WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

162.Позиції суб'єктів у спілкуванні.

За Берном у спілкуванні людина може займати позицію, яка називається "прибудова зверху", психологи називають цю прибудову "позиція батька". Вона характеризується такими ознаками: суб'єкт спілкування незалежний, нікому не підлеглий, суб'єкт бере на себе відповідальність, суб'єкт може бути самовпевненим, агресивним ( Вислови: " Всі знають, що", " Ти не повинен ніколи", " Я не розумію як так можна"; зовнішній вигляд: зверхній, високомірний; пози: оцінюючий, домінуючий, вказуючий, руки складені на грудях). Друга позиція-це позиція "прибудова знизу",психологи називають її "позиція дитини у спілкуванні".Її ознаки: суб'єкт спілкування залежить від інших, суб'єкт не бере на себе відповідальність, веде себе як підлеглий, невпевнений у собі ( Вислови: " Як? Що? Де? Коли? Чому? Можливо? "; зовнішній вигляд: уважний; пози: схильний вперед до співрозмовника, повертає голову, слідкує, що відбувається ).

Остання позиція -"прибудова поруч"(позиція дорослого): людина враховує ситуацію, людина розуміє інтереси інших, суб'єкт розподіляє відповідальність між собою та іншими, є коректним, стриманим. ( Вислови: " Я сердита на тебе", " От чудово". " Просто..."; зовнішній вигляд: винуватий, байдужий, грайливий, пригнічений; пози: спонтанна рухливість, стискання кулаків, сіпання ґудзиків ).

За Макаровим ( " Основні життєві позиції" – це фіксована установка, яка являє собою сукупність основних базових уявлень про себе, оточуючий світ, що є підґрунтям для прийняття важливих рішень і вироблення певних моделей поведінки):

- Я щасливий – ти щасливий ( установка щасливої людини, позитивні стосунки з оточуючими, готовність жити в світі, що весь час змінюється, внутрішньо вільна людина, по можливості уникає можливих конфліктів)

- Я щасливий – ти нещасний ( завищена самооцінка, зверхньо дивиться на оточуючих, намагається виділитись, створює конфліктні ситуації)

- Я нещасний – ти щасливий( занижена самооцінка, схильність до захворювання, залежність від обставин, людей; постійні приниження, образи, обмежена свобода вибору)

- Я нещасний – ти нещасний( песимістичне сприйняття світу, пасивно-вороже ставлення до себе, недостатньо енергійна людина, відсутні творчі здібності; схильність до захворювання).

163.Характеристика стилів спілкування.

Існує три базових стилі спілкування, які пов'язані з базовими ситуаціями спілкування : ритуальний, маніпулятивний і гуманістичний.

Ритуальне спілкування – індивідуальний стиль спілкування, притаманний дуже багатьом людям. Цей стиль походить від соціальних між групових ситуацій спілкування, де головною задачею партнерів є підтримка зв'язку із соціумом, підкріплення уявлення про себе як про члена суспільства. При цьому важливо , що партнер у такому спілкуванні є ніби необхідним атрибутом виконання ритуалу.

У подібному стилі здійснюється багато контактів, розмов, що з боку, а іноді й зсередини, здаються безглуздими, беззмістовними, тому що вони, на перший погляд зовсім не інформативні, нецілеспрямовані, не мають і не можуть мати ніякого результату.

Метою ритуального спілкування є не зміна іншого, не вплив на нього, а підтвердження себе – своїх думок, своїх уявлень. Тому природно, що учасники такого спілкування намагаються уникнути будь-якого зіткнення думок.

Маніпулятивне спілкування – це таке спілкування, за якого до партнера ставляться як до засобу досягнення зовнішніх стосовно нього цілей.

Перше, що важливо виділити – це спосіб сприйняття партнера в такому спілкуванні. Він розглядається не як цілісна людина, а скоріше як сукупність функціональних якостей, що стати при нагоді для досягнення своєї мети.

За такого стилю спілкування існує також як специфічне уявлення про себе, так і само подача. Дійсно, що важливо продемонструвати співрозмовнику у маніпулятивному спілкуванні? Ймовірно, тільки те, що допоможе досягненню мети. І тут відбувається так би мовити відлік від партнера: до наявного його образу добудовується свій образ таким чином. Аби він. З одного боку, не заперечував передбачуваним очікуванням партнера, а з іншого боку, був до нього додатковим.

У маніпулятивному спілкуванні замість свого образу ми "підсуваємо" партнеру стереотип, який вважається найбільш вигідним у даний момент.

Гуманістичне спілкування є найбільшою мірою особистісним спілкуванням, що дозволяє задовольнити людську потребу в розумінні, співчутті, співпереживанні. Ні ритуальне, ні маніпулятивне не дозволяють цілком задовольнити цю життєво важливу потребу. Важливою особливості гуманістичного спілкуванняє те, що очікуваним результатом є не підтримка соціальних зв'язків, як у ритуальному. Не зміна партнера, як у маніпулятивному, а спільні переміни уявлень обох партнерів, зумовлені глибиною спілкування.

164.Вплив стилів спілкування на ефективність викладацької діяльності.

Природно, стиль спілкування, що задається викладачем, істотно впливає на ставлення студентів до навчального предмету, який він викладає. Надмірно велика дистанція, встановлена викладачем між собою і студентами, призводить до того, що учні бояться звернутися до нього за роз'ясненнями, ховають своє нерозуміння. Занадто близька дистанція, неформальні відносини можуть викликати у студентів ілюзію необов'язковості, небажання глибоко засвоювати навчальний предмет. Конфліктні відносини, що виникають з викладачем, можуть призводити до ігнорування навіть його справедливих вимог. Необ'єктивність викладача до студента, неадекватно занижена оцінка його здібностей і знань, безтактність у спілкуванні можуть викликати глибокі емоційні травми, унаслідок чого навіть після закінчення вузу, у самостійній професійній діяльності звернення до відповідного знання може або блокуватися ( " спрацьовують" захисні психологічні механізми), або актуалізувати сліди пережитого.

165.Вплив стилів спілкування на ефективність педагогічної взаємодії.

Природно, стиль спілкування, що задається викладачем, істотно впливає на ставлення студентів до навчального предмету, який він викладає. Надмірно велика дистанція, встановлена викладачем між собою і студентами, призводить до того, що учні бояться звернутися до нього за роз'ясненнями, ховають своє нерозуміння. Занадто близька дистанція, неформальні відносини можуть викликати у студентів ілюзію необов'язковості, небажання глибоко засвоювати навчальний предмет. Конфліктні відносини, що виникають з викладачем, можуть призводити до ігнорування навіть його справедливих вимог. Необ'єктивність викладача до студента, неадекватно занижена оцінка його здібностей і знань, безтактність у спілкуванні можуть викликати глибокі емоційні травми, унаслідок чого навіть після закінчення вузу, у самостійній професійній діяльності звернення до відповідного знання може або блокуватися ( " спрацьовують" захисні психологічні механізми), або актуалізувати сліди пережитого.

166.Стилі спілкування у професійній діяльності викладача.

Виділяють наступні стилі педагогічного спілкування: авторитарний, демократичний, ліберальний.

Авторитарний стиль заснований на беззаперечному підпорядкуванні влади, диктатурі. В даному випадку вчитель сам визначає групові стилі, сам приймає рішення, на учнів впливає, головним чином, наказом, розпорядженнями, які не підлягають обговоренню. Авторитарний стиль породжує байдужість, грубість, жорстокість.

Демократичний стиль властивий широким масам народу. Простий і доступний у звертанні, у своїх відносинах з людьми. Походить від сл. " демократія", що означає політичний лад, заснований на визнанні принципів народовладдя, волі і рівномірності громадян. Також його можна визначити як принцип організації колективної діяльності, де забезпечується активна і рівноправна участь у ній усіх членів колективу. Справедливе відношення до учнів викликає формування у них доброзичливості, готовності до співчуття та взаємопідтримки.

Loading...

 
 

Цікаве