WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчання мови національних меншин у Польщі – оцінка державних структур - Реферат

Навчання мови національних меншин у Польщі – оцінка державних структур - Реферат

Майже 92% шкіл в яких ведеться навчання української мови мало це завдання записане у шкільних статутах, 83 % закладів опрацювало додатково виховну програму для тих учнів, але вже тільки 18% записало у статутах ведення навчання історії, географії і української культури.

67% директорів шкіл стверджувало, що співпрацює з адекватними структурами українських товариств.12 Незадовільно натомість виглядала справа створення умов задля складування іспитів в мові даної нацменшини. Жодна українська дитина такого не піднялася, а у 2005/2006 році лише 12 учнів кашубської етнічної групи виявили бажання складувати іспити (гімназійні та атестат зрілості) у своїй мові.13

Рапрт стверджує теж добру підготовку вчителів, їх кваліфікації до ведення навчання та використання у праці пргорам рекомендованих міністерством. При чому лише 50% вчителів закінчило українську філологію – друге 50 кваліфікації підтверджено ОУП або УВТ.14

Реасумуючи – у рапорті вказано міцні та слабші сторони організації навчання для українських дітей у поморському воєводстві. На думку Кураторії добрим є велике зацікавлення задля навчання української мови батьками, а також Об,єднанням українців у Польщі та Українським вчительським товариством у Польщі, збільшення кваліфікованої вчительської кадри, органзація семінарів та вишколів і вкінці – зичливість з боку диркторів.15 За недоліки визнано натомість брак записів у шкільних статутах і виховних програмах інформації про ведення цього роду зайнять, недостатня інформація батькам відносно їх прав, неправильний вимір годин призначених на навчання, нестачу підручників та посібників і – що особливо цікаве – брак продовжування навчання мови на вищих едукаційних етапах(!).16

У березні 2006 року свій Рапорт відносно "Організації та здійснювання навчання для дітей та молоді нацменшинних і етнічних груп у школах і закладах малопольського воєводства" оприлюднила теж краківська кураторія (Кураторія освіти малопольського воєводства). За її даними у школах цього воєводства діти національних та етнічних меншин становлять всього 3% загальної кількості учнів. Відокремлено українську та словацьку національну меншини і ромську та лемківську етнічні меншини.17

Таб.4 Кількість шкіл та учнів національних і етнічних меншин у малопольському воєводстві

у 2005/2006 році (за даними краківської кураторії)18

Чп

Початкові школи

Гімназії

Погімназійні школи

Разом

1

Українська національна меншина

2

16

11

2

29

3

Словацька національна меншина

4

166

70

0

236

5

Лемківська етнічна меншина

6

125

53

19

197

7

Ромська етнічна меншина

8

363

126

15

504

Підтверджуєься – згідно представлених інформацій – що найбільша кількість дітей вивчає рідну мову на найнижчому едукаційному рівні – тобто на рівні початкової школи. У малопольському воєводстві аж 69% всіх учнів які вивчають дану нацменшинну мову, це учні початкових закладів (неціле 27% це учні гімназії, а 3,7% молодь погімназійних шкіл).

Стверджено також, що лише 12% шкіл забезпечує учням національних та етнічних меншин участь у зайняттях з історії, географії та культури свого народу. Одночасно 17% не ввело запису про навчання дітей національних меншин у свої статути. Всі вчителі мають відповідні кваліфікації для праці. 19

Серед позитивів відмічено добрі кваліфікації вчителів, постійне підвищування ними прфесійного верстату, співпрацю з нацменшинними організаціями. Недоліки це спосіб ведення документації, брак відповідніх записів у статутах шкіл та недостатня інформація батькам про їхні права.20

На жаль інші шкільні кураторії до сьогодні не оприлюднили своїх рапортів про контороль організації навчання національних та етнічних меншин. А цікаво було б проаналізувати ще зокрема вармінсько-мазурське (Ольштин), підкарпатське (Ряшів), західнопоморське (Щецін), долішносілезійське (Вроцлав), любуське (Зелена Гора) та підляське (Бялисток) воєводства – тобто ті, де навчання української мови ведеться. Але й так у нас вже певна інформація про спосіб ведення контролю та внутрішньо-шкільний рівень знання цієї проблеми.

Цікаві теж висновки. Можна погодитися з наголошуваним кураторіями закидом про недоліки у веденні вокументації та записів у шкільних статутах завдання "організація навчання мови національної меншини". Воно має бути. Скористає на цьому і сам процес навчання, і престиж мови. Можна погодиться з висновком про недостатній контроль за веденням зайнять директорами. Так воно насправді і є. Правдою є теж і те, що звітування шкіл і подача інформації на вищий рівень освітньої адміністрації неточна, і – правду кажучи – просто неохайна. Неточні навіть дані про кількісний стан шкіл в яких ведеться навчання української мови. Це гріх всіх названих раніше документів. Варто теж ще раз наголосити – у шкільних влад виразна проблема у розумінні теми з якою прийшлося їм зіткнути. Бути може це наслідок того, що це перші у Польщі спроби зведення підсумків освіти національних та етнічних меншин.

З відмічених негативів повторююється також одна, дуже виразна і дошкульна проблема – брак продовжування навчання рідної мови на вищих едукаційних ступенях. Чим дальше від початкової школи, тим просто гірше.

З позитивів натомість слід відмітити факт доброї підготовки вчителів, які навчають української мови.

Стільки про оцінку проблеми шкільною адміністрацією. Зараз про інше.

Зводячи підсумки стану і проблем українського шкільництва у Польщі спираюся на інформаціях від вчителів, гуртків та відділів ОУП та УВТ. Якою та інформація є – важко мені верифікувати чи перевірювати. Пишу це тому, що декілька разів вже стрінувся я з закидом про неточні дані. Прохання від мене таке – оскільки щось поганого, або неточного подаю, прошу це виправляти. Однак не шляхом істеричних телефонів, закидів і звинувачень, а просто інформацією. Цього буде достатньо щоб виправити неточність.

Думаю, до цього не треба великої відваги, а лише певного зусилля. Розумію, звичайно, що легше про щось натякнути не підписуючися, як це зробила колись "Рузя" з Команчи, пишучи на гараздівському форумі таке: "Komentar o ukrainśkyх szkolaх, ce je jedno, a ot punkty nauczania je problem!!! Хto tam uczyt i jak uczyt że dity nycz ne wmijut! A skilko tak mudryх je po ukrainistyci! De to wse dilo"( Ruzia z Komańczy)у:http://harazd.net/novyny/index.php?779.

Наводячи цю думку, ясно стверджую, що на жаль – у значній мірі це правда. Тільки знову – хто цей порядок має робити, як не люди, що живуть на місці, і знають що там десь твориться. Маймо відвагу говорити, і маймо відвагу закінчити вкінці з "нібиляндією" в якій 6 годин навчання української мови тижнево зводиться до одної години, а година уроку катехизи де-не-де триває аж цілих 15 хвилин. Чи не маємо бути вірними навіть у малому? А ми ж говоримо про мову і наше майбутнє!

Доб'ємося отже спільно того, над чим дуже важко і вперто, і витривало працюємо – порожніх церков і світлиць. І тоді вже не буде мати жодного значіння те, хто з нас був правий.

1 Informacja o wynikach kontroli funkcjonowania szkł mniejszości narodowych i etnicznych – Raport NIK 2004, (у:) http://www.ko.olsztyn.pl/mniejszosci_narodowe/nik.html

2 Ibidem.op.cit

3 Ibidem.op.cit

4 Raport z realizacji zadania priorytetowego Ministra Edukacji Narodowej w roku szkolnym 2005/206 – Organizacja i realizacja kształcenia dzieci i młodzieży należących do mniejszości narodowych i etnicznych w szkołach i placwkach wojewdztwa pomorskiego, Kuratorium Oświaty w Gdańsku, Gdańsk 2006, с.2

5 Raport o stanie oświaty w wojewdztwie podlaskim w latach 1999-2004, Kuratorium Oświaty w Białymstoku, 2004, (у:) http://www.kuratorium.bialystok.pl/kuratorium2/DesktopDefault.aspx?tabindex=3&tabid=253

6 Raport o stanie oświaty w wojewdztwie zachodniopomorskim lata 1999-2004, Kuratorium Oświaty w Szczecinie, Szczecin 2004, с. 77

7 Ibidem, op.cit., с.77

8 Raport o jakości edukacji w wojewdztwie dolnośląskim w latach szkolnych 1999/2000 – 2003/2004, Kuratorium Oświaty we Wrocławiu, Wrocław 2004, с.52

9 Raport o stanie oświaty w wojewdztwie podkarpackim w latach 1999-2004, Kuratorium Oświaty w Rzeszowie, Rzeszw 2005, с.58

10 Raport z realizacji zadania priorytetowego Ministra Edukacji Narodowej w roku szkolnym 2005/206 – Organizacja i realizacja kształcenia dzieci i młodzieży należących do mniejszości narodowych i etnicznych w szkołach i placwkach wojewdztwa pomorskiego, Kuratorium Oświaty w Gdańsku, Gdańsk 2006, с.3

11 Ibidem, op.cit., с.7

12 Ibidem, op.cit, с.8

13 Ibidem, op.cit, с.10

14 Ibidem, op.cit. c. 16

15 Ibidem, op.cit., c.20

16 Ibidem, op.cit., c.21

17 Raport z realizacji priorytetowego zadania Ministra Edukacji i Nauki „Nadzr kuratora oświaty nad organizacją i realizacją kształcenia dzieci i młodzieży należących do mniejszości narodowych", Kuratorium Oświaty w Krakowie, Krakw 2006, c. 2

18 Ibidem, op.cit., c.4

19 Ibidem, op.cit., c. 5-7

20 Ibidem, op.cit., c. 8

Loading...

 
 

Цікаве