WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Щедрість творчої палітри Олени Гринник - Урок

Щедрість творчої палітри Олени Гринник - Урок

6 учень. Сміх завжди супроводжував наш народ у його багатовіковій історії. Відомі літературознавці завжди відзначали гумористичну спрямованість багатьох народних творів. А оскільки невичерпним джерелом літератури завжди слугував фольклор, то не дивно, що і в наш час письменники доволі часто звертаються до створення дотепних гумористичних творів.

7 учень. Олена Гринник, помічаючи невідповідності в житті, смішні вади вдачі людей, використовує їх як засоби для створення гуморесок. Письменниця може в дотепних, кмітливих, щирих і безпосередніх героях своїх творів втілити риси характеру українців, предати ментальність нашого народу. (Гумореска "Наказ").

8 учень. Гумор має велику силу. Він захищає людину від розпачу, виправляє вдачу. М. В. Гоголь твердив, що людського сміху боїться кожний, навіть той, хто вже нічого не боїться. Сміх, на його думку, потрібний для життя не менше, ніж дощ квітам, ніж повітря людині.

Олена Гринник майстерно володіє засобами творення комічного, тому її гуморески іскрометні, смішні та повчальні. (Гуморески "Безкорислива любов" та "Нема часу").

Учитель. І все ж таки головним в поезіях Олени Гринник є образ України як єдиної, безмежно дорогої для кожного українця Вітчизни, без якої життя втрачає смисл.

Про Україну, її долю, рідну мову й пісню з палкою закоханістю в життя пише поетеса свої вірші.

Vсторінка "Моя Україна – любов і тривога"

9 учень. (Читає вірш "Моя Україна").

Не залишається поза увагою Олени Гринник історичне минуле нашого народу. У поезіях авторки доволі часто зустрічаються імена уславлених козаків-звитяжців, що вели визвольну боротьбу. Одним із героїв війни українського народу проти польської шляхти був Богдан Хмельницький. Під його керівництвом здобуто блискучі перемоги над ворогом.

Про відстоювання своїх прав на вільне існування, про історичну пам'ять, що залишив по собі навіки мужній захисник і мудрий організатор, розповідає у поезії "Богдан Хмельницький" Олена Гринник. Вірш за звучанням близький до історичних пісень, що підкреслює нерозривний зв'язок поезії з фольклором. (Вірш "Богдан Хмельницький").

10 учень. Про національного пророка і геніального поета Т. Шевченка написано чимало. Але життя і творчість Великого Кобзаря – то життєдайне духовне джерело, з якого одвічно черпатимуть люди глибоку мудрість і наснагу. Не може затьмарити час неперевершену особистість Тараса Григоровича, тому знову й знову з глибокою любов'ю та повагою повертаємося ми до величної постаті Шевченка. Він для українців такий же геній, як для поляків – Міцкевич, для росіян – Пушкін, для грузин – Шота Руставелі, для англійців – Шекспір. Доля переслідувала його в житті, але не зуміла переломити цю людину, "перетворити золота його душі у ржу" (І. Франко).

Своєю стежкою до Кобзаря прямує й Олена Гринник. (Вірш "Геній України").

11 учень. Про сучасність і майбуття своєї країни розмірковує Олена Іванівна Гринник у поезії "Гімн Україні". І недарма поетеса називає свій вірш "гімном". Ця "урочиста пісня" звучить на честь національного єднання українського народу, що, і поетеса впевнена в цьому, посяде своє гідне місце в колі європейських держав. (Вірш "Гімн Україні").

Учитель. Можна ще багато говорити про Олену Гринник. Незабутнє враження складають її поезії на читача. Про який би твір не йшлося, бачимо, що перед нами справжній поет, у творчості якого майстерно поєднуються життєва мудрість і пристрасть, чарівна легкість і глибина почуттів, роздуми і узагальнення.

Але є у поетеси одна поезія, яка стверджує благородство мистецьких принципів самої Олени Гринник. Авторка розмірковує в ній про свою літературну та громадську позицію.

VI сторінка "Поет – людина незвичайна"

Тема ролі поета і поезії в літературі не нова. Варто з цього приводу згадати і Лесю Українку, і Ліну Костенко, які взяли на свої жіночі плечі важку ношу високого покликання.

Пам'ятаєте у Лесі?

Не поет, хто забуває

Про страшні народні рани,

Щоб собі на вільні руки

Золоті надіть кайдани!

("Давня казка")

І ще:

Чоло не вінчали лавровії віти,

Тернів не скрашали ні злото, ні квіти,

Страждали співці в самоті;

На них не сіяли жупани-лудани,

Коли ж на руках їм дзвеніли кайдани,

То вже не були золоті.

("На столітній ювілей української літератури; 1898 р.)

або у Ліни Костенко

Звикли до правди мої вуста

Нащо їм чорне вино лукавства?

(Із "Летючих катренів")

Я трохи звір, я не люблю неволі,

Я вирвуся, хоч лапу відгризу.

І ось уже заклик до "співців краси земної" з проханням "гартувати... голоси не пустослів'ям, пишним та барвистим, а заспівом в дорозі нелегкій" знаходить своє відбиття в поезіях Олени Гринник.

12 учень. (Читає вірш "Поет").

Творче горіння і життєва правда – дві складових творчої лабораторії Олени Гринник. Їм чесно і до останку служитиме вона.

V. Заключна частина (Звучить музика)

Учитель. Олена Іванівна Гринник, наша з вами сучасниця, багато в чому була першою в Севастополі. І про це теж варто згадати.

13 учень. Вона створила першу в Севастополі українську бібліотеку в Українському культурно-інформаційному центрі, перший кабінет українського народозанвства в школі-гімназії №53 (тепер гімназія №5 ім. Лесі Українки), була автором і ведучою першої в Севастополі радіопрограми для дітей "Ластів'ятко" українською мовою. Ця програма стала Лауреатом Всеукраїнського фестивалю телепрограм "Калинові острови", присвяченого 10-й річниці Незалежності України.

Олена Гринник зареєструвала та очолювала Севастопольське відділення Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги.

14 учень. Вірші та гуморески Олени Гринник друкувалися в газетах "Дзвін Севастополя", "Флот України", "Кримська світлиця" та ін.

Олена Іванівна не тільки складає вірші, але й пише до них музику.

Її пісні виконує Ансамбль пісні і танцю ВМСУ, молодіжний ансамбль "Веснянка", ансамбль учителів гімназії №5 "Ніжна таїна", що на міському фестивалі "Золота ліра" у 2004 році отримав диплом та цінні подарунки, дитячий ансамбль бандуристів "Берегиня", окремі виконавці, такі як Ганна Довганюк.

15 учень. Олена Гринник – дипломат Міжнародного конкурсу в Італії "Поезія миру – 98". Її вірші ввійшли до колективних збірок "Українська поезія в Італії" (вип. 1,4,8), "Севастопольські проліски" (1999р.), "Пісня над морем", "Мариністика міжнародна". Видано й окремі книги поетеси: "Три журавлики", "Моя Україна – любов і тривога", "Дух Свободи".

Олена Іванівна Гринник – активна просвітянка: є почесним членом "Просвіти", входить до складу Ради "Просвіти".

  1. Підведення підсумків

Учитель. Ми перегорнули останню сторінку нашого альманаху. Сьогодні ми познайомилися з поезією Олени Гринник, яка вчить нас жити в мирі та злагоді, любити свою Батьківщину, рідне слово, бути гідним звання Людини.

Можливо, ви читали й інші твори цієї поетеси, а якщо ні, то я хочу привернути вашу увагу до цієї міні-виставки, де представлені твори Олени Іванівни. Думаю, що ті, кого зацікавила її творчість, знайдуть у цих збірках поезії, що припадуть їм до душі.

Олена Іванівна нікого не повчає прямо, та зі сторінок її книжок постають чудові образи, що розкривають багату матеріальну та духовну культуру України, виховують у дусі національних традицій, учать цінувати сучасне й пишатися тим, що створювалося протягом віків.

Залиштесь наодинці з поезією Олени Гринник, і вона подарує вам насолоду та радість. Ви відкриєте в ній для себе приховані скарби добра, терпіння, палкої любові. Як невеличка річка, вливається в повноводну ріку нашого національного мистецтва поезія цієї жінки, що стає в один ряд з визнаними майстрами поетичного слова, яких сьогодні ми вже не раз згадували.

На думку Ліни Костенко, біографія народу – це біографія самого митця:

Поети – це біографія народу,

а в нього біографія тяжка.

Життя і творчість Олени Гринник яскраво ілюструють цей вислів.

Додаток до уроку "Щедрість творчої палітри Олени Гринник"

***

Із Поділля коріння моє,

Українського чесного роду.

Буг Південний водицю дає,

Захищають діброви в негоду.

Щире сонце всміхається там,

Де лишилася батьківська хата,

І дитинство моє, як бальзам,

І трава, на лугах не прим'ята.

Там стрічаємся, сестри й брати.

Натрудившись, там батько і мати

Залишили нащадкам сади,

В рідну землю лягли спочивати.

Рідний край нам наснагу дає,

Пломінь серця, характер і вміння.

Із Поділля коріння моє, -

Що я значу без того коріння?!

Мальви

Навколо батьківської хати –

Біленьких стін і жовтих призьб –

Цвіло веселих мальв багато,

До сонця всі вони тягайсь.

Були там білі і червоні,

Різноманітних кольорів,

Пилок з них сипавсь на долоні,

Як хтось понюхати хотів.

До стріхи ледь не діставали

Loading...

 
 

Цікаве