WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

181.Методи запобігання конфліктів у професійному спілкуванні економіста-керівника. Приклади їх використання.

Конфлікт з психологічної точки зору означає зіткнення протилежно спрямованих потреб, мотивів, інтересів, думок, почутів, актів поведінки. Причини конф полягають у протирічях, які мають місце між об"єктами спіл-ня, що породжує гнів, приниження , ненависть. К. Томас відокремлює наступні методи регулювання конфлікту, які також відомі як п'ять основних стилів розв'язання конфліктів, чистратегій поведінки в конфліктних ситуаціях:

  1. Ухилення. Людина, що дотримується цієї стратегії, прагне піти від конфлікту. Ця стратегія може бути доречною, коли

а) предмет розбіжностей не становить для людини великої цінності;

б) ситуація може розв'язатися сама собою (це, хоч і рідко, але буває);

в) у даний момент немає умов для ефективного розв'язання конфлікту, але пізніше вони з'являться.

2. Пристосування. Цей стиль підкоряється девізам: "Давайте жити дружно", "Не треба розгойдувати човен". Людина, що дотримується цієї стратегії, намагається не виявляти ознак конфлікгу, конфронтації, закликає до солідарності і терпимості. При цьомучасто забувається проблема, що лежить в основі конфлікту. у результаті може тимчасово наступити спокій, негативні емоції невиявляються, але вони накопичуються. Рано чи пізно залишена без уваги проблема і негативні емоції, що нагромадилися, призведуть до вибуху, наслідки якого будуть дисфункціональні.

3. Примус. Людина, яка дотримується цієї стратегії, намагається змусити прийняти свою думку будь-що-будь;її не цікавить думка інших. Даний стиль пов'язаний з агресивною поведінкою; для впливу на інших людей тут використовується влада, заснована на примусі, і традиційна влада. Цей стиль може бути ефективним у ситуаціях загрозливих чи перешкоджаючих досягненню цілей. Викладач відстоює інтереси справи, інтереси групи і навчання; часом він просто зобов'язаний бути наполегливим. Головний недолік використання цієї стратегії у навчальному процесі придушення ініціативи учнів і можливість повторних спалахівконфлікту.

4. Компроміс. Цей стиль характеризується прийняттям поглядів іншої сторони, але лише до певної міри. Здатність до компромісу високо цінується, тому що зменшує недоброзичливість, і цедозволяє відносно швидко розв'язати конфлікт. Але через якийсьчас можуть виявлятися і дисфункціональні наслідки компромісного рішення, наприклад, незадоволеність половинчатими рішеннями. Крім того, конфлікт у трохи зміненій формі може виникнути знову, тому що залишилася невирішеною проблема, яка породила протиріччя.

5. Вирішення проблеми (співробіmницmво). За цієї стратегії учасники визнають право один одного на власну думку і готові йзрозуміти, що дає їм можливість проаналізувати причини розбіжностей і знайти прийнятний для усіх варіант рішення проблеми. Людина, орієнтована на співробітництво, не намагається домогтися своєї цілі за рахунок інших, а шукає вирішення проблеми.

Щоб не відбувся конфлікт, повинно уникати таких проявів своєї поведінки:

1.дії та вчинки (порушення дисципліни, грубість, брехня)

2.некоректні прояви незгоди (різка критика дій та вчинків педагога)

3.протистояння (ігнорування пед вимог, незацікавлене ставлення до думки педагога, уникнення контакту з педагогом)

4.пасивний протест (сльози, образа)

5.провокаційні вчинки та дії (каверзні питання, пустощі з метою досалити педагогу)

Педагоги повинні уникати таких проявів своєї поведінки:

1.грубість, наклеювання учням ярликів

2.публічна компромнетація вихованця

3.завуальоване приниження особи (іронія, насмішка)

4.порушення пед етикету (до одних звернення по імені, до інших по призвищу)

5.певне ставлення (виділення любимчиків і "козлів відпущення")

6.помста, пряме чи непряме зведення рахунків

7.залякування учнів.

182.Психологічні властивості особистості студента і ймовірність конфліктної поведінки.

Психічні властивості особистості – це стійкі утвореня, які забезпечують певний к-сно-якісний рівень психічної дія-сті й поведінки, типовий для індивіда.Існують такі типи конфліктної особистості:

Конфліктна особистість демонстративного типу.(Хоче бути у центрі уваги;любить добре виглядати в очах інших; його відношення до людей визначається тим, як вони до нього відносяться;йому легко даються поверхневі конфлікти, любується своїми страджаннями і стійкостю;добре пристосовується до різних ситуацій;раціональне поводження виражене слабко. В наявності поводження емоційне;планування своєїї діяльності здійснює ситуативно і слабко втілює його в життя;кропітної систематичної роботи уникає;не іде від конфліктів. У ситуації конфліктної взаємодії почуває себе погано;часто виявляється джерелом конфлікту, але не вважає себе таким)

Конфліктна особистість ригідного типу підозрилий(має завищену самооцінку;постійно вимагає підтвердження власної значимості;часто не враховує зміни ситуації й обставини;прямолінійні і негнучкий;дуже важко приймає точку зору навколишніх, не дуже вважається з їх думкою;вираження поваги з боку навколишніх сприймає як належне;вираження недоброзичливості з боку навколишніх сприймається їм як образа;мало критичний стосовно своїх вчинків;болісно уразливий, підвищено чуттєвий стосовно мнимих чи дійсних несправедливостей)

Конфлікта особистість некорованого типу(Імпульсивний, недостатньо контролює себе;поводження такої людини пагано передбачуване;поводиться зухвало агресивно;часто в запалі не звертає уваги на загальноприйняті норми;характерний високий рівень допомагань;несамокритичний;у багатьох невдачах, неприємностях схильний обвинувачувати інших;не може грамотно спланувати свою діяльність чи послідовно запровадити плати в життя;недостатньо розвинута здатність співвіносити свої вчинки з цілями й обставинами;з минулого досвіду витягає мало користі на майбутнє)

Конфліктна особистість надточного типу(Скрупульозно відноситься до роботи;висуває підвищені вимоги до себе;висуває підвищені вимоги до навколишніх, причому робить це так, що людям, зякими він працює здається, що він чіпляється;має підвищену тотожність;надмірно чуттєвий до деталей;схильний надавати зайвого значення зауваженням навколишніх;іІноді раптом пориває відносини з друзями, знайомими тому, що йому здається, що його скривдили;страджає від себе сам, переживає свої прорахунки, невдачі, часом розплачуюсь за них навіть хворобами;стриманий у зовнішніх, особливо емоційних проявах;не дуже добре почуває реальні взаємини в групі)

Конфліктна особистість безконфліктому типу(Хитливий в оцінках і думках;має легку сугестивність;внутрішньо суперечливий;характерна деяка непослідовність поводження;орієнтується на швидкий успіх у ситуаціях;недостатньо добре бачить перспективу).

183.Емоції, їх роль у педагогічному спілкуванні під час виникнення конфлікту.

Стратегія вирішення конфлікту залежить від суб'єктивного визначення ситуації. Конфлікт може сприйматися як підстава для розв'язання протиріччя, й у цьому випадку ведеться пошук конструктивної поведінки, спрямованої на вирішення конфлікту. Якщо ж конфлікт сприймається й оцінюється як погроза особистому благополуччю і сталому порядку речей, тоді людина веде пошук

зняття емоційної напруженості, що виникає під час конфлікту, за типом психологічного захисту.

Такими типами є репресивні заходи, або використовуються такі психозахисні механізми, як раціоналізація (псевдообгрунтування своєї непорядної поведінки), проекція (учням приписуються власні недоліки і негативні якості, що сприймається потім як підстава для обвинувачення й осудження учнів) і редукція (звуження "я", що виявляється в ухиленні від загрози, у виході з конфлікту без конструктивного вирішення ситуації).

Інтенсивне використання таких захисних технік означає неконструктивний вихід з конфлікту, з домінуванням почуття "Я" викладача, тобто емоції під час виникнення конфлікту не дають викладачу конструктивно підійти до вирішення конфлікту. Психозахисні форми поведінки найбільш властиві вчителям з певним психологічним складом, що виявляється в підвищеній авторитарній спрямованості у спілкуванні, низькій спрямованості на співробітництво, у гіпертрофованій чутливості до негативних, загрозливих факторів соціального оточення. Саме це призводить не до розумного аналізу причин виниклих конфліктних ситуацій, а до "емоційної жуйки", заперечення власної провини, до прагнення перекласти вирішення конфлікту на інших.

184.Методи контролю емоцій під час педагогічного конфлікту.

Вирішальним кроком для виходу з будь якого конфлікту і встановлення нормальних взаємовідносин являється звільнення від негативних емоцій обох учасників конфлікту. Іноді люди заставляють себе стриматись хоча б для того щоб вислухати пораду опонента. Але людині потрібно звільнитися від власного гніву, а тому потрібно навчити себе звільнюватись від негативних емоцій контролюючи себе.

Loading...

 
 

Цікаве