WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методи праці з молоддю - кілька зауваг практика - Реферат

Методи праці з молоддю - кілька зауваг практика - Реферат

У виховному процесі серйозною загрозу є поступаючи мовна асиміляція нашої молоді не дасться вкрити, що щораз частіше і ті що виступають в колективах і ті що їдуть літом на <<Сарепту>> бувають повністю і то вперто польськомовні. Виховними дуже часто не мають і не володіють знаряддями щоб протидіяти цьому. Форми протидії можуть бути різні від примусу, до акцентування що українська мова може бути присутня у різних сферах життя. Дуже цінним у цьому плані є доробок творців сайту www.harazd.net який принципово є україномовний. Здається принциповість у плані мови тут повинна виходити на усі рівні бути умовою sine qua non кожного українського почину. Взагалі сам сайт harazd.net це доказ того, що навіть в часи комерціалізації, змагань пацюків (wyścigu szczrw) є молоді українці, які мають бажання і роблять зробити щось корисне, не лише критикують інших але вводять в життя проект який вимагає від них немалої праці. І все робиться на громадських основах і що важливе якісно і на професійному рівні.

В часи домінації комерційних медіа (головне телебачення) та загальної комерціалізації культури немалу роль в піднесенні культурного рівня громади та схиленні до національного молоді можуть відігравати українські фольк колективи (яких інколи слід називати міні зірками). Гурти „Хутір", „Горпина" „Беркут", яких засновники, що важливе вийшли з українських шкіл (головне Гурово-ілавецького комплексу), котрі мають вже стійку позицію на музичному ринку можуть бути позитивним взірцем для молодої людини. Своєю високою позицією на музичній фольк сцені музичній, в загально польських та регіональних медіа підносять рівень культурних заходів, створюють атракцій ний взірець українства.. Популярність колективів, спостерігання їхньої кар'єри притягає на масові заходи глядача, в цей спосіб зростає також кількість споживачів української музичної продукції. Це остільки важливе що зараз молодь більш відкрита на медіа потребує виходити поза світ колективів, які відомі лише в своєму середовищі, на колективи як показалися в телебаченні мають якісні записи платівок. Це остільки важливе що в року ПНР частина української міської молоді відходила від середовища між іншими тому що культурні (в тому музичні) пропозиції бували одна жанрові або низькопробні. Довгі роки серед українських музикантів не було справжніх рок колективів, колективів які могли б з'явитися з українським репертуаром у загально польських медіа (радіо та ТБ). Зараз молоді українці в плані жанрів музики дуже різноманітні, і це дуже добре. Жаль лише, що наші непогані колективи не можуть за існувати в Україні, хоч як твердить Василь Вовкун режисер багатьох культурних заходів у Києві та регіонах а також нашого Фестивалю українські з колективи з Польщі дуже цікаві і могли б бути ними і для українського слухача..

До цієї картини музичного життя молоді треба звичайно додати те, що надалі важливим елементом національного і музичного виховання молодих українців є шкільні колективи та регіональні фольклорні колективи. Сьогодні участь в українських колективах дає набагато більше можливостей, як в часи ПНР. Українські колективи з Польщі запрошуються на європейські заходи, участь в колективах нобілі тує в очах друзів. Частина виконавців особливо з відомих фольк колективів з музики створила собі також з музики джерело фінансових прибутків.

У 90-ті роки виникали також студентські аматорські театральні групи. Активними були театр <<Контакт>> у Гданську, Театральний гурт Анни Курак <<Варшава-Люблін>>, а зараз діють театр студентів варшавської та ольштинської україністики, колектив люблінського колегіуму чи шкільні колективи лігницькі та білогірський. Ці аматорські драматичні гуртки засвідчують, що старі форми активізації студентської та середньо шкільної молоді (що цікаве дуже популярні у часи УСКТ, коли вони інували майже в кожному більшому осередку) можуть бути успішними попри зміну поколінь. Зараз на жаль поза студентськими середовищем і перемиським театральним гуртом він занадто занепав, а міг би бути елементом активізації артистично вразливих молодих людей.

Окрім гуртів немалу виховну роль має волонтерська за ангажованість молодих людей в підготовку масових і локальних заходів. Як показує історія українців Польщі фестивалі української культури немислимі без молодих і не лише тих на сцені. Фестивалі, Молодіжні Ярмарки це завжди була добра школа активності й за ангажованості у життя громади.

Маємо те що маємо

До активізації молоді є відносно невеликі кадрові можливості для розгорнення діяльності. Досвід Пласту і криза рейду <<Карпати >> показують, що в наш час особливо у студентському віці спадає зацікавлення активністю у громаді. Цей процес на жаль поступає. Сьогодні маємо до діла з ситуацією, що міцні колись студентські середовища перетворились щонайвище на консумерів що раз то більшої кількості розважальних заходів. Активність українців з деяких академічних осередків, так помітна в різни роки, це поки що історія. Здається що це не лише зміна формули активності, а радше активне відходження певної кількості молодих людей від будь якої активності. Атомізація і комерціалізація не сприяє збиранню людей. Парадоксально в ситуації коли є що раз більше можливостей комунікації – Інтернет, українські телепрограми, радіо, сайти, загальнодоступні мобільні телефони все це разом узяте не спричиняє збільшення активності серед молодих українців у Польщі. Великим викликом є також проблеми на ринку праці, вони саме виключають з активності частину студентів, чим ближче до завершення стадіїв тим більше турбот про працю. Інше явище яке почасти має вплив на осередки це виїзд активних високопрофесійних українців за кордон чи міграції до великих міст.

В час злету молоді у квітні 2002 р. в Перемишлі і на сторінках „Вісника Закерзоння" Редактор Б. Гук та його вихованці поставив запитання про авторитети. Здається що розглядаючи проблему виховання слід звернути увагу на те що це доволі серйозна проблема. Загалом навколишній світ дуже скоро міняється темп змін шалений. Життя ставить перед молоддю постійні питання про авторитет, водночас показує їх багатство і ницість. Немалу деструктивну роль відігрівають у наш час медіа чого доказом популярність зірок учасників біг бра дер та бар чи і інших.

Молоді українці інколи інстиктовно шукають подібних героїв, рок зірок, футболістів, більшість однак не виходить поза схему польських ровесників. У половині 90-их у гуртожитку білобірської школи не бачив ні одного плакату з української рок чи спорт зіркою на стінах красилися загально популярні гльобалізовані герої Памеля Андерсон, чи польська Дода.

Новим явищем є масові заходи просто неба де молодь має можливість пізнати українських виконавців (часто це дуже популярні українські зірки з України) слід однак поставити тезу що сама присутність на масових заходах не є запорошую збереження для українства молодих людей. Дуже часто трапляється що попри масовість участі молоді таких заходів більш активні форми які вимагають само занагажування мають серйозну проблему набрати до 20 учасників. Консумціонізм це не лише теоретична загроза, доказам хай будуть пусті домівки ОУП, висока середня віку читачів НС.

Отже на завершення загальний діагноз, на сьогодні для зрушення проблеми виховання з місця потрібна співпраця, тих які мають досвід і бажання бути активними в ділянці праці з дітьми та молоддю (шкіл, церков, ОУП, батьків та умовно кажучи України), більша відкритість на нові форми праці, тих які займаються процесом виховання на різних рівнях, збільшення кількості зв'язків з Україною, і що найважливіше потрібна співпраця різних структур та осіб (особливо вчителів). Враховуючи досвід 90-их років слід залучити до цієї співпраці організаторів масових заходів щоб з року в рік зростав рівень культурних пропозицій протидіяли вони патологіям ві верховенству споживацької схеми участі в культурі (збільшити продаж книжок, більш амбітні точкі програми, вишколи).

Петро Тима

Автор випускник лігницького ліцею, в роках 1985-1989 заангажований в роботу Ради культури студентів національних меншин, член Гданського відділення, в роках 1985-1990 член студентського Наукового гуртка істориків Гданського університету, учасник та співоорґанізатор наукових конференцій , у 1988 р. співзасновник українського експериментального театру <<Контакт>>, у 1989 р. співзасновник й перший голова Союзу української незалежної Молоді (СУНМ), у 1989 р. співорганізатор Світової конференції українських молодіжних організацій (Білий Бір Польща), у 1990 р. співзасновник та в роках 1990-1996 Голова Крайової Пластової Старшини організації Пласт у Польщі, відзначений медаллю Святий Юрієм у Бронзі;в роках 1996-2004 голова Крайової Пластової Ради;, протягом 90-их років комендант таборів і вишколів співробітник журналу Зустрічі, віце голова СКУМО (Світової конференції українських молодіжних організацій), ініцятор польсько-українських молодіжних проектів, а також українських молодіжних проектів у Польщі таких як Лемківська академія, Польсько-український фестиваль молоді, Прикордоння зона.

Loading...

 
 

Цікаве