WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка

1.Роль і особливості психолого-педагогічної підготовки студентів у непедагогічних університетах.

Студенти галузевих університетів в процесі навчання за основним напрямом мають можливість водночас отримати другу професію, наприклад, викладача економіки. Ця можливість може бути реалізована традиційно – доповненням навчального плану предметами психолого – педагогічного циклу педагогічних інститутів (педагогіка, загальна та вікова психологія, методика викладання шкільного курсу певного предмета тощо). Однак, як свідчить досвід підготовки студентів класичних університетів до викладацької діяльності, їх мотивація на цьому шляху не є достатньою.

Одним з можливих варіантів удосконалення педагогічної підготовки студентів галузевих університетів може бути зміна уявлень про її місію. Педагогічна підготовка в університеті розглядається не тільки і не стільки як підготовка вчителів, викладачів, скільки як шлях гуманізації суспільства, бо її зміст і становить сутність гуманізації освіти.

Реалізацію такої місії педагогічної підготовки студентів галузевих університетів забезпечить дотримання основних принципів: бінарності навчальних цілей, ступневості змісту предметного пізнання та технологічності підготовки.

Принцип бінарності навчальних цілей означає, що засвоєння дисциплін психолого – педагогічного циклу має закласти психолого – педагогічну базу майбутньої професійної діяльності в сфері економіки та забезпечити необхідну і достатню підготовку до професійної діяльності як викладача економіки. Підставою для реалізації цього принципу є спорідненість структури психолого – педагогічних завдань економіки і менеджменту та викладання. Психолого – педагогічний аспект є одним із провідних у діяльності б/я менеджера, оскільки "уміння вчити" розглядається як основа діяльності менеджера. Отже, реалізація принципу бінарності забезпечує як фундаменталізацію підготовки економістів завдяки знанням з педагогіки і психології, так і підготовку їх до викладання знань з економіки.

Принцип ступневості змісту предметного пізнання реалізується на основі співвідношення "загальне – особливе - часткове". До "загального" віднесені психологічні аспекти б/я діяльності. "Особливе" - це психолого – педагогічні аспекти діяльності фахівця – економіста та викладача як менеджерів, які планують, організовують, мотивують, контролюють ту чи іншу діяльність різних суб'єктів. "Частковим" за цих умов стають такі дидактичні, методичні та інші виховні аспекти діяльності навчального процесу, як викладання та учіння.

Принцип технологічної підготовки ґрунтується на уявленні про технологію як поєднання кваліфікованих навичок і вмінь, засобів, методів, відповідних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень в інформації, в предметах, у людях.

Ці принципи здійснюються у навчальних планах через цикл дисциплін з психолого – педагогічної підготовки бакалаврів економіки та розкриваються у відповідних формах і методах навчання.

Саме такий підхід надає реальні можливості для підвищення рівня фундаментальної підготовки економістів (психолого – педагогічний аспект) та закладає основи підготовки їх до діяльності як викладачів економіки.

2.Феномен діяльності. Організаційно-психологічна структура діяльності.

Термін "феномен" (від грец. – те, що з'являється) вживають у двох значеннях: виняткове, надзвичайне, рідкісне явище; явище, дане нам у досвіді, сприйняте органами чуттів.

Специфічне коло феноменів становить фундамент навчального предмета або його розділу. Розглянемо специфічне коло феноменів діяльності. З власного досвіді кожен знає, що:

  1. завжди відчуває у чомусь необхідність, тобто потребу. Потреба – це психічне явище відображення необхідних організму або особистості умов, що мають забезпечити їхнє життя або розвиток. Потребу слід розглядати як деяку невизначеність: вже зрозуміло, що необхідно щось робити, а от що саме – усвідомлене ще недостатньо.

  2. під впливом тих чи інших мотивів діє для задоволення певної потреби;

  3. існує завдяки взаємодії з навколишнім середовищем;

  4. обмінюється інформацією з іншими людьми, тобто бере участь у спілкування;

  5. з самого початку життя грається, потім вчиться, далі – працює;

  6. саме завдяки діям, взаємодіям набуває певного досвіду;

  7. відчуває вплив умов життя як на рівні оточення (мікросередовище), так і на рівні суспільства (макросередовище з його культурою, ідеологією, цінностями, нормами і правилами поведінки).

Всі ці феномени нашого життя певним чином характеризують діяльність людини.

Діяльність тлумачать як специфічну форму активного ставлення людини до навколишнього світу, змістом якого є доцільна зміна і перетворення світу на основі освоєння і розвитку існуючої в певних конкретно – історичних умовах культури.

Діяльність неможлива без людської активності. Активність, з одного боку, - засіб стримування такого психологічного стану людини, як переживання, а з іншої – енергія, яку використовують у специфічній реакції, що виявляється у людини в бажанні та реалізації діяльності. До деякої міри людську діяльність можна розглядати як вольову поведінку. Діяльність постійно пов'язують із свідомістю, оскільки її основна сутність – об'єктивізація активності та свідомості особистості. Ще виразніше виявляється єдність діяльності та особистості у вчинках. При здійсненні вчинку відбувається творення нових індивідуально –значущих і суспільно корисних морально – психологічних цінностей, зразків суспільної діяльності.

Оскільки у вчинку проявляється рівень структури особистості – її спрямованість, то сукупність вчинків називають моральною діяльністю (поведінкою – дії, слова, жести,, міміка тощо). Ще одна суттєва ознака діяльності – її ціле усвідомлений та цілеспрямований характер. .

Отже, діяльність – це активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

Сукупність елементів діяльності утворюють сукупність – "систему". Встановлено, що б/я діяльність має дві групи основних елементів – організаційну та соціально – психологічну. Організаційна група включає такі елементи: суб'єкт, процес, предмет, умови і продукт діяльності. Соціально – психологічна вкладається у таку схему – ціль – мотив – спосіб – результати. Сукупність елементів діяльності у їх взаємозв'язку подано нижче:

Рис.1.4

1)Ціль – це уявний образ майбутнього результату діяльності, за допомогою якого суб'єкт сподівається задовольнити ту чи іншу потребу.

2)Мотив - це внутрішня спонукальна причина дій і вчинків людини, переживання чогось особисто значущого для індивіда шлях вибору варіанту досягнення мети.

3)Процес діяльності визначається як сукупність дій, що спрямовуються на досягнення мети або на зміну стану предмета діяльності.

4)Дія - складова процесу діяльності, має таку саму структуру, як і діяльність взагалі, але спрямовується на досягнення конкретної елементарної мети. 5)Предмет діяльності (дії) - це все те, на що спрямовуються дії, що перетворюється в процесі діяльності.

6)Результат діяльності характеризується двома компонентами: продуктом і психічним результатом. Продукт — це те, що отримано після реалізації дії над предметом діяльності і відповідно до мети. Психічний результат – це нові навички, знання, навчальна компонента будь-якої діяльності людини. Позитивний психічний результат визначається відсутністю помилкових дій.

7)Засоби суб'єкта – це його підготовленість до діяльності, що визначається особистим досвідом, засвоєними знаннями, нормами поведінки, сформованими вміннями, навичками та звичками.

8)Умови діяльності — це середовище та засоби, в яких і за допомогою яких виконуються ті чи інші дії та реалізується діяльність. Поведінка людини детермінується зовнішнім світом. Зовнішні умови діяльності — це соціально-економічні (управління, право, заохочення, охорона права тощо) та просторово-часові умови середовища (місце, приміщення, мікроклімат, світло, шум, технологія тощо). Внутрішні умови — це фізичні, психофізичні та психічні передумови діяльності суб'єкта (стан здоров'я, характер, досвід, здібності тощо). Умови діяльності суттєво впливають як на результат (продукт, психічний результат), так і на психічний стан суб'єкта діяльності, формують, до певної міри, психічні властивості особистості

3.Взаємозв'язок діяльності та особистості.

Діяльність тлумачать як специфічну форму активного ставлення людини до навколишнього світу, змістом якого є доцільна зміна і перетворення світу на основі освоєння і розвитку існуючої в певних конкретно – історичних умовах культури.

Діяльність неможлива без людської активності. Активність, з одного боку, - засіб стримування такого психологічного стану людини, як переживання, а з іншої – енергія, яку використовують у специфічній реакції, що виявляється у людини в бажанні та реалізації діяльності.

Людська активність має усвідомлений характер. Їй притаманні:

Loading...

 
 

Цікаве