WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Перехід на двоступеневу систему навчання в Німеччині в умовах реалізації цілей Болонського процесу - Реферат

Перехід на двоступеневу систему навчання в Німеччині в умовах реалізації цілей Болонського процесу - Реферат

Рис 1. Тенденція уведення нових навчальних програм бакалавр/магістр (зимовий семестр 1999/2000 – зимовий семестр 2007/2008)*.

* Джерело: Statistischen Daten zur Einfhrung von Bachelor- und Masterstudiengngen (Wintersemester 2007/2008). Statistiken zur Hochschulpolitik 3/2007 [11, S.8].

Щодо типів вищих навчальних закладів, то якщо в зимовому семестрі 2006/2007 було запропоновано загалом 5188 навчальних програм бакалавр/магістр, із яких 1722 бакалаврські програми в університетах, 1314 - у вищих професійних навчальних закладах та 39 - у мистецьких та музичних школах; відповідно магістерські: 1310 - в університетах, 768 - у вищих професійних школах та 35 - у мистецьких та музичних вищих школах [4, с. 48], то вже в зимовому семестрі 2007/2008 бакалаврських програм в університетах було запроваджено 2345, у вищих професійних навчальних закладах – 1713, у мистецьких та музичних вищих школах – 50, а програм на здобуття ступеня магістра: в університетах – 1802, у вищих професійних школах – 930 і в мистецьких та музичних вищих школах – 46. Таким чином, із 7507 запропонованих в університетах навчальних програм на долю бакалавр/магістр припадає 4147 (55,2 %) від загальної кількості навчальних програм, для вищих професійних шкіл це вже 86,3 %, а для мистецьких і музичних лише 13,8 %. Станом на зимовий семестр 2007/2008 найбільш популярними бакалаврські та магістерські програми є в аграрній та харчовій галузі (80,5 % від загальної кількості запроваджених курсів бакалавр/магістр), у галузі інженерних та технічних наук (78,7 %), економічних, правових та соціальних наук (78,5 %), мистецтва й музики (25,3 %). Із кожним роком зростає й кількість студентів, які обирають для навчання нові програми [11, с.19].

Рис 2.Тенденція зміни кількості студентів, які обралидвоступеневу систему навчання (бакалавр/магістр)*.

* Джерело: Statistischen Daten zur Einfhrung von Bachelor- und Masterstudiengngen (Wintersemester 2007/2008). Statistiken zur Hochschulpolitik 3/2007 [11, S.19].

Необхідно звернути увагу на систему переходу від бакалавра та магістра до професійної діяльності. Усі бакалаври мають право продовжити навчання в магістратурі з метою здобуття ступеня магістра. У свою чергу студенти, які отримали ступінь магістра в університеті, іншому вищому навчальному закладі або вищій професійній школі, можуть продовжити своє навчання в аспірантурі. Окрім того, особливо обдаровані студенти після отримання ступеня бакалавра та проведення відповідного тестування також можуть бути допущені до навчання в аспірантурі [3].

Рис. 3. Схема переходу від бакалавра та магістра до професійної діяльності*.

*Джерело: Bologna-Prozess: Neue Studiengnge, Beratungsbedarf, Informationsmglichkeit. Service-Stelle Bologna der HRK, Januar 2006 [3].

Досвід уведення двоступеневої системи вищої освіти в Німеччині демонструє таку тенденцію: мало хто з випускників-бакалаврів завершує свою освіту й переходить до професійної діяльності. Спеціаліст-бакалавр, зважаючи на невизначеність свого статусу, належно не підкріплений необхідними практичними вміннями та навичками, стикається зі значними перешкодами щодо працевлаштування. Так, наприклад, група провідних технічних університетів виступила із заявою, що для інженерних наук саме магістр, а не бакалавр повинен бути правилом. Аналогічна ситуація виникла також і з учителями. Була пропозиція брати на роботу вчителями молодших класів спеціалістів зі ступенем бакалавра, але міністерство наголосило на тому, що лише магістр буде мати можливість викладати в школі. Федеральний уряд та землі зазначили, що впровадження нової двоступеневої системи повинно супроводжуватись заходами, які сприяють прийняттю цих ступенів суспільством, економікою та відкривають випускникам нові можливості на ринку праці [12, с.185-189]. У свою чергу роботодавці у так званій Кельнській декларації наголосили на тому, що кваліфікація для професії є невід'ємним елементом першого, базового ступеня [8].

Характерною особливістю реформування німецької вищої освіти стало паралельне функціонування старої й нової системи академічних ступенів. Як перехід на "болонський варіант", так і неприєднання до нього, мають свої ризики та переваги. Наприклад, ще й до сьогодні у ФРН диплом магістра не скасовує обов'язковий державний іспит для юристів, медиків і педагогів. Фактично на рівні бакалавра отримуються тільки базові фахові знання, що викликає в освітньому середовищі сумніви в можливості якісної наукової підготовки. Роботодавці та суспільство ще не досить чітко уявляють, у чому саме полягає специфіка освіти на рівнях бакалавра та магістра. У свою чергу Міністерство економіки та праці не провело роботу зі встановлення чіткого переліку посад, для заняття яких достатньою є кваліфікація "бакалавр". Але в подальшому слід очікувати динамічного розвитку запровадження бакалаврських та магістерських курсів та збільшення кількості студентів, які будуть обирати нові навчальні програми, оскільки ще не всі університети провели широкомасштабне введення двоступеневої системи навчання. У 2003 році міністри науки і освіти німецьких земель досягнули принципової угоди про запровадження до 2010 року двоступеневої системи вищої освіти [10].

Висновки

Німеччина досить обережно реформує свою систему вищої освіти в контексті завдань Болонського процесу. У Німеччині існує чітка нормативно-законодавча база, на основі якої відбувається реформування системи вищої освіти країни в дусі Болонської декларації, також існує система державного фінансування Болонського процесу, створені відповідні соціально-політичні та економічні умови перебудови та розширення національної освітньої системи. Досвід Німеччини може бути корисним при розробці стратегій реструктуризації державних систем вищої освіти та вищих навчальних закладів для інших європейських країн-учасниць Болонської ініціативи, а також для України, яка стала на шлях системної трансформації вищої освіти. Основними напрямами на шляху конструктивних динамічних перетворень у вищій освіті Німеччини є якісна освіта на всіх рівнях підготовки, інноваційний розвиток освіти, розвиток суспільства на засадах конкурентоспроможності освіти.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Бражник Е.И. Перспективы развития высшего образования в европейских странах и России в контексте Болонского процесса. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ideashistory.org.ru/pdfs/16brazhnik.pdf

  2. Степко М.Ф., Клименко Б.В., Товажнянський Л.Л. Болонський процес і навчання продовж життя. - Харків: НТУ "ХПІ", 2004.

  3. Bologna-Prozess: Neue Studiengnge, Beratungsbedarf, Informationsmglichkeit. Service-Stelle Bologna der HRK, Januar 2006.

  4. Bologna-Reader II. Neue Texte und Hilfstellungen zur Umsetzung der Ziele des Bologna-Prozesses an deutschen Hochschulen. Beitrge zur Hochschulpolitik 5/2007 von Hochschulrektorenkonferenz.

  5. Einfhrung eines Akkreditierungsverfahrens fr Bachelor-/Bakkalaureus und Master-/Magistersstudiengnge. Kultusministerkonferenz, 3. Dezember 1998.

  6. Empfehlungen zur Einfhrung neuer Studienstrukturen und Abschlsse. Wissenschaftsrat, Drs. 4418/00. Berlin, 21. Januar 2000.

  7. Empfehlungen zur Entwicklung der Fachhochschulen. Wissenschaftsrat, Drs. 5102/02. Berlin, 18. Januar 2002.

  8. Klner-Erklrung zur Entwicklung der Bachelor- und Master-Studiengnge. Bundesvereinigung Deutscher Arbeitgeberverbnde, Oktober 1999.

  9. Maassen T. Oliver. Die Bologna-Revolution. Auswirkungen der Hochschulreform in Deutschland. Frankfurt am Main, 2004.

  10. Realisierung der Ziele des Bologna-Prozesses. Nationaler Bericht 2004 fr Deuschland von KMK und BMBF. Bonn, 2004.

Loading...

 
 

Цікаве