WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Міжпредметні зв’язки у роботі над словом - Реферат

Міжпредметні зв’язки у роботі над словом - Реферат

Реферат на тему:

Міжпредметні зв'язки у роботі над словом

Обґрунтування окремих аспектів проблеми образного мовлення дало підставу стверджувати, що феномен „образне мовлення" – явище спорадичне, специфічне та багатоаспектне. Воно входить до кола досліджуваних проблем із психології, психолінгвістика, літературознавства, низки лінгвістичних дисциплін (лексики, семантики, стилістики, культури мовлення, лінгвістики тексту), а також естетики, поетики, риторики, філософії, мови художньої літератури. Це явище стильотворче і повновартісне.

З-поміж окремих питань в царині лінгводидактики постає проблема роботи над словом на інтегративній основі, а в контексті роботи над образним мовленням міжпредметні зв'язки сприяють піднесенню рівня науковості й доступності в навчанні, активізації пізнавальної діяльності учнів, поліпшенню якості знань про виразники образності та їх ролі у художньому зображені дійсності.

Освіта й виховання молодої людини, її гармонійний розвиток вимагають органічного поєднання комплексу знань, умінь і навичок, які набуваються у процесі засвоєння шкільних предметів. Реформа загальноосвітньої і професійної школи передбачає оволодіння учнями глибокими і міцними знаннями основ наук, засвоєння провідних ідей навчальних дисциплін, вироблення практичних умінь і навичок, формування матеріалістичного світогляду учнів. Ось чому міжпредметні зв'язки у навчальному процесі набувають особливої ваги.

До найважливіших проблем, продиктованих вимогами часу й потребами шкільної практики і методичної теорії, належить проблема праці над словом під час вивчення української мови й української літератури. Зв'язок цих двох шкільних предметів дуже своєрідний. Це відбувається саме тому, що мова — будівельний матеріал для літератури, що література без мови просто не існує, а мова, в свою чергу, живе, збагачується, лише, коли її вживають. Найповнішим виявом можливостей мови, її буття є саме література. Більше того, література — засіб глибокого засвоєння багатства та образності мови.

Реалізація міжпредметних зв'язків двох споріднених предметів, якими є мова й література, дасть можливість побачити те спільне, що їх об'єднує, і те відмінне, що зумовлює їхню здатність доповнювати один одного. Така спільність і відмінність і породжують специфіку зв'язків мови й літератури, які мають супроводжувати вивчення обох предметів у школі з російською мовою викладання.

Хоча мова й література в школі — два окремих предмети, проте у своєму суспільному бутті вони як дві грані одного явища. Спільною точкою дотику цих предметів є насамперед слово. Психологічні основи взаємозв'язку мови й літератури зумовлені передусім особливостями співвідношення мови й мовлення. Фонетика вивчає звукову будову слова, морфологія — його склад і належність до певних частин мови, для синтаксису слово — елемент словосполучення і речення. У школі учні ознайомлюються з більшими одиницями мовлення, ніж речення, —з текстом, а саме там слово й виявляє свій справжній характер і смислове багатство. У свою чергу, література — мистецтво слова, а тому міжпредметні зв'язки під час вивчення мови й літератури є розглядом слова в єдності і відмінності підходу до нього з боку граматико-синтаксичного вивчення та художньо-естетичної функції.

Зв'язок мови й літератури – внутрішній. Він лежить у самій сутності цих двох предметів. Взаємозв'язок у їх викладанні — це об'єктивна необхідність, на яку треба зважати (нехтування цим взаємозв'язком призводить до значних втрат у викладанні обох предметів). Міжпредметні зв'язки у викладанні української мови й літератури мають виявлятись у внутрішній взаємозумовленості. Отже, уроки мови мають готувати такий ґрунт для сприймання образного слова, який дає можливість бачити його новий зміст, відчувати його внутрішній смисл безпосередньо в контексті.

У психологічному плані показово те, що звернення до літературного матеріалу вносить в організацію уроку мови живий естетичний струмінь, створює емоційну основу для засвоєння лінгвістичних знань. А опора на знання мовних закономірностей допомагає.

Традиційно вважається, що література — найдоступніший з видів мистецтв і, отже, найлегший для сприймання. Тим часом дослідження Л.Виготського, О.Леонтьєва, І.Гальперіна, М.Бахтіна, І.Синиці, Є.Пасічника та ін. засвідчують, що спілкування з художнім текстом вимагає зусиль душі, певної підготовки, оскільки поетична мова складна, така ж нелегка для розуміння, як музична, і тому вимагає добре розвинутого чуття слова.

Загальновідомо, що слово належить до царини мови, а образ — до сфери мовлення. Слово й образ — це складна діалектична єдність, їх не можна ні відривати одне від одного, ні ототожнювати. Образ не існує поза словом і мовним оформленням. „Той, хто протиставляє себе образу або виключає слово із сфери стилю, уподібнюючи його простій оболонці думки, робить серйозну теоретичну помилку", — стверджує П.Пустовойт [2:72]

Лексичне, граматичне та образне значення слова становлять єдине ціле. Лише йдучи від тексту, від слова, можна пробудити в учнів думку, навчити їх відчувати смислові можливості слова. Слід враховувати й те, що для збагачення мови з усіх стилів найсприятливішим є художній стиль. А тому в школі лише науково-понятійний, граматичний підхід до мови — недостатній, такий підхід спонукає розглядати її як явище, позбавлене динаміки, функціонування. Відтак, лише поєднання граматико-діалогічного розгляду мови з осмисленням її образного буття в літературі розкриває і сутність мови як феномена духовного, що є і найдорожчим надбанням українського народу.

Щоб збагатити знання учнів з мови, навчити школярів володіти її багатствами, сприймати глибинну сутність творів літератури, необхідно подолати дуалізм у підході до слова. Шлях тут має бути один — забезпечення інтеграції у викладанні мови й літератури, зв'язків продуманих, науково обґрунтованих, які б давали можливість не лише засвоїти граматичні закономірності мови, а й навчитися яскраво, виразно і переконливо висловлювати в усній і писемній формі свої думки, глибоко сприймати і розуміти мову образів літератури.

Звертання до літератури на уроках мови розвиває в учнів пізнавальний інтерес. Чисто механічним, нецікавим для багатьох школярів є, скажімо, розбір слова за будовою. Як логічна операція, пошук найменших частин слова подається ізольовано, не сприяє певною мірою розвитку чуття слова. Це завдання може стати значно цікавішим, якщо вчитель скористається на уроці таким текстом:

Як у дерев, у слів

є кревні корені,

Незмінні, як незмінна правди суть.

У префіксах і суфіксах заховані,

Вони життя їм немічним дають.

У повсякденній свіжій мовній повені

Слова томуйцвітуть із губ людських,

Що коренями кревними напоєні

Гіллячки префікси і суфікси бруньки.

М Пасічник

Опиратися під час вивчення мовного явища на художній текст означає зблизити найближче, що лежить ніби на поверхні (слова — першоелемент літератури). Тоді істина, що сама випливає зі стану речей, буде маленьким відкриттям учнів, коли йдеться про звернення до літературного матеріалу на уроках мови, то зрозуміло передбачаються такі його зразки, що яскраво донесли б мовне явище та забезпечили б розуміння не тільки інформаційної функції мовних одиниць, а й стилістичної.

Слово в художньому творі має ще й ту перевагу, що мовлення тут особливе, індивідуалізоване. Саме завдяки літературі на уроках мови можна показати, що слово змінює своє лексичне значення залежно від контексту, перетворюючись іноді навіть у протилежне поняття. Скажімо, суфікси типу -еньк-, -есеньк- називають суфіксами зменшувально-пестливого значення .Тому під час їх вивчення доцільною ілюстрацією буде уривок з "Колискової" Лесі Українки:

Місяць яснесенький

Промінь тихесенький

Кинув на нас,

Спи, мій малесенький,

Пізній бо час.

Доречно наголосити на тому, що суфікси як словотвірні засоби, активно впливають на читацьке сприймання відповідно до загальної поетичної тональності авторського задуму. Суфікс -есеньк- використав Л.Глібов у байці "Лисиця-жалібниця"

Loading...

 
 

Цікаве