WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Складання навчальних програм — справа дуже складна і трудомістка.

Головне — це сформулювати мету як довгостроковий результат навчання, а потім визначити загальні й конкретні цілі окремих періодів.

Загальнодидактичні вимоги до програми курсу передбачають:

1) виділення вступної, тематичної, заключної, а також оглядової та установчої лекцій (уроків);

2) добре продуману систему взаємодії викладача і студента (учня) на лекції (уроці);

3) активізацію пізнавальної діяльності студента (учня) на основі принципу проблемності.

Викладач має вміти:

— дати розгорнуту перспективу вивчення курсу в цілому (а також кожної теми) і зв'язаних з ним питань із суміжних дисциплін;

— визначити психолого-педагогічну та методичну значущість кожної теми щодо курсу в цілому;

— дати розгорнутий перспективний план вивчення кожної теми та пов'язаних з нею питань;

— вибрати раціональну структуру заняття та визначити його композиційну побудову;

— чітко спланувати навчальний матеріал і роботу учнів для його засвоєння.

При підготовці кожної навчальної теми дуже важливою є її структуризація. На наш погляд, найлогічнішою є така структура:

схема основних понять,

тези навчальної інформації,

завдання різних видів,

тести.

Усе це необхідно вписати в карту методичного забезпечення уроку (лекції).

206. Опорний конспект-схема, методика створення та використання при викладі економічних дисциплін

Опорна конспект-схема – це узагальнення матеріалу, що вивчається, засобами графічного моделювання. Конспект-схема відображає логіку навчального предмету, його розділу або теми, їх зміст, послідовність вивчення та логічні зв'язки між окремими елементами.

Конспекти-схеми відображують логіку навчального предмета, тобто Розробляючи конспект-схему, треба завжди пам'ятати про встановлення оптимальних співвідношень між описовим матеріалом, теоретичними узагальненнями і конкретними прикладами з практики.

Конспекти-схеми як форму унаочнення навчання можна використовувати у вигляді роздаткового матеріалу як на лекції, так і до неї і після неї (а іноді і замість неї). Їх можна малювати на дошці або проектувати через епідіаскоп, зняти на слайди тощо. Дуже важливо уникати одноманітності у методиці користування схемами та диференціювати навчальні завдання студентам за складністю, що зростає.

Форми використання конспектів-схем викладача різноманітні:

1) для первісного засвоєння основ теми; 2) для роботи з підручником і спеціальною літературою; 3) для контролю знань;4) для повторення й доповнення тем; 5) для встановлення внутрішньо-предметних і міжпредметних зв'язків.

Дуже важливо, щоб методика використання конспекту-схеми була щоразу новою, не давала студенту можливості звикнути до форм контролю й опитування. Під час самостійної роботи студента конспект-схема й методичні вказівки з відповідної теми є орієнтиром у роботі з підручником та спеціальною літературою. Реферування наукових статей також можна виконувати у вигляді конспекту-схеми.

Як показав досвід, студенти широко користуються конспектами-схемами при повторенні матеріалу перед колоквіумом, заліком, діловою грою, екзаменом.

Етапи створення конспект-схеми:

І. Визначення обсягу матеріалу, який має охоплюватись схемою.

ІІ. Встановлення зв'язку між матеріалом, що вивчається, та попереднім і наступним.

ІІІ. Пошук додаткового матеріалу, визначення можливостей його використання.

IV. Розподіл матеріалу теми на окремі блоки з виділенням рівнів запам'ятовування, знання та розуміння.

V. Встановлення логічних зв'язків між цими блоками.

VI. Проектування графічного зображення виділених блоків теми та окремих фрагментів конспект-схеми.

VII. Виділення в окремих фрагментах ключових слів, питань та форми.

VIII. Встановлення взаємозв'язків елементів.

IX. Графічне виконання конспект-схеми.

Існує 2 види структурно-логічних схем:

  • генеалогічне дерево (детально);

  • павучок (узагальнення).

Досвід показує, що конспект-схема — добрий допоміжний засіб для запам'ятовування й первісного засвоєння основ навчальних курсів.

207. Методична карта навчального заняття, її структура та відповідність моделі засвоєння бази знань

Методична картка – модель навчального заняття, матриці, яка показує співвідношення між окремими частинами і елементами навчального процесу.

В методичній карті заняття відбиваються основні наробки по розробці навчального заняття. Методична картка складається з:

- опорної блок-схеми основних понять уроку;

- основних знаь які потрібніі для розуміння теми;

- основних уміннь учнів при вивчені цієї теми;

- основних труднощів, на які можна натрапити при вивчені даної теми;

- поняттів, які необхідно згадати при вивчені теми;

- нових поняттів яких необхідно вивчити;

- цілів та задач уроку;

- структури уроку за часом: підготовчий етап - 2 хв.; мотиваційний етап - 3, 5 хв.; інформаційний етап - 23 хв.; закріплюючі моменти - 15 хв.; домашнє завдання - 1, 5 хв.

208. Роль економічного виховання в системі викладання економіки

Економічне виховання передбачає організацію педагогічної діяльності, яка б допомагала розвити економічне мислення і свідомість учнів на такому рівні, який відповідав би їх віковим особливостям. Учні повинні оволодіти уміннями і навичками, які можуть знадобитися їм в економічній діяльності. Вчитель повинен розкрити основні економічні поняття перед учнями щоб вони могли осмислити ті процеси, що відбуваються в їхній країні і у світі. Учні повинні усвідомити сутність економічних відносин і включитися в них. Економічне виховання спрямоване на формування в учнів певних особистісних рис характеру, таких як ощадливість, економне витрачання грошей, вміння планувати, раціональна поведінка. Важливим елементом економічного виховання є формування у учнів економічної культури, оскільки вона впливає на економічну поведінку людини і від рівня економічної культури населення залежить рівень розвитку держави. Володіння економічною культурою передбачає дотримання моральних норм знання об'єктивних ек. законів, знання і розуміння основних економічних категорій, здатність до раціональної поведінки в економічних ситуаціях, повага до економічних партнерів, взаємоузгодження власних і суспільних ек. інтересів і дотримання державної законодавчої бази в господарській діяльності. Важливими в процесі ек. виховання є формування таких моральних цінностей як "ек. справедливість" і "чесність підприємця".

Значення економічної науки у житті суспільства проявляється щонайменше у двох напрямках: у розробці принципів економічної політики і в сприянні демократизації суспільства.

Економічна наука пояснює зв'язки між явищами, формулює принципи, які допомагають розв'язувати проблеми безробіття, інфляції, бідності, бюджетного дефіциту та ін.

Економічна наука сприяє демократизації суспільного життя. Відомо, що найнеобхіднішим проявом демократичної організації суспільства є виборність органів влади.

209. Сутність методики розробки моделі засвоєння бази знань з економічних дисциплін

Модель засвоєння бази знань навчальної теми — це перелік елементів бази знань з визначенням рівня засвоєння кожного елемента.

До елементів бази знань ми відносимо такі: 1. Поняття, терміни, факти, символи, судження. 2. Тенденції, властивості, теорії, критерії, закони. 3. Правила, принципи, норми, методи, процеси, алгоритми, засоби.

Засвоїти знання — це, щонайменше, бути здатним: 1. Відтворювати елементи бази знань. 2. Застосовувати елементи бази знань для розв'язання типових задач предметної галузі. 3. Використовувати базу знань для здобуття нових знань і розв'язання нових задач в нових умовах, в нестандартних ситуаціях.

Різні можливості щодо здатності до застосування елементі бази знань свідчать про різні рівні засвоєння цих елементів. На явність рівнів засвоєння та елементів бази знань дає змогу визначати модель засвоєння знань навчального предмета (теми). Прі цьому рівні засвоєння елементів бази знань відповідають етапу формування умінь й відрізняються психологічною структурок умінь.

Послідовність дій для створення моделі засвоєння бази знань теми може бути такою:

— скласти перелік елементів знань з теми;

— викреслити ті елементи, які розглядалися на попередніх етапах;

— виділити елементи знань, без активного володіння якими важко засвоїти поточну тему;

— розподілити по групах елементи знань та спрогнозувати необхідний рівень їх засвоєння;

— скласти модель засвоєння бази знань з теми.

Використання моделі засвоєння бази знань з теми, як одного з найважливіших елементів інформаційно-методичного забезпечення процесу навчання, дає змогу вирішити кілька завдань:

Loading...

 
 

Цікаве