WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

193.Імідж. Його формування. Складові іміджу.

Імідж – це візуальна привабливість особистості. Багато людей мають від природи привабливий імідж, але частіше симпатії людей здобуваються завдяки мистецтву само презентації, без якої не досягти серйозних успіхів. Через безліч каналів людина посилає іншим людям інформацію про те, що вона собою являє. Люди формують свою думку про іншу людину протягом перших секунд, просто кинувши очима, навіть до того, як вона почала говорити. До пріоритетних якостей, що формують позитивний імідж відносять: 1) перша група: комунікабельність – здатність легко сходитись з людьми, емпатичність – здатність до співпереживання, рефлективність – здатність зрозуміти іншу людину, красномовність – здатність впливати словом. 2)друга група(характеристики особистості, що є наслідком її освіти і виховання): моральні цінності, психічне здоров'я, знання набору людських технологій(міжособистісне спілкування, діловий спіч, попередження і подолання конфліктних ситуацій.)3)третя група – те, що пов'язане з життєвим і професійним досвідом.

Складові іміджу: - власний уявний імідж,

- проекційний імідж(те, як на вашу думку вас сприймає навколишній світ. Чим ближче ця репрезентація до власного уявлення, тим впевненіше може почувати себе людина відносно власного іміджу),

- набутий імідж (те, як інші бачать вас насправді. Якщо цей імідж розходиться з проекційним, то людина погано обміркувала, яким чином представити себе.)

194.Імідж викладача.

Викладач повинен представити себе, свій характер, свій ситуативний стан так, аби викликати необхідну поведінку учнів. Повинен твердо знати яким він хоче постати перед учнями. Велике інформаційне навантаження несе зовнішній вигляд педагога. Професійні вимоги до педагога: він повинен ідеально виглядати, триматися впевнено і мати почуття гумору. Зовнішній вигляд викладача має бути естетично виразним. Неприпустиме недбале ставлення до своєї зовнішності, але неприємна і надмірна увага до неї. Естетична виразність педагога виявляється й у тому, наскільки привітний у нього вираз обличчя , у зібраності, стриманості рухів, у поставі і ході. Навіть у тому, як викладач заходить до аудиторії, як вітається, рухається по аудиторії виявляється особистість педагога, його вплив на учнів.

Викладач, що вперше входить в аудиторію, може для посилення авторитетності скористатися прийомами самореклами, щоб підкреслити важливі професійні особливості, що збільшать довіру аудиторії(повідомити про свої виступи, публікації). Самореклама починається з вибору одягу, зачіски сумки, тобто зі створення власного іміджу зовнішніми даними. Також викладач повинен утвердити себе як авторитетне джерело інформації. Авторитет одразу забезпечить йому довіру аудиторії і інтерес до тієї інформації, що він збирається запропонувати. Обличчя не повинне бути похмурим, пихатим, зарозумілим, презирливим. На слухачів треба дивитись прямо, але не пильно, а періодично обводячи поглядом усіх. Насамперед, треба вибрати правильну дистанцію між собою й аудиторією, для викладача ця відстань дорівнює від 1,2 до 3 метрів і більше. Треба також подбати про положення корпусу тіла стосовно тих, хто слухає. Оптимальна позиція обличчям до аудиторії, найгірша – спиною.

195.Імідж керівника.

Имидж руководителя — это совокупность определённых качеств, которые люди ассоциируют с определённой индивидуальностью личности. Имидж руководителя может быть позитивным, негативным и нечетким (завуалированным). В качестве примера завуалированного имиджа можно привести всем известный случай с "представителем Семьи" Романом Абрамовичем, которого долго никто не видел, не знал, где он работает, но СМИ каждый день сообщало о нем, как об очень влиятельном человеке. Руководитель любой организации, как правило, стремится к созданию позитивного личного имиджа, но известны случаи, когда индивидуум целенаправленно идет на создание отрицательного, скандального образа. Такой шаг, как правило, свойственен политическим, общественным деятелям, а также представителям шоу бизнеса, реже он свойственен руководителям коммерческих структур, так как в данном случае клиент задумается, стоит ли отдавать свои деньги за товар или услугу, производимые компанией, руководитель которой имеет негативный имидж. отрицательный имидж руководителя организации чаще всего только усиливает недоверие потребителей к продукту или услугам коммерческой организации. Можно выделить следующие составляющие имиджа руководителя организации:

1)персональные характеристики: физические, психофизиологические особенности, характер, тип личности, индивидуальный стиль принятия решений и т.д.;

2)социальные характеристики: статус руководителя организации, который включает не только статус, связанный с официально занимаемой должностью, но также и с происхождением, личным состоянием и т.д. 3)личная миссия руководителя: своего рода конституция, выражающая стратегическое видение руководителя. Личная миссия руководителя определяет то положение, в котором он находится в данный момент, и то, чего он хочет достичь в будущем. 4)ценностные ориентации руководителя: наиболее важные предположения, принимаемые руководителем организации и оказывающие воздействие на организационную культуру организации.

Еще одной важной составляющей имиджа являются ценностные ориентации руководителя. Базовые предположения и ценностные ориентации руководителя организации, безусловно, оказывают влияние на организационную культуру. Лидер пытается привести организационную культуру в соответствие со своими нормами и ценностями. Этот процесс, происходящий внутри организации, формирует "внутренний" имидж руководителя. Имидж руководителя можно разделить на "внутренний" и "внешний". "Внутренний" имидж характеризуется взаимоотношением руководителя и персонала организации, точнее, восприятием руководителя работниками организации. Лидер должен стремиться к формированию положительного образа у персонала, причем руководителю следует самому работать над созданием своего имиджа "Внешний" имидж, в свою очередь, можно разделить на "общий внешний" имидж (восприятие личности руководителя обществом, которое не имеет непосредственного отношения к данной организации) и на "непосредственный внешний" имидж (восприятие руководителя представителями непосредственного делового окружения организации: покупателями, поставщиками, конкурентами, деловыми партнерами). Очень важно, чтобы внешний имидж руководителя соответствовал состоянию дел внутри организации, не противоречил истинному положению ее бизнеса.

196.Ділове спілкування. Його види.

Ділове спілкування – це процес взаємозв'язку та взаємодії, в результаті якого відбувається обмін діяльністю, інформацією та досвідом, що передбачає досягнення певного результату, розв'язання конкретних проблем, та реалізацію певних рис. Ділове спілкування можна умовно розділити на пряме ( безпосередній контакт) і непряме ( коли між партнерами існує просторова або часова дистанція). Пряме ділове спілкування має більшу результативність, силу емоційного впливу і навіювання, ніж непряме; у ньому безпосередньо діють різні соціально-психологічні механізми. Ділове спілкування реалізується в різних формах: ділова бесіда, ділові переговори, ділові наради, публічні виступи та ін.

Ділове спілкування виконує у суспільстві наступні функції : Інструментальна – характеризує спілкування як соціальний механізм управління, що дозволяє одержати і передати інформацію, необхідну для здійснення якоїсь дії. Інтегративна функція – спілкування використовується як засіб об'єднання ділових партнерів. Самовираження – дозволяє самовиразитись і самоствердитись, продемонструвати особистісний психологічний та інтелектуальний потенціал. Трансляційна – служить для передачі конкретних способів діяльності, оцінок, думок, суджень. Функція соціального контролю – для регламентації поведінки та діяльності, а вдеяких випадках і мовних акцій учасників ділової взаємодії. Соціалізіції – розвиток навичок культури ділового спілкування. Експресивна – за допомогою цієї функції ділові партнери прагнуть виразити і зрозуміти емоційні переживання один одного, що частіше виражаються через невербальні засоби.

197.Специфіка ділового спілкування.

Ділове спілкування – це процес взаємозв'язку та взаємодії, в результаті якого відбувається обмін діяльністю, інформацією та досвідом, що передбачає досягнення певного результату, розв'язання конкретних проблем, та реалізацію певних рис. Ділове спілкування можна умовно розділити на пряме ( безпосередній контакт) і непряме ( коли між партнерами існує просторова або часова дистанція). Пряме ділове спілкування має більшу результативність, силу емоційного впливу і навіювання, ніж непряме; у ньому безпосередньо діють різні соціально-психологічні механізми. Ділове спілкування реалізується в різних формах: ділова бесіда, ділові переговори, ділові наради, публічні виступи та ін. Ділове спілкування виконує у суспільстві наступні функції : Інструментальна – характеризує спілкування як соціальний механізм управління, що дозволяє одержати і передати інформацію, необхідну для здійснення якоїсь дії. Інтегративна функція – спілкування використовується як засіб об'єднання ділових партнерів. Самовираження – дозволяє самовиразитись і самоствердитись, продемонструвати особистісний психологічний та інтелектуальний потенціал. Трансляційна – служить для передачі конкретних способів діяльності, оцінок, думок, суджень. Функція соціального контролю – для регламентації поведінки та діяльності, а вдеяких випадках і мовних акцій учасників ділової взаємодії. Соціалізіції – розвиток навичок культури ділового спілкування. Експресивна – за допомогою цієї функції ділові партнери прагнуть виразити і зрозуміти емоційні переживання один одного, що частіше виражаються через невербальні засоби.

Loading...

 
 

Цікаве