WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Напрямки соціально-педагогічної діяльності й умови формування культури здоров'я ліцеїста-медика - Реферат

Напрямки соціально-педагогічної діяльності й умови формування культури здоров'я ліцеїста-медика - Реферат

Реферат на тему:

Напрямки соціально-педагогічної діяльності й умови формування культури здоров'я ліцеїста-медика

Низький рівень здоров'я молоді обумовлений, зокрема, відсутністю належного інтересу до свого здоров'я і, як наслідок, несформованістю настанов на здоровий спосіб життя. Оцінки рівня культури здоров'я старшокласників виявили слабкі знання з питань гігієни, фізичного й статевого виховання, репродуктивного здоров'я, значущості особистих факторів здоров'я. Особливу стурбованість викликає факт дуже низької фізичної активності учнів [3, 4]. Це вказує на необхідність цілеспрямованого педагогічного формування культури здоров'я старшокласників. Поставлене завдання актуалізується тим, що саме в цей час загострюється потреба в самопізнанні, інтенсивно розвивається самосвідомість особистості, виробляється ставлення до себе, до свого способу життя, які і визначають надалі рівень здоров'я людини [5].

Соціально-педагогічні умови ліцею (як найважливіша частина соціокультурного середовища ліцеїста) задають і затверджують критерії формування культури здоров'я, коректують фактори і параметри оптимізації системи індивідуального здоров'я і його життєдіяльності в цілому [2 - 4]. Через вікові особливості ліцеїста робота з розвитку настанов на здоровий спосіб життя в цей час може бути особливо ефективною, якщо вона організована з урахуванням природних інтересів і потреб учнів. Корекція особистої системи здоров'я ліцеїста здійснюється більш успішно шляхом організації його самостійної діяльності, ґрунтуючись, зокрема, на прагненні до самооцінки, самопізнання й порівняння себе з іншими. Це найважливіший фактор соціалізації у віці ліцеїста й розглядається надалі як одна з концептуальних основ організації навчально-виховної діяльності, що забезпечує можливість формування культури здоров'я, наступної самореалізації ліцеїста, високої його працездатності й активної життєтворчості [2, 4, 7 - 10]. Тому створення соціально-педагогічних умов формування культури здоров'я, які безпосередньо пов'язані з діяльністю ліцею й університету, є актуальним навчально-виховним завданням.

Основна особливість навчально-виховної діяльності ліцею, що відрізняє його від традиційної загальноосвітньої школи, - це її профілізація й тісна взаємодія з університетом. Профілізація, безумовно, підвищує мотивацію навчання, а, отже, інтелектуально-пізнавальний і творчий рівень занять. Ліцей має досить розвинену матеріальну базу, тому що на правах кафедри входить до складу університету й має можливість користуватися матеріальною базою університету. Це дозволяє створити необхідні умови для розвитку індивідуальних інтелектуальних і творчих здібностей ліцеїста, для його оволодіння першими навичками наукової діяльності, прищеплювання навичок самоконтролю, самоорганізації й самовдосконалювання, забезпечити мотивацію навчання і закласти основу для наступної успішної практичної діяльності й соціалізації. Ліцей веде цілеспрямований відбір найбільш підготовлених і здібних дітей для навчання, що вимагає використання спеціальних форм профорієнтаційної роботи, а надалі - інтенсивних методик навчання, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності [1 - 4].

Нами розроблена, впроваджена та апробована система формування культури здоров'я ліцеїста-медика, що включає наступні компоненти. Профорієнтаційна робота, яка спрямована на пошук і підбір професійно орієнтованих старшокласників, мотивованих до медичної діяльності, є однією з найважливіших соціально-педагогічних складових наступної корекції їхньої культури здоров'я; вона розглядається як один із пріоритетних напрямків роботи педагогічного колективу ліцею. При цьому на різних ступенях використовуються такі форми роботи, як: інформаційний зв'язок зі школами області через ліцеїстів; тематичні періодично діючі виставки; тренінги в 9-х класах шкіл області (на теми: "Фактори здоров'я", "Твій вибір професії", "Компетентне спілкування", "Конфлікти" тощо); бесіди (наприклад, про ринок праці, ринкову економіку, призначення медицини в нових умовах, рівні кваліфікації фахівця, цікаву і високооплачувану роботу тощо); проблемні й тематичні заняття зі старшокласниками на кафедрах університету; батьківські збори й семінари; дні відкритих дверей; Мала академія наук, олімпіади; робота Народного університету "Юний медик" і Центр довузівської підготовки; залучення засобів масової інформації; опитування й співбесіди з абітурієнтами тощо.

Співбесіда організована в інтерактивній формі, що включає тестування, анкетування й опитування, то дозволяє деякою мірою виявити професійні й духовні інтереси, потреби, ціннісні й морально-психологічні настанови, елементи способу життя, а отже, і рівня культури здоров'я респондента.

Під час прийому документів з абітурієнтами ліцею проводиться співбесіда, що включає питання, які дозволяють оцінити особливості його способу життя; і загальний рівень еколого-валеологічної культури. Особлива увага приділяється питанням мотивів вступу до ліцею. В окремих випадках вдається виявити й оцінити модальність, силу й гостроту мотивів, що є найважливішим експертним матеріалом для формування планів індивідуальної роботи.

Результати співбесіди заносяться в спеціальний анкетний бланк. Аналіз анкет показує, що більша частина абітурієнтів розуміють здоров'я як відсутності хвороб і шкідливих звичок. Здоровий спосіб життя, на їхню думку, спрямований на те, щоб уникнути хвороби, не порушувати заборони на дії, що наносять шкоду здоров'ю. Невелика частина абітурієнтів (менш за 10%) дотримується правил і норм деякої оздоровчої системи, прищеплених у ранньому дитинстві: режим дня, баланс праці й відпочинку, раціональне харчування, сон, власна гігієна, "спілкування" з природою, обмеження в роботі за комп'ютером, у перегляді телевізора. Приблизно стільки ж юнаків і дівчат активно займаються спортом або фізкультурою, розвитком окремих фізичних якостей (сили, спритності) з метою бути здоровими, але, головне, - привабливими. Ще менше абітурієнтів здоровий спосіб життя пов'язують із освітою, гарною роботою, сім'єю, відпочинком, особистісним ростом. Як правило, у наборі кожного року перебуває лише трохи абітурієнтів, які поняття здоров'я зіставляють із процесом розвитку психорегуляції й загартовуванням, особистісним ростом і гарними відносинами з людьми й собою, автономністю, творчим ставленням до життя. Як правило, це переможці предметних олімпіад різного рівня (в основному по біології); іноді - це успішні спортсмени, танцюристи, музиканти й ін.

Досвід співбесід показує, що абітурієнти мають помітно більш високий рівень інтелекту, ніж середні учні загальноосвітньої школи. У них часто сформовані деякі стійкі індивідуальні інтереси (до чогось), що свідчать про самостійну діяльність й уміння якоюсь мірою самотужки трудитися. Багато хто твердо розуміє необхідність глибоких знань у тій вузькій галузі діяльності, що вони вибирають; деякі мають глибокі знання з окремих питань (при цьому знання програмного матеріалу вступних іспитів нерідко виявляються посередніми). У цілому ж, як показує досвід співбесід, потреби, життєві цінності, мотиви вступу, як правило, не мають чіткої індивідуальної визначеності.

Особливо підкреслимо, що методика співбесіди з абітурієнтами ліцею має принципову особливість. Ураховується, що в юнацькому віці (вік абітурієнта) відбувається різка зміна внутрішньої позиції людини, спрямованість у майбутнє стає соціально-психологічною основою її особистості, домінує проблема вибору подальшого життєвого шляху й самовизначення; інтенсивно формуються ціннісна, світоглядна орієнтації людини, різко загострюється потреба самооцінки й порівняння себе з однолітками [4, 5]. Тому тести й завдання, що використовуються в бесіді-опитуванні, спрямовані на розвиток інтересу підлітка до себе самого, до самооцінки рівня свого фізичного й соціального розвитку і здоров'я.

Зазначимо також, що ліцеєм Донецького медичного університету, починаючи з 1993 року до сьогодні, ведеться систематичне дослідження з виявлення й оцінки значущості факторів здоров'я учнів для конкретних умов навчально-виховної діяльності і з погляду різних груп респондентів. Думки абітурієнтів складають, при цьому, особливу групу.

Таким чином, співбесіда з абітурієнтами несе як діагностичне, так і мотиваційне навантаження, спрямоване на підвищення рівня культури здоров'я, а отримані результати враховуються в планах подальшої роботи педколективу.

Іншим пріоритетним напрямком удосконалювання освітнього простору й умов формування культури здоров'я є інтеграція викладання (навчально-виховної діяльності в цілому), що розвивається за наступними напрямками.

Loading...

 
 

Цікаве