побуту, слова на позначення ігор, танців, фольклорних творів та ін. у педагогічному аспекті для формуванні культури сучасного громадянина України в особистості російськомовних учнів має велике значення.

Отже, сьогодні ніхто не заперечить, що одним з найскладніших завдань сучасного навчально-виховного процесу є формування гармонійно розвиненої людини. Кожна дитина приходить у світ з потенційним нахилом до певної діяльності, що виявляється у подальшому житті, і відповідно до своєї домінанти діти по-різному сприймають інформацію, суттєво відрізняється й механізм її осмислення. До того ж людина живе не лише у фізичному, а й у символічному універсумі.

У період шкільного навчання на стадії формування особистості, коли є об'єктивна потреба й фізіологічна необхідність у різноякісній, різнорідній інформації, де провідну роль виконує саме література у зв`язку з надзвичайно важливою сферою виховання культури, самосвідомості та духовності, вагоме місце має посідати робота над образами і символами. Зважаючи на особливості вивчення української літератури у школах з російською мовою викладання, учителям необхідно навчитися засобами словесного мистецтва неупереджено формувати не лише громадянина світу, громадянина України, а патріота своєї планети, толерантного, висококультурного, що вміє чути себе й розуміти іншого, жити в єдиному культурно-цивілізаційному світі.

Література

  1. Бахтин М.М. Проблема содержания материала и формы в словесном художественном творчестве // Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. –М.: Худож. лит., 1975. – С. 6-71.

  2. Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991

  3. Кассирер Э.Опыт о человеке: Введение в философию человеческой культуры // Проблема человека в западной философии. –М., 1988. –С.28-29.

  4. Крымский С. Строй культуры: Хронотопы и символы // Colleqium. -1993. - №1. – С.23

  5. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике . – Т.4. – Вып.2. – М.,1977. – С.113

  6. Потебня А.А. Из записок по теории словесности. – В. кн.: Хрестоматия по истории русского языкознания. – 2-е изд. / Сост. Ф.М. Березин. – М.: Высшая школа, 1977. – с. 216-221.

  7. Пустовойт П. От слова к образу. – К., - 1974. С.34-42.

  8. Сергійчук В. Національна символіка України. – К., 1992

Loading...

 
 

Цікаве