WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

109.Дидактичний тест: етапи розробки, структура, критерії якості.

Сьогодні під дидактичним (педагогічним) тестом ми розуміємо систему завдань специфічної форми, певного змісту, що дозволяє якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань, вмінь і навичок. Дидактичні тести розробляються з метою формування навичок щодо найбільш ефективного контролю якості засвоєння матеріалу. Останні можуть бути короткими (10—20 завдань), середніми і довгими (до 300 завдань і більше). Оптимальна кількість завдань — 40—60. Складання тестів передбачає такі етапи: Структурування навчального матеріалу. Вибір оптимальної форми тестових завдань. Розробка тестових завдань. Обробка результатів тестування. Визначення якості тесту. Стандартизація та удосконалення тестів. Таким чином, при побудові змісту навчання необхідно передбачити всі основні види діяльності, необхідні для розв'язання завдань, передбачених метою навчання. При цьому на перший план виступають предметна і соціальна компетентність майбутнього спеціаліста, його здібності, здатність до здійснення Цілісної професійної діяльності, комплекс якостей особистості. Слід також зазначити, що навчальний матеріал не просто "моделює" професійну реальність, а й створює предметні умови для формування необхідних якостей особистості спеціаліста, для досягнення цілей навчання та виховання. Отже, завдання полягає в тому, щоб у формах організації спільної діяльності суб'єктів пізнання розгорнути в модельному вигляді зміст навчання, "зобразити" професійну д-сть в максимально можливій повноті і тим самим адекватно засвоїти, а точніше, присвоїти професійну д-сть. Знання при цьому засвоюються не заради самого засвоєння або успішного складання екзаменів, а мають цілком визначену смислову функцію, що зумовлює комплекс пізнавальних та професійних мотивів студентів.

110.Види дидактичних тестових завдань.

Для опрацювання дидактичного тексту рекомендуються такі навчально-тренувальні завдання: конспектування - короткий виклад, короткий запис змісту прочитаного. Конспектування ведеться від першої (від себе) чи від третьої особи. Конспектування від першої особи краще розвиває самостійність мислення; складання плану тексту. План може бути простий і складний. Для складання плану необхідно після прочитання тексту розбити його на частини й дати заголовок кожній частині; тезування - короткий виклад основних думок прочитаного; цитування - дослівний уривок з тексту. Обов'язково указуються вихідні дані (автор, назва праці, місце видання, видавництво, рік видання, сторінка); анотування - короткий згорнутий виклад змісту прочитаного зі збереженням суттєвого змісту; резензування - написання короткого відзиву з вираженням свого ставлення до прочитаного; складання довідки - відомостей про щось, отриманих після пошуків. Довідки бувають статистичні, біографічні, термінологічні, географічні і т. д.; складання формально-логічної моделі - словесно-схематичного зображення прочитаного; складання тематичного тезауруса - упорядкованого комплексу базових понять розділу, теми; складання матриці ідей - порівняльних характеристик однорідних предметів, явищ у працях різних авторів. Для кращого засвоєння до дидактичного тексту можуть також надаватись контрольні запитання. Існує декілька форм тестових завдань: закрита форма; завдання на відповідність; завдання на правильну послідовність; відкрита форма. Завдання закритої форми — це така форма тестового завдання, коли дається декілька готових відповідей, що мають правдоподібний зміст, але тільки одна (або обмежена кількість) з них є правильною. Відповідей може бути 2—5 і більше. Завдання закритої форми будуються у вигляді стверджувального речення. Завдання в тесті повинні мати наскрізну нумерацію. Відповіді в завданнях закритого типу також мають цифрову нумерацію Завдання на відповідність. Приклад інструкції: "Встановіть відповідність між правими і лівими елементами завдання, а відповідь запишіть у вигляді правильної комбінації цифр і букв". Завдання на правильну послідовність. За допомогою цих завдань можна перевірити порядок дій, розв'язання задач, послідовність історичних подій, знання законів науки і визначень. Приклад інструкції: "Дайте визначення поняттю "...", використовуючи подані нижче слова та словосполучення..." Завдання відкритої форми - це ті, відповіді до яких не даються. При складанні дидактичного тесту слід обов'язково враховувати, що існують певні вимоги до його зовнішнього оформлення. Текст з переліком тестових питань повинен мати завершений вигляд. Тому кожен тест має такі структурні компоненти: 1- назву; 2- звертання до учнів; 3- настановлення; 4- педагогічне доручення (інструкцію); 5- власне завдання, вправи, запитання; 6- на окремих аркушах - правильні відповіді, що залишаються в учителя або методиста. Форми тестового завдання слід обирати у відповідності до того, які структурні елементи лекції слід контролювати, які вміння та навички мають бути проконтрольованими. Остаточний вибір за тим, хто розробляє тестові завдання.

111.План та програма навчального предмету.

Зміст освіти визначають такі нормативні документи, як навчальний план, навчальна програма, підручник і навчальний посібник. Навчальний план. Він є головним для навчального закладу документом, який визначає зміст і структуру навчального процесу. Навчальний план -документ про склад навчальних предметів, які вивчають у певному закладі освіти, їх розподіл, тижневу й річну кількість годин, що відводяться на кожний навчальний предмет, і про структуру навчального року. Навчальний план має відповідати таким вимогам: спрямованість на всебічний розвиток особистості учня; забезпечення виховання підростаючого покоління; орієнтація на досягнення вітчизняної і зарубіжної науки, здобутки національної культури і національні традиції; урахування рівня розвитку учнів, їхніх навчальних можливостей, потреб та інтересів. Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів визначає структуру та зміст середньої освіти через інваріантну і варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями. Він регулює також гранично допустиме навчальне навантаження учнів і загальну кількість навчальних годин. Інваріантна складова змісту загальної середньої освіти формується на державному рівні, вона єдина для всіх закладів загальної середньої освіти, визначається через освітні галузі базового навчального плану. Варіативну складову формує загальноосвітній навчальний заклад з урахуванням особливостей регіону та індивідуальних освітніх запитів учнів. На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки України затверджує типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності. У навчальних планах усіх типів закладів освіти, в яких враховано вітчизняний, зарубіжний досвід і результати наукових експериментів в Україні, нині виділено два компоненти: державний і шкільний. Державний компонент забезпечує необхідний для кожного учня обсяг і рівень знань, умінь і навичок. Він охоплює мовно-літературну освіту (рідна, державна й іноземна мови та літератури), математику, основи інформатики, суспільні предмети (історія, правознавство), географію, природничі дисципліни (фізика, хімія, біологія), естетичні предмети, трудове навчання, фізичну культуру і допризовну підготовку юнаків. Шкільний компонент охоплює вибірково-обов'язкові предмети, індивідуальні та групові заняття, курси за вибором, профільне навчання, факультативи. Він повинен враховувати регіональні особливості й умови, в яких працює школа, зокрема мову національностей у місцях їх компактного проживання відповідно до Закону України "Про освіту". На основі типових навчальних планів загальноосвітні навчальні заклади складають робочі плани на поточний навчальний рік, в яких відображаються особливості організації навчально-виховного процесу. Зміст освіти у вищих навчальних закладах визначається освітньо-професійною програмою підготовки майбутніх фахівців, структурно-логічною схемою їх підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освіти та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах. Освітньо-професійна програма підготовки - це перелік нормативних і вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю, виконання професійних функцій, нормативна частина змісту освіти і тести. Навчальна програма. Зміст навчального предмета, передбаченого навчальним планом, визначається його навчальною програмою. Навчальна програма — документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предмета, уміння і навички, яких необхідно набути, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання. Кожна навчальна програма починається з пояснювальної записки, в якій викладено мету і завдання певного курсу, особливості його побудови і методичні вказівки. Після неї подається власне програма, в якій вказано теми і кількість годин, відведених на їх вивчення у кожному класі. Коротко охарактеризовано також зміст теми. Навчальні програми повинні мати високий науковий рівень, генералізувати навчальний матеріал на основі фундаментальних положень сучасної науки, групувати його навколо провідних ідей і наукових теорій, не містити надто ускладненого та другорядного матеріалу, забезпечувати міжпредметні та внутріпредметні зв'язки, реалізувати ідею взаємозв'язку науки, практики і виробництва, формувати вміння і навички учнів із кожного навчального предмета, а також втілювати виховний потенціал.

Loading...

 
 

Цікаве