WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Культура здоров'я старшокласника - Реферат

Культура здоров'я старшокласника - Реферат

Реферат на тему:

Культура здоров'я старшокласника

Проблема збереження й зміцнення індивідуального здоров'я школяра досліджується сьогодні на всіх рівнях систем охорони здоров'я, освіти, соціальних служб тощо. У роботах [3, 5, 8, 10 - 13] виявлені протиріччя, що лежать в основі проблеми. Вони умовно розділені на групи протиріч, пов'язаних з рівнем фізичного, соціально-психологічного й духовного благополуччя старшокласника. Показано, що ці протиріччя відбивають, головним чином, зовнішню сторону його життєдіяльності і являють собою лише наслідок (форма прояву) більш глибоких внутрішніх, соціально-економічних, політичних і, як результат, особистісних процесів, які й становлять сутність проблеми розвитку сьогоднішнього суспільства, освіти й, зокрема, здоров'я учня. З позицій соціальної педагогіки проблема наразі, очевидно, обумовлена розривом (невідповідністю) між різко зрослими політичними, матеріальними, духовними можливостями (передумовами волі) і рівнем базової культури людей. Однак для старшокласника й особливо для ліцеїста-медика, культура здоров'я є основною складовою базової культури, системи його індивідуального здоров'я й рівня особистісного розвитку. Окремі завдання цієї проблеми вирішувалися раніше в дослідженнях Донецького медичного ліцею й університету [10 - 14, 16, 17]. У даній роботі зроблена спроба узагальнити результати соціально-педагогічних розробок з даної проблеми на основі системного підходу: подати процес збереження й зміцнення здоров'я старшокласника у вигляді відкритої системи, що самоорганізується.

Методи дослідження. Основним методом дослідження є системний аналіз-синтез. Особливості його застосування до соціально-педагогічних систем розглянуті нами раніше в роботах [11, 14]. Однак у науково-методичній літературі можна знайти дуже багато (іноді суперечливих) підходів і визначень здоров'я, культури здоров'я, способу життя й т.д., тому (згідно вимог методу системного аналізу проблеми) необхідно досить точно визначити основні поняття, вибрати відносно "операціональні" визначення, що дозволяють робити (хоча принципово) кількісні оцінки основних параметрів досліджуваної системи. Як загальнонауковий метод дослідження використаний також комплексний підхід [18], що розглядає діяльність з урахуванням різноспрямованості процесу формування системи здоров'я. На відміну від системного підходу, спрямованого на об'єкт дослідження (систему), комплексний підхід спрямований на суб'єкт дослідження, ураховує його особливості. Носієм цілісності при формуванні культури здоров'я є соціально-педагогічні умови й педколектив, тобто суб'єкт діяльності.

Результати дослідження. Спочатку сформулюємо загальнонаукові положення, які є результатом узагальнення даних літератури і є теоретичною основою (постулатами) даної роботи [1, 5, 7, 8, 13, 14, 15, 19]. Це:

- про пріоритет розвитку особистості в процесі її виховання й навчання;

- про здоров'я як вищу цінність й найзагальнішу якість людини, що включає фізичний, біологічний, психічний, соціально-психологічний й духовний початки;

- про провідну мотивуючу і цілеспрямовуючу ролі навчання й виховання;

- про принципову значущість індивідуальних й особистісних особливостей учня в навчально-виховній діяльності: при організації навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних й особистісних розходжень кожен учень досягне мети;

- про вирішальну роль діяльності у формуванні здорової творчої особистості;

- про необхідність балансу й гармонії особистісно-значущих і соціально-значущих підходів до проблеми вибору цілей навчально-виховної діяльності.

Концептуальні посилки дослідження полягають у тому, що культура здоров'я – найважливіша складова базової культури й одне з головних умов активного повноцінного життя; для ліцеїста-медика це необхідна умова успішності майбутньої професійної діяльності й соціалізації в цілому. Особистісно-орієнтований розвиток установок і здібностей до самоформування культури здоров'я в період ранньої юності (роки навчання в старших класах або ліцеї) має особливо принципове значення у зв'язку з різкою зміною внутрішньої позиції людини, коли спрямованість у майбутнє стає основою (домінантою) спрямованості її особистості. Проблеми вибору подальшого життєвого шляху й самовизначення перетворюються в центр життєвих позицій, навколо якого розвертається вся діяльність, всі інтереси старшокласника. При цьому соціальна активність молодої людини, її потреба у творчості й розвитку своїх здібностей, сформованість мотиваційно-ціннісних позицій, психофізичні, соціальні й духовні кондиції стають його індивідуально усвідомлюваною мірою рівня своєї успішності, самореалізації, соціалізації й життєтворчості в цілому. Ефективність формування культури здоров'я в ліцеїста може бути забезпечена шляхом корекції ціннісних орієнтацій, формування установок на здоровий спосіб життя, розвиток здатності до самооцінки, самокорекції, самоосвіти, самовиховання й самовдосконалення; прищеплювання навичок самостійної творчої роботи на базі кафедр університету.

Тому досліджуване явище - це навчання, розвиток і соціалізація старшокласника в умовах навчально-виховної діяльності й конкретного природно-соціокультурного середовища, а об'єкт дослідження - це процес соціально-педагогічної корекції культури здоров'я старшокласника, спрямованої на позитивні діяльнісні зміни способу життя й наступних змін рівня базової культури. Звідси випливає, що предметом дослідження можуть бути шляхи, методи, технології й конкретні соціально-педагогічні умови корекції й формування інтересів, цінностей, мотивів на підвищення рівня культури здоров'я й позитивних установок на здоровий спосіб життя.

Сутність поняття культури здоров'я розглядалася раніше в роботах [3 - 5, 8 - 11, 14, 15, 17]. Тут же культура здоров'я (цілісне якісне утворення особистості) розглядається як керуюча частина в єдності з керованою частиною - способом життя - у системі збереження й зміцнення індивідуального здоров'я старшокласника. Це зміщує акценти її аналізу убік соціально-педагогічної спрямованості.

Вихідним є положення про тісний взаємозв'язок здоров'я людини й стану (здоров'я) навколишнього природно-соціокультурного середовища. Тому й корекція культури здоров'я (як підсистеми) повинна базуватися на принципі взаємозалежності рівня особистого благополуччя й рівня благополуччя середовища життєдіяльності, освітнього простору й сфери спілкування. Таке розуміння проблеми культури здоров'я старшокласника й протиріч її формування підкреслюють значущість й актуальність теми даного дослідження й дозволяють аналізувати й розуміти здоров'я людини як його фізичне, біологічне, соціально-психологічне й духовне благополуччя, можливе тільки в благополучному оточенні [8 - 11, 13, 15 - 17].

Фізичне благополуччя визначається як відчуття фізичного комфорту: гнучкості тіла, сили й міцності опорно-рухового апарату, кістково-м'язової системи тощо; воно припускає добре самопочуття, бадьорість, енергійність, працездатність і відсутність симптомів хвороби. Фізичне благополуччя формується такими групами факторів: гімнастика (рухова активність, індивідуально необхідні фізичні вправи); міцний сон; водні процедури, купання, масаж; загартовування (сонце, повітря й вода); правильний подих; фізіотерапія тощо. Анатомічно людина створена для фізичного руху. М.М. Амосов неодноразово підкреслював: щоб перебувати в щиросердечній і фізичній рівновазі, людина повинна перемагати природну лінь, змушувати себе рухатися, інакше неминучий конфлікт між тим, як людина влаштована, і тим, як вона живе. Гіподинамія приводить до застою крові й порушення обміну речовин. Фізичне навантаження - це найпростіший і діючий спосіб зняття стресу, підвищення рівня фізичних кондицій організму й працездатності [2, 3, 5, 15, 16].

В основі біологічного благополуччя знаходиться здатність саморегуляції систем організму - це гармонія фізіологічних процесів і, як наслідок, максимум адаптації фізичної й розумової працездатності. Ця сторона здоров'я в основному визначена спадковістю, природними задатками, що включають функції аналізаторів і психомоторики, тип нервової діяльності, безумовні рефлекси, інстинкти, темперамент, домінантність півкуль мозку, природну фізичну силу, біоенергетику, біоритми, статуру тощо. У відомих межах ці задатки трансформуються в здібності під впливом тренувань й умов життя. Біологічна підструктура є фундаментом формування пристосовування, витривалості, працездатності й психологічної підсистеми особистості в цілому, а порушення саморегуляції спричиняють зміни більш високих фізіологічних рівнів організації організму, а потім і надбіологічних: соціально-психологічних і духовних складових [2, 3, 8, 9, 15, 16].

Психологічне благополуччя розглядається не тільки як стан організму, але і як стратегія життя людини: оптимізм, сприйняття в основному позитивних сторін життя, самоактуалізація людини тощо. На психологічне благополуччя в першу чергу впливають адаптаційні, комунікативні й прогностичні характеристики людини: відкритість новому досвіду, здатність пристосуватися до умов, що швидко змінюються, соціокультурного середовища, уміння встановлювати сприятливі стосунки з іншими людьми й конструктивно поводитись у конфліктних ситуаціях, ставити адекватні життєві цілі й знаходити шляхи їхнього досягнення [3, 6, 8, 13, 17].

Loading...

 
 

Цікаве