WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інтерактивні прийоми у роботі з розвитку образномовленнєвих умінь і навичок учнів - Реферат

Інтерактивні прийоми у роботі з розвитку образномовленнєвих умінь і навичок учнів - Реферат

Реферат на тему:

Інтерактивні прийоми у роботі з розвитку образномовленнєвих умінь і навичок учнів

Наш час – час активних і ділових людей. У державі створюються передумови для розвитку творчої ініціативи, відкритий широкий простір для вираження різноманітних думок, переконань, оцінок. Це диктується соціальним замовленням на всебічно розвинену, духовно багату, самодостатню особистість, людину з високим рівнем комунікативної компетентності, що передбачається Національною доктриною розвитку освіти України у ХХI столітті та Стандартом мовної освіти.

Сучасна шкільна практика все більш і більш орієнтована на диференційований шлях розвитку, що своєю чергою впливає на вирішення проблеми індивідуальної парадигми учнів. Визнання того, що учень – особистість, і саме він є цінністю, і ніхто не має права формувати з нього дещо й на кшталт чогось, змінило філософську концепцію школи.

Навчання української мови як державної в школах з російською мовою викладання має на меті забезпечити активне володіння учнями державною мовою, сформувати в них мовленнєву, мовну, соціокультурну та діяльнісну компетенції. Сучасне осмислення проблем мовної освіти, новий погляд на мову як суспільне явище і навчальний предмет та реалізація їх у школі з російською мовою викладання зумовлює підвищення теоретико-методичного рівня навчання й розвитку учнів.

Ураховуючи, що в таких школах засвоєння української мови відбувається в білінгвальному середовищі, часто спостерігається досить низький рівень культури мовлення учнів. Виховання мовленнєвої культури тісно пов'язане з оволодінням мовними засобами в будь-якій мовленнєвій ситуації, умінням користуватися багатими ресурсами української мови, правильно й виразно висловлювати свої думки. Образне мовлення як компонент виразності є показником якісного, довершеного мовлення і виступає для російськомовних учнів експонентом світосприймання, характеру, ментальності, інтелектуального і художнього генія українців. Тому вагомим компонентом підвищення загальної культури та культури мовлення школярів є розвиток образного мовлення, що впливає на виховання патріотизму і громадянськості.

Учитель-словесник відіграє надзвичайно важливу роль у впровадженні вправ та завдань інтерактивного характеру, оскільки розвиток особистості, на думку психологів, відбувається у процесі взаємодії з іншими людьми і трактується як система безпосередньої комунікації. З точки зору інтеракціонізму, міжособистісна комунікація ґрунтується на спроможності людини "перебирати роль іншого" та уявляти, як це сприймає партнер по спілкуванню, група чи значуща людина, а також інтерпретувати певну ситуацію та конструювати власні дії.

Нами пропонується шлях вирішення проблеми на основі комунікативно-діяльнісного, функціонально-стилістичного та особистісного підходів; застосування поряд із традиційними нових технологій навчання української мови, у тому числі й інтерактивних прийомів.

Учитель і учень перебувають у ситуації співпраці, і завдання учителя на уроці - стимулювати школярів до особистісного сприйняття дійсності та яскравого виразного образного відтворення її .

Щоб у школяра виникла потреба збагачувати своє мовлення образними словами в запланованих чи спонтанних ситуаціях спілкування, учитель має допомогти побачити надзвичайне багатство образних ресурсів української мови, відкрити перспективу на майбутнє. Наприклад, урок розвитку зв'язного мовлення (6 клас) учитель починає з опису осіннього ранку, читає уривок з поезії російською мовою та пропонує перекласти поетичні рядки. У процесі перекладу іменника горизонт російськомовні учні добирають лише один синонім небокрай і це створює проблемну ситуацію. Далі клас розбивається на групи, кожна група отримує на картці уривок з твору одного з видатних українських письменників, де були використані іменники-синоніми зазначеного ряду. Діти виписують на картки зразки поетичного використання авторами синонімів до слова горизонт, відправляють їх до "Редакційного кошика" та усно вмотивовують авторський вибір. У результаті, предметом дитячих уподобань стають прекрасні літературні взірці.

З метою актуалізації набутих знань про образність та засоби її вираження використовується робота у групах, наприклад, "Мережа" ( 5клас): клас ділиться на 12 груп. Кожна група отримує невеликий текст про рослинні символи-обереги та аркуш паперу, на якому у центрі треба зафіксувати відповідно об'єкт образного змалювання (барвінок, безсмертник, цвіт вишні, цвіт яблуні, калину, мальву, півонію, ромашку, хміль, мак, чорнобривці, незабудку). З тексту, по лініях-мережах, виписуються засоби, завдяки яким створюється образ рослини. Представники кожної з груп виголошують результати групової роботи і стають біля дошки ланцюжком-віночком. Останнім акордом стає озвученння підготовленим учнем тексту художнього стилю "Чари українського віночка". У кінці діти поповнюють індивідуальні словнички новими виразниками образності.

Стимулюють образномовленнєву діяльність учнів групові ігри:

"Матрьошка " (діти знайомляться з декількома текстами різного типу мовлення, об'єднаними певною темою; необхідно створити такий текст, де були б використані художня розповідь з елементами опису або художній опис з елементом розповіді);

Архітектори " (окремо подаються мікротеми, які необхідно логічно вибудувати в художній текст та дати йому образну назву);

Подорож у країну "Історію" ( у посібнику "Історія України" читаються тексти про створення Київської держави та компонується художня розповідь за пропонованим планом);

"Очевидці подій" (перечитується уривок з оповідання М.Коцюбинського "Дорогою ціною" і на його основі, але в результаті суто особистісного сприйняття, створюється розповідь про пожежу у плавнях).

Така діяльність учнів на уроці створює поштовх для самовираження. При цьому учитель завжди намагається забезпечити ситуацію успіху для учасників мовленнєвої комунікації. Якщо одному з учнів важко, він доручає своє висловлювання однокласнику.

Активна співпраця передбачає осягнення незвичного в мовному аспекті. При такому підході педагог виступає в якості консультанта, гіда, порадника, стає для учня найцікавішою людиною, до якої тягнуться. Заради цього вчитель має розкріпоститися, відмовитися від одноманітності. Атмосфера в класі має бути довірливою, орієнтованою саме на співпрацю. Форми роботи - нетрадиційні: індивідуальна, дослідницька, колективна, парна, групова. Навіть меблі у класі варто розташувати так, щоб учні могли бачити обличчя один одного.

Наприклад, після споглядання першого снігопаду учні створюють колективне висловлювання в художньому стилі на тему "Симфонія зимового ранку". Учні "входять" в образи музичних інструментів, щоб усім разом, як в оркестрі, зіграти тему. Учитель виконує роль диригента оркестру. Діти словесно описують "прелюдію" (стан природи перед снігопадом), "пуант" (найбільш напружений етап – снігопад ), "коду" (природа після снігопаду).

Подібна творча діяльність учнів орієнтована на співпрацю й партнерство, пов'язується з творчою активністю, змушує мислити гнучко та відходити від стереотипів, поступово готує учнів до складної аналітико-синтетичної мовленнєвої діяльності.

Після прочитання тексту про українські клейноди учитель моделює ситуацію перебування семикласників у таборі "Артек", які після знайомства з іноземцем їхнього віку мають розказати про українську символіку. Наведемо приклад висловлювання учениці:

"Українці з діда-прадіда обожнювали свої знамена і вірили, що вони святіші від ідолів. Козаки-захисники стяг брали завжди з собою у бій, ставили так, щоб усі побратими їх бачили. Робили прапори просто: до довгої-довгої палиці кріпили жмут жовтої трави або пофарбований у такий колір кінський хвіст. От і майоріло на синьому небі жовте сонце, яке нагадувало жовтий пшеничний коровай, що прийшов з жовтого пшеничного поля."

Використовуються й завдання, які змушують дітей концентрично-образно мислити, словесно описувати те, чого вони ніколи не відчували (невагомість, північне сяйво, океанське дно, зустріч із дикуном, політ на стратостаті) або змальовувати об'єкт (весняна квітка, скеля на морському узбережжі, тополя серед безмежного степу, терикон) очима поета, прозаїка, драматурга.

Loading...

 
 

Цікаве