WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

148.Особливості комунікативних умінь економіста.

  • вміння раціонально планувати;

  • вміння вирішувати проблеми;

  • аналізувати різні ситуації та робити відповідні висновки;

  • вміти говорити та слухати;

  • вміння співпрацювати з людьми;

  • робити правильний вибір;

  • переконувати та доводити свою думку;

  • вміння зосереджувати увагу на собі.

149.Особливості комунікативних вмінь керівника.

Вміння керівника:

  • координувати, керувати, спрямовувати діяльність працівника на досягнення загальної мети організації;

  • організовувати і контролювати за головними напрямами діяльності та розвитком фірми;

  • впливати на людей;

  • добувати інформацію;

  • набирати і розстановити керівників підрозділів фірми;

  • вміння слухати;

  • вміння зосереджувати на собі увагу співрозмовника;

  • аналізувати проблеми, сприятливі можливості для розвитку та їх вплив на діяльність фірми;

  • розробляти підходи до вирішення проблем і вибору варіантів;

  • вміння співпрацювати з людьми4

  • запобігати конфліктам, а якщо вони мають місце, то швидко їх подолати;

  • вміння йти на компроміс;

  • визнавати цінність людей;

  • вміння визнавати власні помилки та інш.

150.Поняття "комунікативні вміння". Процес їх формування.

Комунікативні вміння – це готовність до професійної комунікативної діяльності.

Комунікативні вміння формуються на основі товариськості, яка закріплюється в поведінці та стає передумовою розвитку таких якостей особистості як спрямованість на спілкування, інтерес до людей, рефлексія, емпатія. Всі ці якості необхідні для роботи в сфері професій „людина-людина".

Існує цілий спектр комунікативних вмінь:

    • Вміти швидко і правильно орієнтуватись в умовах спілкування;

    • Уміти правильно планувати власне мовлення;

    • Правильно вибирати зміст акту спілкування;

    • Уміти знайти адекватні засоби для передачі цього змісту і тд.

Ступінь комунікативних знань, умінь, навичок складають комунікативну комунікативність – здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми.

Етапи формування вмінь:

  1. Початкове втілення має психологічну структуру – усвідомлення мети дії та пошук способів її виконання, що спираються на раніше засвоєні (найчастіше побутові) знання і навички, діяльність шліхом проб і помилок.

  2. Недостатньо вміла діяльність – наявність знань щодо способів виконання дії і використання раніше засвоєних знань, неспецифічних для конкретної діяльності.

  3. Окремі загальні вміння – окремі високорозвинені, але вузькі вміння, які необхідні в різних видах діяльності.

  4. Високо розвинуте вміння – творче використання знань і навичок конкретної діяльності з усвідомленням не лише мети, а й мотивів вибору способів її досягнення.

  5. Майстерність – творче використання знань і навичок, умінь для ефективної діяльності.

151.Ефективність комунікацій в умовах ринкової економіки.

Сучасний керівник повинен володіти внутрішньою самостійністю та здатністю до ризику, не боятися сміливих ідей, постійно акумулювати нову інформацію, культивувати плюралізм думок, дискусію, ініціативу, володіти здатністю створити команду однодумців, вдохновити їх, поважати закон і моральні цінності, бути ерудованою і компетентною людиною.

Якщо порівняти потрібне з реальними особистісними якостями вітчизняних підприємців, то помітний недостатньо високий рівень загальної культури, схильність до силових методів у конфліктних ситуаціях, неповага до влади і закону, а також існування диких, нецивілізованих форм конкуренції, ділового спілкування, засновані або на насильстві, примусі, або на підкупі та хабарях.

Необх-ть формування нового стилю мислення, соц. поведінки, що відповідає задачам громадянського сусп-ва, актуальна. Людям потрібно подолати стереотипи команд–адміністр типу мислення, виробити вміння керувати людьми, здатність об'єктивно аналізувати будь–які найскладніші ділові ситуації, не боятися новизни рішень, змогти навіть із негат досвіду вилучати позит висновки, привчитися до постійного самоаналізу та об'єкт. оцінці своїх дій та дій людей, з якими маєш справу.

152.Загальна характеристика засобів спілкування.

Засоби спілкування- це прийоми за допомогою яких відбувається обмін інформацією.Є два види спілкування-вербальне та невербальне. Останнє в свою чергу поділяється на 4 форми: кінетика, пара лінгвістика, проксеміка і візуальне спілкування. Мовленнєве або вербальне спілкування є основним засобом людського спілкування. Окрім мовлення у спілкуванні використовуються і немовленнєві або невербальні засоби спілкування.Це паузи, жести, міміка, рухи очей, сміх, темп мовлення тощо. Невербальна комунік.:1)обмін повідомленнями про те, що відбувається тут і зараз, у рамках конкретної ситуації, з людьми, що вступають в безпосередню взаємодію.2)невербальне повідомлення важко розкласти на окремі одиниці, їхнє ядро складають різні рухи тіла, обличчя, голосу, просторових переміщень.3)невербальна поведінка спонтанна, довільні рухи переважають над контрольованими, неусвідомлені над усвідомленими.4)невербальну мову люди засвоюють самі спостереженням, копіюванням, наслідуванням.Вербальна комунікація:1)обмін повідомленнями, що можуть існувати окремо від людини, якак передає їх.2)складові елементи вербального повідомлення чітко відділені один від одного, їхнє співвідношення підпорядковане певним правилам.3)вербальне висловлення в значній мірі усвідомлені, їх легше піддати аналізу, оцінити, зрозуміти, проконтролювати4)говорити дітей вчать спеціально, родина і с-во приділяють цьому досить багато сил і часу.

153.Особливості використання різних засобів спілкування людини у професійній діяльності викладача.

Вимоги до комунікативних якостей мовлення вчителя зумовлені насамперед функціями, які воно виконує в педагогічній діяльності. Серед них можна виділити:

1) комунікативну - встановлення і регуляція взаємовідносин між педагогом і учнями, забезпечення гуманістичної спрямованості розвитку учнів;

2) психологічну - створення умов для забезпечення психологічної свободи учнів, прояву індивідуальної своєрідності їх особистості; зняття соціальних утисків, які заважають цьому;

3) пізнавальну - забезпечення сприймання навчальної інформації учнями, формування в них особистісного, емоційно-ціннісного ставлення до знань;

4) організаційну - забезпечення раціональної організації навчально-практичної діяльності учнів.

У педагогічному спілкуванні мовлення педагога виконує наступні додаткові функції: розвиваючу, інформаційну, регулятивну і емоційну.

Велике значення у педагогічному спілкуванні мають невербальні засоби спілкування. Уміле їх використання дає можливість викладачу істотно вплинути на навчальний процес.

Особливістю усного мовлення педагога є те, що його зміст сприймається учнями по двох каналах - звуковому (через озвучене слово, інтонацію) і візуальному (через міміку, жести, рухи вчителя). Міміка, поза, рухи тіла вчителя, який говорить, підсилюють значеннєву місткість, виразність, емоційну змістовність його мовлення, якоюсь мірою є наочним виявом ставлення вчителя до предмета власного мовлення.

Візуальний канал надає учням інформацію про робоче самопочуття вчителя, його бажання (чи небажання) спілкуватися з учнями, повагу (чи неповагу) до них. Педагог повинен розвивати в собі уміння контролювати свій зовнішній вигляд під час спілкування, інтерпретувати реакцію слухачів на особливості своєї міміки, рухів тіла, жестів.

154.Мовлення як основний засіб спілкування, його характеристики.

Мова – система фонетичних, лексичних, граматичних одиниць, що є засобом спілкування людей, висловлення ними своїх думок,почуттів, бажань і намірів. Мовлення – зовнішній прояв мови, це послідовність одиниць мовлення, організована і структурована за його законами і відповідно до потреб інформації, що висловлюється. Людське мовлення виникає у відповідь на необхідність вступити у спілкування з ким-небудь чи повідомити що-небудь. На відміну від мови мовлення можна оцінювати як гарне чи погане, ясне чи незрозуміле, експресивне чи невиразне й ін. Якщо основними структурними одиницями мови вважати слова і речення, то в мовному спілкуванні це – вислів як одиниця змісту. Мовленнєва діяльність – це спеціалізоване вживання мовлення у процесі взаємодії між людьми, окремий випадок діяльності спілкування. Стилі мовлення(за І.Томанович): звичайний(повсякденний), середній, піднесений(весілля, д.нар.). за Радевич-Вінницький – нейтральний, розмовно-побутовий, виробничо-технічний, публіцистичний, науковий, офіційно-діловий, художній.

155.Загальна характеристика невербальних засобів спілкування.

Засоби невербальної комунікації можна об'єднати в наступні групи:

1. Тілесний контакт, що виражається у різноманітних формах - поштовхи, поплескування, прогладжування та ін..

Loading...

 
 

Цікаве