WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

2. Дистанція між тими, хто спілкується - відстань від учасниками спілкування свідчить про його формальність чи неформальність, про ставлення партнерів один до одного, про ступінь зацікавленості у розмові.

3. Орієнтація, тобто розташування тих, що сидять, відповідно один одного, вона свідчить про ступінь суперництва чи співробітництва.

4. Зовнішній вигляд - повідомлення про себе, свій імідж (соціальний стан, вид діяльності, самооцінку).

5. Поза тіла (вказує на ті чи ін. міжособистісні відносини, на соціальний тип партнера.)

6. Вираз обличчя (міміка) - дає можливість для широкої інтерпретації емоцій, які приховуються чи демонструються, допомагає зрозуміти інформацію, що передається за допомогою мовлення, сигналізує про ставлення до кого/чого-небудь.

7. Жести - допомагають виділити, підкреслити, або замінити у деяких випадках мовлення.

8. Погляд - дозволяє зчитувати найрізноманітніші сигнали: від прояву інтересу дло когось чи чогось до демонстрації абсолютної зневаги.

9. Пара вербальні і екстра вербальні сигнали - зміст висловлювання може змінюватися в залежності від того, яка інтонація, ритм, тембр голосу були використані для його передачі.

156.Структура невербальних засобів спілкування та доцільність їх використання у педагогічній діяльності.

Невербальні засоби спілкування: 1)кінессика: міміка (рухи м'язів обличчя), жести (рухи рук, ніг), пантоміміка (рухи тіла, хода та інш), контакт очей, хода, дотик тиск рук, поцілунок, одяг, 2) проксеміка: розміщення в просторі, відстань між партнерами, довготривалість контакту, ступінь пункт. у часі 3)акустична система: темп мовлення, тембр голосу, діапазон голосу, сила голосу, тональність, інтонація, пауза, сміх, плач, покашлювання 4)ольфакторна система: запах тіла, запах косметики (природний і штучний запах ).

157.Помилки та бар'єри слухання і їх вплив на ефективність спілкування.

Виділяють такі бар'єри слухання:

1. Логічний бар'єр у комунікації виникає кожен раз, коли партнери розрізняються за особливостями розумової діяльності і не вважають за потрібне враховувати специфіку партнера по спілкуванню. Для адекватного розуміння інформації важливою є зустрічна розумова діяльність, активність одержувача інформації, що запускає механізм випереджаючого розуміння, прогнозування в мовленевій діяльності.

2. Стилістичний бар'єр виникає тоді, коли форма комунікації та її зміст не відповідають одне одному, коли інформація передається мовою, яку на слух сприйняти досить важко; коли стиль повідомлення не відповідає змісту. Стиль - це співвідношення форми подання інформації до її змісту, звідси - подолання даного бар'єра пов'язано з відповідністю форми змісту.

3. Семантичний і лінгвістичний бар'єри виникають за розбіжності лінгвістичних словників мови, з повною значеннєвою інформацією; обмеженим лексиконом одного з партнерів і багатим - з іншого. Це також можуть бути соціальні, культурні, психологічні, національні, релігійні й ін. розходження.

4. Фонетичний бар'єр створюється особливостями мовлення того, хто говорить. Щоб

такого бар'єра не було, треба говорити виразно, досить голосно, уникаючи при цьому скоромовності. Фонетичні бар'єри виникають щоразу, коли темп і швидкість мовлення, якість дикції й вимови могли б бути кращими.

Чому ми не слухаємо:

1) не лише тому, що нам нецікаво, але і тому, що ми зайняті власними думками (щоб ефективніше відповісти, вразити співрозмовника).

2) емоційна неврівноваженість(можливо ми зайняті внутрішніми емоціями).

3) вражене самолюбство(неприємно слухати те, що робить замах на наш авторитет).

4) висловлення оцінок сказаному (не слухаємо тому, що вважаємо себе умнішими за інших, ми вже виставили їм оцінку).

5) втрата уваги до близьких людей (на них ми розслабляємося).

6) не володіння технікою слухання (треба навчитися слухати і точно розуміти).

158.Причини виникнення бар'єрів слухання та можливості їх запобігання.

Бар'єри слухання виникають коли людина, що слухає , думає про щось інше, або їй нецікаво.Слуховий бар'єр виникає також якщо в аудиторії шумно, або якщо там перебувають зайві люди чи предмети , що відволікають увагу слухачів.Помилки слухання можуть виникати , коли слухач намагається слухати одразу двох чи білюше розповідачів.При цьому увага розсіюється, зменшується запам'ятовуваність. Зафіксовано навіть феномен "перцептивне перекручування". Виявилося, що люди здатні змінювати або ж узагалі не сприймати інформацію, яка їм видається небезпечною, тривожить, викликає почуття невпевненості, не відповідає уявленню про себе чи про картину світу, яка для них е надійною. Якщо людина не хоче, то може не чути критику на свою адресу, або не запам'ятати чиєсь прохання, виконати яке важко.

Запобігти виникненню бар'єрів слухання можна, вживаючи наступні заходи:в аудиторії має бути встановлена тиша, зайві люди мають бути видалені з аудиторії.Доповідач повинен говорити голосно, зрозуміло, правильно робити паузи і навіть перерви для відпочинку слухачів.Також треба усунути всі зайві предмети які могли б відволікати слухачів.

159.Вербаліка та невербаліка у спілкуванні керівника.

Керівник повинен знати такі основні функції спілкування:

- інформаційну (передавання й одержання інформації);

- пізнавальну (активний пошук інформації, вміння її добувати);

- управлінську (уміння впливати на людей);

- розвиваючу (педагогічний аспект впливу підлеглих у плані виховання в них бажаних професійних і особистісних аспектів);

- емоційну (обмін емоціями, передавання психічних станів)

Керівник використовує вербальні і невербальні засоби спілкування. Рівень розвитку, культура мовлення - це не тільки показники загальної культури керівника, але і засіб підтримки свого авторитету. Мова в усній і письмовій формах використовується керівником як основний канал передачі співробітникам семантичної складової інформації, змісту цілей, задач і способів діяльності.

Опанування невербальними засобами відіграє також важливу роль у передачі інформації. Керівник може довірливо наблизитися до людини чи холодно відсторонитися від неї, виражаючи своє ставлення. Поза, характер рукостискання й інші рухи входять у визначений ритуал культури поведінки, прийняті норми ділового етикету. Дуже інформативним є вираз очей людини, усмішка. Гарний керівник стежачи за своєю інтонацією домагається зміни контакту в кращий бік.

160.Значення вербаліки та невербаліки у викладацькій діяльності.

Вимоги до комунікативних якостей мовлення вчителя зумовлені насамперед функціями, які воно виконує в педагогічній діяльності. Серед них можна виділити:

1) комунікативну - встановлення і регуляція взаємовідносин між педагогом і учнями, забезпечення гуманістичної спрямованості розвитку учнів;

2) психологічну - створення умов для забезпечення психологічної свободи учнів, прояву індивідуальної своєрідності їх особистості; зняття соціальних утисків, які заважають цьому;

3) пізнавальну - забезпечення сприймання навчальної інформації учнями, формування в них особистісного, емоційно-ціннісного ставлення до знань;

4) організаційну - забезпечення раціональної організації навчально-практичної діяльності учнів.

У педагогічному спілкуванні мовлення педагога виконує наступні додаткові функції: розвиваючу, інформаційну, регулятивну і емоційну.

Велике значення у педагогічному спілкуванні мають невербальні засоби спілкування. Уміле їх використання дає можливість викладачу істотно вплинути на навчальний процес.

Особливістю усного мовлення педагога є те, що його зміст сприймається учнями по двох каналах - звуковому (через озвучене слово, інтонацію) і візуальному (через міміку, жести, рухи вчителя). Міміка, поза, рухи тіла вчителя, який говорить, підсилюють значеннєву місткість, виразність, емоційну змістовність його мовлення, якоюсь мірою є наочним виявом ставлення вчителя до предмета власного мовлення.

Візуальний канал надає учням інформацію про робоче самопочуття вчителя, його бажання (чи небажання) спілкуватися з учнями, повагу (чи неповагу) до них. Педагог повинен розвивати в собі уміння контролювати свій зовнішній вигляд під час спілкування, інтерпретувати реакцію слухачів на особливості своєї міміки, рухів тіла, жестів.

161.Складові взаємодії у спілкуванні.

В будь-якому виді спілкування можна виділити три компоненти:

1. комунікативний компонент, що означаєзв'язок з іншими людьми та передача інформації;

2. перцептивний компонент, тобто сприймання та розуміння людини людиною;

3. інтерактивний компонент, тобто взаємодія людей у процесі спілкування.

Вказівка на факт взаємодії в процесі спілкування являє собою найбільше загальну характеристику останнього, так само як і будь-якого іншого природного або соціального явища. Велике значення взаємодії людей як чинника суспільного розвитку, що визначає відтворення існуючих соціальних відношень. Основними компонентами в процесі взаємодії між людьми являються вони самі, їхній взаємний зв'язок і вплив друг на друга, що випливає звідси взаємне. Не менше істотним компонентом у процесі взаємодії індивідів, що спілкуються, є і факт їхніх взаємних змін як результат взаємовпливу один на одного. Сприйняття людини людиною разом із розумінням, що засновується на ньому, одною людиною іншого, є цілком обов'язковою стороною процесу будь-якої спільної діяльності людей, необхідною умовою доцільного орієнтування і дій суб'єкта, що сприймає, у суспільному середовищі. Весь процес, починаючи з впливу однієї людини і закінчуючи відповідною реакцією на нього що сприймає, являє собою єдиний рефлекторний акт взаємодії людини з іншою людиною у визначеній ситуації. Взаємодія являє собою систематичне стійке виконання дій, що спрямовані на те, щоб викликати відповідну реакцію з боку партнера, при цьому викликана реакція, у свою чергу, породжує реакцію що впливає. Взаємодія, таким чином, укладається з дій. Кожне ж соціальна дія являє собою систему, що включає в себе ряд елементів: 1) чинний індивід; – об'єкт дії або індивід, на який діють; 2) засобу або знаряддя дії; 3) метод дії або засіб використання засобів; 4) реакція індивіда, на який діють, або результат дії. У структурі спілкування можна розрізняти такі основні аспекти, що характеризують взаємодію як процес: 1) сукупної, кооперативної діяльності; 2) інформаційного зв'язку; 3) взаємовпливи; 4) взаємовідносини; 5) порозуміння. Вся структура спілкування як процесу взаємодії повинна розглядатися історично й у динаміці.

Loading...

 
 

Цікаве