WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Міжпредметні зв’язки у роботі над словом - Реферат

Міжпредметні зв’язки у роботі над словом - Реферат

Раз на калині недалечко

Угледіла вона гніздечко

Сиділи пташки там

- Ох, - каже - як не гріх котам

Таких малесеньких безвинних не жаліти?

У першому тексті суфікс -есеньк- (яснесенький, тихесенький, малесенький) передає пестливе ласкаве ставлення матері до своєї дитини. Відчувається глибока симпатія авторки до жінки-матері, жінки- трудівниці. У другому тексті той же зменшувальний суфікс використано для характеристики хижака, лицемірного і підступного.

Вивчаючи художній твір, учні не тільки засвоюють його ідейне багатство, збагачуються духовно, а й оволодівають мовою. Виразне звучання художнього твору на уроках літератури розкриває перед учнями художню силу слова, за допомогою якого відтворюється велич природи, внутрішній світ людини, її переживання, болі, прагнення. Повсякденна увага до художніх текстів привчає учня замислюватися над змістом слова, поступово усвідомлювати його пізнавальну та естетичну силу.

Підсилення "мовного" аспекту вивчення літератури — необхідна умова для розкриття й естетичної сутності. Вивчаючи художній твір, учні не тільки засвоюють його ідейне багатство, збагачуються духовно, а й оволодівають мовою мистецтва слова як першоелементом, будівельним матеріалом літератури.

Пильна увага до слова в тексті, художнє сприймання допомагає збагнути індивідуальну манеру письма митців, виховує інтерес і любов до літературного твору. Аналізуючи художні твори, учням доцільно пропонувати завдання, які поглиблюють розуміння слова. Так, під час вивчення оповідання М. Коцюбинського "Ялинка" підлітки пригадують визначення синонімів, їхню роль у художньому тексті й добирають з оповідання групи слів — синонімів, що характеризують події, явища, предмети (наприклад, ліс, вітер, рух коней у засніженому нічному лісі тощо).

Під час аналізу поезії П Тичини "Хор лісових дзвіночків" діти можуть виконати дещо складніше завдання, виписати з вірша епітети і дібрати до них синоніми. Наприклад, сни розкішні (чарівні, дивні, захоплюючі), гаї затишні (привітні, лагідні, спокійні), полю золотому (колосистому, врожайному, сонцесяйному), день ясний (погідний, сонячний, світлий). Учитель перевіряє, як на уроках мови п'ятикласники засвоїли знання про прикметник, навчилися знаходити в тексті означення, помічати їх у літературних творах.

У 9 класі на уроці літератури після аналізу тексту поеми „Енеїда" І.Котляревського школярі виписують з твору 10 найуживаніших фразеологічних одиниць й дають їм характеристику за схемою: речення із фразеологізмом – значення фразеологізму за словником – визначення стилістичної чи експресивно-підсилювальної ролі у художньому тексті.

3 допомогою таких завдань можна схарактеризувати явища життя, які виходять далеко за межі лексичного, об'єктивно-звичного значення слів та словосполучень.

Отже, взаємозв'язок у викладанні української мови й літератури створює можливості не лише для повнішого, глибокого оволодіння мовою, а й для усвідомлення естетичної природи української літератури, її сутності як мистецтва слова.

У методиці давно вже приділяють значну увагу порівнянню явищ однієї мови з іншою. Взаємозв'язок у викладанні двох споріднених мов – української і російської – став дидактичним принципом, який активно використовується в практиці вчителів.

Залучення фактів інших мов, вихід за межі шкільного підручника необхідні, якщо для з'ясування певного явища потрібний широкий фон. Так, акцентуючи на милозвучності української мови, вчитель повідомляє деякі відомості про евфонічність інших мов, насамперед російської, італійської тощо, звертається до зразків інших літератур. Наприклад, у 8 класі (урок розвитку зв'язного мовлення) після виразного читання поезії П.Тичини:

Блакить мою душу обвіяла,

душа моя сонце намріяла,

душа причастилася крутості трав!

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля –

добридень тобі, Україно моя!

Розглядаються морфологічні емотиви, зразки авторського слововживання, а далі пропонується для лінгвістичного аналізу уривок з вірша М.Матусовського:

Вот и стужу мы прошли,

И с зимою квиты.

Украшенье всей земли –

Щедрый месяц "квитень".

Учитель в процесі бесіди з учнями звертає увагу на міжнародні та слов'янські назви місяців та підводить дітей до висновку щодо образної ролі „українізму" у творі російського поета.

Різновидом зіставного зв'язку є зв'язок української мови з уроками музики. Він допомагає учням якісно засвоїти фонетико-інтонаційну, емоційно-експресивну сторони української мови, розвивати фонематичний слух, глибше опанувати орфоепічні норми.

Зіставні зв'язки дають змогу учням сприймати відомі факти української мови на широкому лінгвістичному тлі, забезпечують діалектичне розуміння розвитку мови.

Зміст міжпредметних зв'язків залежить від інформаційного критерію, зумовленого змістом диференційованих дисциплін. Він включає в себе наукові факти, поняття, теоретичні відомості, що становлять ту навчальну інформацію, яка засвоюється учнями на уроках. Мовні факти є необхідною опорою для формування понять, а мовознавчі поняття є основою для теоретичних висновків і узагальнень.

Відповідно до цього розрізняють три види змістових міжпредметних зв'язків: фактичні, понятійні і теоретичні.

Ці види зв'язків сприяють поглибленому і розширеному сприйманню учнями фактів української мови та літератури; ефективному формуванню мовознавчих та літературознавчих понять; усвідомленому засвоєнню теоретичного матеріалу з однієї чи двох мов.

Основне завдання змістових міжпредметних зв'язків — передача школярам інформації, спрямованої на поглиблення знань про мову, її явища. Найповніші зв'язки змістового характеру української мови встановлюються з російською та іноземною мовами, бо збігаються об'єкти вивчення цих предметів, а часткові — з літературою, музикою, історією, географією та ін.

Викладання української мови, особливо в школах з російською мовою навчання, неможливе без використання таких змістових зв'язків. Це забезпечує системний підхід до вивчення мови і диктується шкільними програмами При часткових змістових зв'язках зіставляються і порівнюються подібні факти з різних предметів, їх можна показати за допомогою такої таблиці:

Українська мова

Українська література

Антонім

Переносне значення слів

Зворотний порядок слів

Розвиток мови

Застарілі слова

Діалект

Звук

Наголос

Інтонація

Антитеза

Уособлення

Інверсія

Історія:

Розвиток суспільства

Нація

Народ

Музика

Голос

Тон

Речитатив

Ідея вивчення української мови в школах з російською мовою навчання на основі міжпредметних зв'язків втілена у змісті шкільних курсів обох мов (російської та української) і методики уроку.

Таким чином, розвиток українського образного мовлення в школах з російською мовою навчання висуває перед учителем ряд завдань:

  • допомогти учням оволодіти українською мовою в усьому її багатстві;

  • збудити в учнів інтерес до образного українського слова через залучення до художніх текстів, прагнення, оволодіти художними засобами мовлення;

  • виробити сталі навички літературної норми (орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні, пунктуаційні, стилістичні);

  • виробити навички художньо-образного мовлення на основі літературних зразків;

  • виховати громадян України, які шануватимуть мову й культуру українського народу, любитимуть землю, на якій живуть.

Виконання усіх завдань залежить від правильної методичної організації навчання, основу якої й становить сам зміст навчання.

Література:

  1. Пентилюк М. Вивчення української мови в школах з російською мовою навчання. – К., Рута, - 2000.

  2. Пустовойт П. От слова к образу. – К., - 1974.

Loading...

 
 

Цікаве