WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Методи праці з молоддю - кілька зауваг практика - Реферат

Методи праці з молоддю - кілька зауваг практика - Реферат

Реферат на тему:

Методи праці з молоддю - кілька зауваг практика

Проблема праці з дітьми, молоддю та студентами часто стає предметом заяв представників громади чи інколи редакторів українських видань у Польщі. Проблемою є однак те, що на загал небагато в нас теоретичних статей які показували б відмінність ситуації від інших українських громад у світі , досвід та напрацювання попередніх років. Подібно як і вся громада протягом років схема роботи з молоддю підлягала різній динаміці змін, була залежною як від зовнішніх так і внутрішніх чинників. Варто подивитись в минуле щоб ставити діагноз сьогодні.

Часи УСКТ, злам вісімдесятих

Загалом праця з молоддю та дітьми в часи Народної Польщі зосереджувалися в основному в школах, дитячих й молодіжних колективах. Саме в часи УСКТ починали свою історію школи у Банях Мазурських, Злоториї потім Лігниці, Білому Борі та Гурові Ілавецькому, розроблено систему дитячих фестивалів у Кошаліні, Ельблонзі. Суто молодіжні організації чи нестандартні схеми праці, які виходили б поза виховання за допомогою музичних чи танцювальних форм були –у більших масштабах – від початків УСКТ по 80-ті роки неможливими. Тому неабияку роль у процесі виховання відігравали школи при яких існували гуртожитки, що давало можливість навчатися у Лігниці, Білому Борі, Гурові Ілавецькому, а скоріше ліцеї у Перемишлі та педагогічному ліцеї у Бартошицях чи Вчительській семінарії у Щеціні молодим українцям майже з цілої Польщі. У цих навчальних закладах діти та молодь не лише вивчала українську мову і частино історію але також вчилась жити в колективі, засвоювати українську культуру, виходити поза малий світ проблем свого міста чи села де народилися. В міні суспільствах – гуртожитках з'являлися також натуральні лідери, які потім віднаходили себе в громадському житті, самодіяльних колективах, церковних структурах. Для багатьох українців котрі стали активними на громадській ниві в дорослому житті такі особистості як Іван Співак, Михайло Дуда були першими, незаперечними зразками доброго педагога, вихователя. Вони будували стандарт, норму поведінки взірець у ставленні до проблеми активності у громаді, збереження української тотожності, культурної активності ідейності врешті.

Про дуже важливу виховну роль наших шкіл та шкільних колективів– хорових, танцювальних чи вокальних – у часи ПНР засвідчує багато чинників, між іншими те що серед керівників сьогодні „дорослих" колективів, котрі активно працюють є випускники наших шкіл – Андрій Путько, який керує колективом "Діброва" з Хотинця, Андрій Дрозд, нині директор білобірської школи та керівник колективів „Вітрогон", а скоріше гурту „Метелиця", варшавського танцювального колективу „Обрій", Ярослав Левків, диригент Березовського та в минулому диригент хору <<Журавлі>>, нинішній хормейстер хору Ярослав Вуйцік. Подібно з особами які на керівних постах в громадських структурах різних рівнів від гуртків, воєводств по централі організацій. Попри сьогоднішню прихильність до середовища антиукраїнсько настроєних сепаратистів, слід згадати, що перші кроки на сцені Юрій Старинський з „Кучери" cтавив під оком пані Генрики Дмітрєвої, довголітньої інструкторки лігницьких колективів. Лігницькі випускники керували також „Ославянами", були біля витоків багатьох інших колективів. Варто пригадати, що перші артистичні захоплення українською музикою, танцем та співом багатьох молодих українців витворювалися в час їхньої науки в українських школах.

До переліку тих одиниць які виховували за допомогою культури слід дорахувати і інші колективи особливо відомі у 80-ті роки хорові колективи <<Тисячоліття>> та варшавський <<Камерний>>. З існуванням тих артистичних але і виховних одиниць стисло пов'язана особа та роль Яраслава Полянського, як диригента, виховника нових музичних кадрів. Виховну роль і позитивний вплив на молодь мали також <<Журавлі>> (і ряд інших колективів). Багатьох початкуючих співаків, будучи підлітками, мріяло про можливість співу у цьому колективі. Частина здійснила у зрілому житті цю мрію. В історії хору не раз батько ставав побіч сина.

Важливою формами виховання в часи ПНР було також навчання релігії при парохіях. Дуже часто релігія участь в службі для багатьох українців розкинутих по різних віддалених містах і селах Польщі це був одинокий, у суспільному вимірі, контакт з мовою, традиціями. Катехети також намагалися гуртувати молодих українців, розкривати їм очі на історію, переконували батьків до того, щоб на приклад посилати дітей до шкіл. Довгі роки вів для прикладу роботу з молоддю з різних місць (у Сиганку, Команьчі, Новиці) о. Мадзелян. До тої картини виховної роботи слід дорахувати, попри те що відбувалися вони дуже рідко (за рідко) літні табори. У 80-их роках появилася навіть можливість проводження літніх таборів для українських дітей з Польщі в Україні.

Цей акцент на артистичну творчість, активність у шкільних колективах, малих аматорських гуртах різних жанрів виникав між іншими з загальної концепції держави, яка для меншин передбачувала обмежений спектр свободи й доволі мало дозволеного. У роботі товариств меншин постійно відчувався тиск на згортання активності в бік фольклоризму і загалом згортання культурної активності яка бурхливо виникнула на початках існування УСКТ. Спроби організувати окремі українські молодіжні чи студентські організації (чи хоча б натяки на те) спричиняли різку реакцію з боку СБ. Людей в яких з'явилася хоч яка ідея їх створювати спецслужби від разу оточували агентурою, відкривали так звані SOR, SO (sprawy operacyjnego rozpracowania, sprawy obiektowe), щоб мати над ідеєю контроль чи у відповідному моменті вибити з голови ініцяторам неправомірні думки. Дуже часто партійних органи та СБ усі нестандартні дії українців розглядали як прояви націоналізму. Особливо в таких випадках спецслужби цікавило чи лідери мали контакти з українцями за кордоном або що думали про минуле (післявоєнні депортації). Коли від співробітників т.зв. TW отримували інформацію про контакти з західною діаспорою, від разу запускали схему загрози з боку націоналізму реакції та західних імперіалістів. Для громади означало це що все вертало до дозволених форм життя, люди знеохочувалися. З того часу існують документи про справу "Спулка", у рамках якої в 60-ті 70-ті роки інвігільовано лідерів українського студентства у Щеціні, з середовища Вчительської студії та загалом студентське середовище у Польщі. Подібні практики характерні для цілого періоду ПНР. Сам факти обрання ліцею у Лігниці означав, що людині у СБ закладено папку, а опісля деяких вербували, деяких примушували до еміграції. Проте у 60-ті 70-ті роки студентські осередки Щецін, Вроцлав, Краків, Варшава, в вирували активністю українського студенства літературні вечори, Маланки. У половині 70-их років появился гуртки самоосвіти в яких звичайно неофіційно велися лекції про історію України, український політичний рух. Такі форми підготовки лідерів мали місце у 80-их роках. Їх проводжено або у приватних помешканнях або в час туристичних поїздок до місцевостей Янтар, Циганка, Ветлини. Тому здається в початку 80—их років, часу найбільшого „вибуху" рейду Карпати не було проблем з провідниками груп, вони заздалегідь готувалися протягом навчального року, або в час зимових канікул.

У студентському середовиші 80-их років немалу роль відігравала, після невдачі покликання незалежної організації СУС (Союзу українських студентів) Рада культури студентів національних меншин, яка діяла при Спілці Польських студентів (ZSP). З цією структурою пов'язаний вихід журналу „Зустрічі"., який в задумі мав бути не лише студентським але і відображати думку молодої української інтелігенції. Інші форми роботи серед студентства це фестивалі культури студентів національних меншин, шалена популярність з половини 70-их років мандрівок „Карпати" (в яких в середині вісімдесятих кожного разу брало участь до кількасот осіб). Інші символи активності молодих українців у тамтой час це релігійні табори „Сарепти" у селі Новиця на Лемківщині, символічні літні та зимові повернення до землі батьків, студентська хата у Білянці. Ці акції а також після рейдові зустрічі проводжені у різних осередках (Вроцлаві, Перемишлі, Гданську) стали знаком великого пробудження українського студентства та молоді тих часів. Загалом слід додати, що попри різні обмеження та клопоти не малу роль у виховному процесі студентів відігрівала варшавська україністика доказом заангажовання варшавських студентів у багато видавничих проектах (газети Голка, Зустрічі, Відрижка), ініцьовання нових подій Фестиваль культури національних меншин, контакти з літературним та музичним андерграндом в ще Радянській Україні, вихід на польську опозицію.

До тої картини молодіжної артистичної експресії (і не тільки) слід додати культурне явище яке називалося <<Молодіжний Ярмарок>>, котрий не лише збирав молодь з цілої Польщі але й активізував її артистично. У сімдесятих та 80-их роках на ярмарковій сцені виринали кабаре, рок гурти, на публіці зібраної в залі скотського відділення транспорту Гданського університету інколи важко було найти свобідне місць. Важливі проекти пов'язані зі студентським середовищем Вроцлав, тут діяли гурти <<Трембіта>>, <<Вернісаж>>, <<Ромен>>, <<Орден>> українознавчий гурток. Студенти тримали зв'язок з лігницьким ліцеєм.

Іншим явищем гідним уваги була поява у 80-их особливо серед міської молоді українського авангарду, який віддзеркалював поколінєві і естетичні зміни, котрі поступали з половини вісімдесятих особливо у великоміських громадах. Гурт „Оселедець", активність митців Андрія Марушечко та Мирослава Машлянко. Поява газетки „Відрижка" і музичних проектів В. Наконечного, це прояв дій нурту який пробав ставити серйозні запитання про тотожність молодого українця в час кризи, проявів диференціації які були сильно відчутними серед польської молоді періоду після воєнного стану. У рамках цього нурту мав місце свого роду бойкот низькопробної артистичної творчості, штампів – шароварщини та уескатівщини. Інші прояви дій цього руху це нові форми альтернативні Маланки, відновлення зв'язків з діаспорою, вихід до польського середовища.

Loading...

 
 

Цікаве