WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Культура здоров'я старшокласника - Реферат

Культура здоров'я старшокласника - Реферат

Зміст культури здоров'я в плані навчально-виховної діяльності повинен базуватися і відстоювати пріоритетне значення творчої активності, гуманності й духовності учня в подоланні хвороб і у формуванні його системи здоров'я. При цьому визнається й приймається як керівництво можливість і доцільність самовдосконалення, самотворення, самоцілительства: людина здатна допомогти собі сама, формуючи й використовуючи навантаження, що тренують, гігієнічні вміння й навички, сприйняття позитивних сторін життя, співтворчість всіх людей у творенні здоров'я. Зміст культури здоров'я (в освітньому аспекті) припускає життя людини в гармонії із середовищем, по'єднання в собі воєдино ідеалів Істини, Добра і Краси, сполучення в собі дослідницького, просвітительського й художнього початків [8 - 10, 17].

Сьогодні одним із провідних елементів змістовної частини культури здоров'я людини є усвідомлене розуміння й прийняття як принципу умови достатності (як у медицині - не нашкодь) і не тільки собі, але й оточуючим людям, природі. Рівень культури визначається тим, наскільки людина усвідомлює це. Безкультур'я кожного і всіх разом - основна причина медичних і соціально-екологічних проблем, інтенсивного забруднення природного і соціокультурного середовища. Підкреслимо, що в Україні відсутня цілісна концепція системи збереження і зміцнення здоров'я кожного учня. Зміст культури здоров'я ліцеїста припускає прищеплювання, зокрема, практичних знань, умінь і навичок, що сприяють виробленню валеологічної і екологічної компетентності і, як наслідок, стереотипів поведінки й способу життя (керованої частини системи), що забезпечує належний рівень здоров'я протягом тривалого часу.

Таким чином, за своїм змістом культура здоров'я старшокласника - це складова базової культури (з однієї сторони), і результат розвитку як єдиного цілого фізичного, біологічного, соціально-психологічного й духовних складового індивіда й становлення особистості (з іншої сторони). Такий зміст у певній мірі визначає зміст і, як наслідок, спосіб життя людини, які проявляються в прийнятті (інтеріоризації) особистістю суб'єктивних життєвих цінностей, специфічних потреб, мотивів, цілей, знань, умінь, навичок, здатностей, поведінки і діяльності, нормативів і принципів діяльності, значеннєвих пошуках тощо, які безпосередньо пов'язані зі способом життя, особистим здоров'ям і станом навколишнього середовища.

Структура культури здоров'я може бути подана її критеріями, параметрами і факторами, а також їхніми взаємозв'язками як підсистеми системи здоров'я.

Окремі складові структури культури здоров'я розглянуті нами раніше в роботах [11 - 14, 17]. Найбільш загальним критерієм ефективності є успішність життєдіяльності, здатність до активної життєтворчості і суб'єктивна задоволеність життям. Конкретними і кількісно оцінюваними критеріями можуть бути, наприклад, динаміка життєвих цінностей; рівень комунікативності, соціальність, соціальна відповідальність, еколого-валеологічна компетентність, рівень соматичного здоров'я тощо.

Аналіз соціально-педагогічних умов розвитку мотивації самоформування системи ЗУЗ дозволив виявити наступні основні параметри культури здоров'я, які формуються на основі відповідних потреб [14]:

1. Здатність зберігати і зміцнювати здоров'я (як соматичне, соціально-психологічне і духовне благополуччя) формується на основі: прагнення задовольнити природні потреби; прагнення виявити й розвинути свої задатки й здатності; прагнення до безпеки й захищеності, до любові й самовдосконалення.

2. Екологічна і валеологічна компетентності формуються на основі стійкого професійного самовизначення (наприклад, бути лікарем, педагогом, тренером), мотивації навчання, прагнення належати групі професіоналів.

3. Необхідні якості характеру формуються на основі прагнення належати певній групі людей (наприклад, представників якоїсь партії, професії, клубу).

4. Творча активність особистості розвивається на основі природної пошуково-пізнавальної потреби.

5. Соціальність і соціальна відповідальність за своє здоров'я, здоров'я оточуючих, за здоров'я довкілля формується на основі внутрішньої мотивації самореалізації своєї індивідуальності, унікальності своєї особистості і персони, на основі потреби в духовному рості.

Рівень параметрів формується трьома найбільш загальними групами факторів - це спадковість (визначальна тілесна і психічна складові, що формує індивідуальні й особистісні особливості), цілеспрямований педагогічний вплив (визначальним є рівень освіти, вихованості, самосвідомості, культури в цілому, прийняття позитивного й корекція негативного впливу, методологія і методика, створення в особистості "імунітету" до впливу негативних факторів) і природно-соціокультурне середовище позитивне (емоційна підтримка батьків з моменту народження, сімейні відносини, норми цінності, ЗМІ) і негативне (відсутність повної сім'ї, низький рівень культури батьків, ЗМІ, соціально-економічна нестабільність). Кожна група факторів включає безліч приватних причин, що впливають на рівень культури здоров'я. Ці причини докладно розглянуті в роботах [11 - 14, 16].

Таким чином, культура здоров'я за своєю сутністю, змістом і структурою є наразі первинною, керуючою частиною системи збереження й зміцнення здоров'я старшокласника.

Література:

1. Алфiмов В.М. Сучасний україньский ліцей. – К., 1995. – 136 с.

2. Н.М. Амосов. Регуляция жизненных функций и кибернетика. Изд. Наукова думка. К.: 1964, - 114 с.

3. Г.Л. Апанасенко. Избранные статьи о здоровье. Киев-2005. 48 с. С.34

4. Бурова О.Г. Культура здоровья – составной компонент общей культуры личности // Материалы всеукраинской научно-методической конференции "Здоровье и образование: проблемы и перспективы" / Гл. ред. А.Г. Рыбковский – Донецк: ДонГУ. - 2000. – 416 с.

5. Видюк А.П., Демьяненко Е.А., Белогурова Л.В., Савельева С.К., Дойнова Е.А. Формирование культуры здоровья в образовательных программах // Материалы всеукраинской научно-методической конференции "Здоровье и образование: проблемы и перспективы" / Гл. ред. А.Г. Рыбковский – Донецк: ДонГУ. - 2000. – 416 с.

6. Добенько О.В. Адаптація ліцеїстів-першокурсників в системі бесперервної педагогічної освіти. Актуальні проблеми бесперервної освіти. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференциї / Харків, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2003. - 146 с.

7. Казаков В.Н., Талалаенко А.Н., Каменецкий М.С., Гарина М.Г. Высшее медицинское образование (методология, управление) .- Донецк. 1992.- 226 с.

8. Кривошеєва Г.Л. Формування культури здоров'я студентів університету: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / ЛДПУ.- Луганськ, 2001. - 20 с.

9. Е. Кузнецов. Новая Валеология Нового Времени. 1999 – 224 с.

10. Т.В. Латышева, Н.И. Тарапата, Б.Г. Попов, Л.П.Середенко, В.А. Антонов Медико-педагогическая оптимизация учебно-воспитательной деятельности в учебных заведениях нового типа // Вестник гигиены и эпидемиологии. - Том 5, № 2, Донецк - 2001, С. 216 – 219.

11. Т.В. Латышева, Н.И. Тарапата, Л.П., Манжелеев Г.Н., Попов Б.Г. Факторы формирования эколого-валеологической культуры лицеиста-медика // Педагогіка, психологія та медико-біологічніі проблеми фізичного виховання і спорту: Зб.наук пр. за ред. Єрмакова С.С. – Харьків-Донецьк: ХДАДМ (XXI II ), 2004. №18. –344с. С. 283-289.

12. Манжелеев Г.Н., Латышева Т.В., Антонов В.А., Заведея Т.Л., Борщевская К.Ю. Тестирование как метод формирования положительной мотивации на здоровый образ жизни // Материалы IV Всеукраинской научно-методической конференции "Здоровье и образование: проблемы и перспективы" / Гл. ред. А.Г. Рыбковский – Донецк: ДонГУ. - 2006. – 225 с.

Loading...

 
 

Цікаве