WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

В умовах певної професійної діяльності від типу темпераменту залежить стратегія підготовки людини до роботи і динамічний аспект її виконання, але аж ніяк не успішність досягнення кінцевого результату. Дослідженнями було встановлено, що продуктивність праці ткаль-багатоверстатниць безпосередньо не зумовлена такими властивостями, як рухливість чи інертність. Так само мало впливають на результати роботи водіїв автобусів сильний чи слабкий тип нервової системи. Отже, в масових професіях властивості темпераменту, впливаючи на діяльність, не визначають її продуктивності, оскільки одні властивості можуть бути компенсовані іншими. Існують спеціальності, якими не можна успішно оволодіти лише завдяки компенсації одних властивостей іншими. Так, у професіях космонавта, льотчика-випробувача, диспетчера аеропорту, оператора швидкоплинних технологічних процесів, чия діяльність відбувається в екстремальних умовах, пов'язаних із небезпекою, великою відповідальністю, вимоги до психіки дуже великі. У них висока тривожність, ригідність, низький темп діяльності не можуть бути компенсовані іншими властивостями. Тому в цих випадках властивості темпераменту визначають професійну придатність. Щоб установити, чи відповідають властивості темпераменту вимогам професії, здійснюють професійний відбір. Це спеціальна процедура визначення професійної придатності, яку проводять на підставі психологічної діагностики властивостей темпераменту. Найпоширенішим способом пристосування темпераменту до вимог діяльності є формування її індивідуального стилю. Індивідуальний стиль діяльності індивідуальна система прийомів і способів дій, характерна для конкретної людини і доцільна для досягнення успішного результату. Оволодіння властивостями власного темпераменту і їх компенсація, формування індивідуального стилю діяльності розпочинається ще в дитячі роки, відбувається під впливом навчання і виховання і завершується в умовах трудової діяльності людини.

26.Врахування типів темпераменту у навчальному процесі.

Відомо, що поведінка людини залежить від її індивідуально-психологічних властивостей, тобто темпераменту. Люди бувають різні, і разом із тим кожна людина є неповторною, має свої індивідуальні риси, певні здібності та нахили і у різних ситуаціях поводить себе по-різному. Саме тому, на мій погляд, кожен педагог повинен керуватися і враховувати особливості темпераменту своїх учнів. Більше того, він повинен отримати максимальний ефект від використання та вмілого керування особливостями кожного виду темпераменту і відповідно сформулювати особистий, неповторний підхід до кожного учня. Як відомо, для сангвініка характерна підвищена реактивність, він дуже ініціативний, енергійний і працьовитий. Його цікавить усе нове, з великим бажанням береться за нову справу, віддається їй і може зробити багато, якщо справа виявилася для нього цікавою. Сангвініки легко пристосовуються до будь-якої нової обстановки, швидко схоплюють все нове, добре засвоюють нові знання. Їм також властива висока кмітливість і гнучкий розум. З огляду на це, вчитель має давати учням-сангвінікам такі завдання, які їх зацікавлять, адже це запорука успішного освоєння цими учнями нового матеріалу. Такі учні легко справляться з творчими завданнями, чи завданнями якісно новими, яких раніше вони не виконували, їм набагато цікавіше бути вивчати матеріал, який подається нестандартно, наприклад, у вигляді гри. Вони також зможуть самі організувати подання теми та брати активну участь у цьому, якщо вчитель попередньо зацікавить їх. Особисто я вважаю, що з учнями-сангвініками працювати найцікавіше, головне лише їх зацікавити у цьому. Водночас такі учні не виносять одноманітності, так званої рутини чи таких завдань, які потребують зосередження уваги і наполегливості. Для холерика характерна підвищена емоційна збудливість і неврівноваженість поведінки. Ці якості можуть реалізовуватися через неабияку наполегливість та енергійність при виконанні завдань, що до речі, учитель має взяти до уваги і використати їх "на благо". Тому завдання для холериків, на мій погляд, мають бути поділені на невеличкі блоки, для того, щоб постійно переключати увагу холериків. Адже ці люди по своїй натурі є нетерплячими, енергійними і завдання, які вимагають значної концентрації уваги, можуть в решті-решт призвести їх до роздратування та знизити їх інтерес до виконання такого завдання. Можна використовувати такі методи засвоєння нового матеріалу, де присутній певний елемент конкуренції, суперництва. Тут вони можуть себе повністю реалізувати. Урівноваженість флегматика дає йому змогу залишатися спокійним за будь-яких умов, завжди слідувати встановленому розпорядку. Флегматик – це спокійний, врівноважений завжди рівний, упертий і наполегливий учень. Йому властиві велика зосередженість і працездатність. Але водночас він недостатньо впевнений у собі, тривожний, малоактивний та безініціативний. Саме тому таким учням найкраще давати такі завдання, які вимагають кропіткої роботи, безліч підрахунків. З такою роботою вони дуже добре справляються. А от завдання якісно нові, на відміну від сангвініків, вони не сприймають і виявляють високу продуктивність при виконанні лише добре освоєної роботи. Меланхолік дуже вразливий, сором'язливий, легко ображається, легко замикається в собі. Потрапляючи в нові умови, він розгублюється, не знає, як себе поводити, червоніє, мовчить. Тому ні в якому разі не можна його критикувати, а навпаки слід уважно його вислуховувати, стимулювати його до діяльності, активно підтримувати у його починаннях, питати його думку з приводу того чи іншого питання. Меланхолік малопрацездатний, швидко втомлюється. Саме тому необхідно створити знайому і спокійну обстановку, а діяльність добре освоєну, щоб меланхолік впорався із досить складними завданнями. Особливо меланхоліки полюбляють спокійну, монотонну роботу. Саме тому у вчителя в арсеналі мають бути спеціальні завдання, які вимагають від учня-меланхоліка наполегливості, уважності та старанності.

27.Критерії, норми і чинники психічного здоров'я особистості.

Здоров'я у загальному розумінні можна розглядати як стан фізичного, психічного благополуччя, оскільки лише здорова людина здатна адекватно вирішувати професійні, сімейні та особисті проблеми. Оскільки ці проблеми становлять сутність життєдіяльності, то є всі підстави відносити "З" до основних атрибутів особистості, оскільки саме ця властивість особистості є базовою як для її розвитку, так і для прояву її у будь-якій сфері життя. Особливо цей прояв характерний для здоров'я психічного.

Психічне "З" – психічне благополуччя, що характеризується відсутністю прояву психічних хвороб, що забезпечує адекватну щодо умов дійсності регуляцію поведінки і діяльності. Це поняття відображає не лише медичні й психологічні критерії, а й суспільні та групові норми, цінності, що регламентують духовне життя людини.

До основних критеріїв психічного "З" належать:

*відповідність суб'єктивних образів дійсності і характеру реакцій (дій) на зовнішні подразники та значення життєвих ситуацій;

*адекватний щодо віку рівень зрілості емоційно-вольової та пізнавальної сфер особистості;

*адаптованість щодо макро- і мікросоціальних стосунків;

*здатність самоуправляти поведінкою, свідомо планувати життєві цілі та підтримувати активність щодо їх досягнення тощо.

Серед факторів впливу на психічне здоров'я важливо виділити найбільш узагальнений, до якого належить стрес. Існує неодностайність у визначенні поняття "стресу", яка викликана тим, що існуючі поняття (стрес –це широке коло станів людини, що виникають у відповідь на різноманітні екстремальні впливи, або стрес – це емоційний стан організму, що виникає у напружених обставинах) не охоплюють всього розмаїття як причин, так і наслідків стресу. Взагалі, стрес визначають як комплекс фізичних, біофізичних і ментальних реакцій людини на стимули або стресори навколишнього середовища.

Серед комплексу реакцій виділяють саме "ментальну" реакцію. Ментальність – характерний саме для певної епохи, культури, цивілізації, спільноти загальний розумовий інструмент, яким індивіди епохи володіють і користуються у неусвідомленій формі.

Отже, психічне здоров'я, як похідне генозумовленого та стресу, визначається не лише психічними явищами, що характеризують свідомість, а й підсвідомим і неусвідомленим. Стреси впливають і на стан інших систем людини (серце – судинна, шлункова, ендокринна тощо), що є причиною психосоматичних розладів.

Принциповим є те, що наслідки впливу стресорів на психічне здоров'я всеохоплюючі: порушуються психічні процеси, психічні стани і психосоматика.

28.Сутність та функції інтелекту. Поняття коефіцієнту інтелекту.

Інтелект — це мислительні здібності людини, що ототожнюються із системою розумових операцій, зі стилем і стратегією вирішення проблем та з ефективністю адаптації до різних обставин життя.

Loading...

 
 

Цікаве