WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Мотивація і стимулювання діяльності студентів - Реферат

Мотивація і стимулювання діяльності студентів - Реферат

Протягом тренінгової роботи викладач спостерігає за реакціями учасників тренінгу на завдання, їх жестикуляцією, позами, поведінкою і робить висновок про зміни в мотивації.

Візуальна діагностика мотивації

Зовнішні ознаки

Позитивна мотивація,

зацікавленість

Негативна мотивація,

байдужість чи опір

Поза,жести

розкутість, легкий нахил голови убік, відсутність хрещених рук і ніг, відкриті долоні, розслаблена, вільна поза, активна жестикуляція, відсутність зайвих рухів

скутість у позах і рухах, прагнення обпертися чи притулитися до чого-небудь, розташування напівоберту до викладача, виставлене підборіддя, високо піднята чи трохи відхилена назад голова, закидання ногу на ногу зі схрещуванням рук на груди, зчіплювання пальців рук, схрещені щиколотки в сидячого, часта зміна поз, тиняння на стільці, метушливість, уставання, підтримування голови долонею, надмірна жестикуляція

Міміка

посмішка, прямий, відкритий погляд, блискучі очі, погляд на викладача

відсутній, несконцентрований, непрямий погляд, приховування очей або навпаки надто наполегливий, пильний погляд в очі, стиснуті губи

Мовлення

нормальний тембр і висота голосу, витримана інтонація, природний темп мовлення, лаконічність і рішучість мови, швидкий підбір потрібних слів

надмірно високий, пронизливий голос або, навпаки, надто тихий, м'який, надмірно гучний сміх, постійне покахикування, швидка, переривчаста мова, багатослівність, паузи, заповнювані словами паразитами („ну...", „так би мовити...", „е-е-е..." і т.ін.)

Поведінка

сміливе висловлювання своїх думок і почуттів, виказ готовності до роботи, підтримка, самоконтроль, згода, взаємодопомога, конструктивна критика

стримування емоцій і почуттів, надмірний виказ критичних зауважень, переоцінювання свого власного досвіду, часті відходи від теми, відмова від роботи, нав'язування своїх умов і правил, переривання інших

Розташування в аудиторії

близьке розташування до викладача та інших одногрупників

розташування на останніх місцях, осторонь від викладача і одногрупників

Постановка теми, цілей і завдань тренінгу

В процесі роботи учасники тренінгу мають досягти певних цілей. Вибір теми і тренінгових цілей залежать від запитів установи, в якій проводиться тренінг, а також його учасників, наявного рівня кваліфікації, якісних особливостей тих вмінь, що треба відпрацювати, здібностей і можливостей тренера і учасників групи, наявних засобів і т.п.

Однак навіть вибір актуальної теми і визначення професійно значущих навчальних цілей тренінгу не завжди гарантують того, що тренінг буде адекватно сприйнятий учасниками. Для забезпечення належної мотивації застосовуються спеціальні прийоми подання теми і цілей тренінгу, окремих тренінгових завдань.

Тема тренінгу не обов'язково має відповідати певній темі програми конкретної навчальної дисципліни. Як правило, тренінгові заняття доцільно провести в кінці вивчення дисципліни, інтегрувавши в їх складі весь зміст дисципліни. Корисно також запровадити міждисциплінарні тренінги, які будуть інтегрувати в собі зміст декількох навчальних предметів і забезпечувати формування комплексу навчальних вмінь. Отже, тематика тренінгу має чітко визначати предметну галузь роботи на дисциплінарному чи на міждисциплінарному рівні.

Тематику бізнес-тренінгів розподіляють за рівнем проблем, потреб організації, відгуком на які виступає даний тренінг10:

  • індивідуальний рівень відноситься до тих потреб, які пов'язані з навичками конкретних співробітників або менеджерів організації. Для вирішення проблем цього рівня достатньо навчити окремих людей, розвинути їх навички, наприклад: „Техніка продаж", „Управління часом", „Навички роботи секретаря", „Телефонна поведінка", „Проведення презентацій", „Основи особистої ефективності" та ін.;

  • системний рівень відноситься до тих потреб, які не обмежуються навченістю окремих співробітників і пов'язані із взаємодією в середині компанії, наприклад: „Управління проектами", „Робота з клієнтами", „Управління конфліктами", „Прийняття управлінських рішень", „Навички лідерства" і т.п.;

  • стратегічний рівень відноситься до тих потреб, які не обмежуються не навчанням окремих співробітників, ні взаємодією в компанії, але відносяться до стратегії розвитку організації, її положенню в соціально-економічному середовищі, наприклад: „Розвиток корпоративної культури", „Розвиток команди в організації", „Управління змінами", „Маркетингова політика організації" і т.п.

Формулювання назви тренінгу має бути свого роду принадою для слухачів, оскільки саме за нею слухачі будуть судити про те, чи цікаво їм брати участь в тренінговій роботі. Найкраще, коли назва тренінгу відповідає основному очікуваному результату. Конкретні, зрозумілі, лаконічні назви тем – більш доцільні.

Навіть вдало сформульована тема тренінгу має супроводжуватись постановкою навчальних цілей – очікуваних результатів тренінгової роботи. Враховуючи, що навчальними цілями є заплановані зміни в досвіді тих, хто навчається, результатами тренінгу має бути перелік професійних знань, вмінь і установок, які набуваються, розвиваються в ході його реалізації, і можуть бути продемонстровані учасником тренінгу після завершення навчання.

В міжнародній практиці тренінгу прийнятим є принцип опису цілей тренінгу, що отримав назву „принцип SMART" - від перших літер англійських слів: Specific - конкретні, Measurable – вимірні, Achievable – досяжні, Realistic – реалістичні, Time-bound – з вказуванням терміну реалізації11. Тому прийнято вважати, що правильно сформульована навчальна ціль має складатись з трьох частин: з опису дій, які мають продемонструвати учні в кінці навчання, і опису умов і стандартів виконання12. Однак, якщо умови і стандарти є загальновідомими в формулюванні навчальної цілі їх можна і опустити.

Загальні навчальні цілі розподіляються на ряд конкретних операціоналізованих цілей, які визначають структуру навчальних завдань тренінгу. В.А.Козаков виділяє таку структуру навчального завдання: заголовок (назва завдання); цілі (що треба зробити?); характер поведінки виконавця (як діє, які знання використовує, які рішення приймає, які факти враховує); час на виконання завдання; відповідальність за....; відповідальність перед...; обов'язки, зобов'язання; форма завершення; контроль (форма, умова).

Однак для організації і ефективного проведення тренінгу одного тільки визначення теми, цілей і завдань може бути недостатнім. Тема тренінгу, а також навчальні цілі і завдання мають бути відповідним чином представлені слухачам. Від того, яким саме способом це буде зроблено залежить якість їх визнання учасниками тренінгу і перетворення на власні орієнтири діяльності. Вибір способу постановки залежить від мотиваційної готовності учасників тренінгу, наявних умов і засобів роботи, досвіду тренера.

Способи постановки теми тренінгу, навчальних цілей і завдань

Оголошення

Викладач вголос повідомляє тему, цілі і завдання. Допускається при достатньої власної зацікавленості учасників тренінгу, коли вони самі знають про очікувані результати і активно до них прагнуть.

Презентація

Цілі і завдання презентуються в усному чи письмовому вигляді, на роздаткових матеріалах або слайдах, обґрунтовуються і обговорюються разом з групою. Використовується при недостатньому знайомстві учасників тренінгу з очікуваними результатами, різною мотивацією учасників групи, а також при наявності необхідних матеріально-технічних засобів.

Самостійне визначення цілей групою

Викладач вказує тільки тему тренінгу і пропонує групі самостійно сформулювати його навчальну ціль. Використовується при достатній досвідченості тренінгової групи, дозволяє підвисити наявну мотивацію навчання.

Інструктаж

Цілі і завдання подаються звичайно в роздрукованому варіанті і являють собою детальний опис інструкцій з виконання певних обов'язків, послідовність роботи і т.п. Може бути загальним та індивідуальним, присвяченим виконавцям окремих ролей. Вимагає додаткових пояснень з боку викладача в разі потреби.

В деяких західних посібниках з методики проведення тренінгів пропонуються також корисні рекомендації з пояснення цілей навчання учасникам. Наведемо деякі з них13:

  • При визначенні цілей навчання запобігайте слова „учасники", за виключенням тих випадків, коли цього вимагає сухий текст документації курсу. Набагато краще, звертаючись до учасників тренінгу, казати „ви": „Після завершення цього тренінгу ви навчитесь ...", „Даний тренінг надасть вам можливість ...". Таким же чином використовуйте „ви" в формулюваннях цілей в матеріалах для учасників. Вони мають відчути, що навчальні цілі відносяться до них, а не до когось ще.

  • Творчо підходьте до існуючих формулювань навчальних цілей. визначених в програмі курсу. Інколи ці формулювання складені на незрозумілої для учасника мові і в більшій мірі відносяться до викладання предмету, а не до процесу навчання. Перефразуйте ці формулювання, зробіть їх більш доступними для ваших слухачів.

  • Приготуйтеся до запитання „Навіщо?". Цілком природно, якщо учасники схочуть дізнатись, для чого їм слід прагнути до якоїсь з цілей. Будьте готові проілюструвати кожну ціль декількома совами про те, навіщо треба було її включати.

  • Ви можете проілюструвати ваші цілі за допомогою прикладів. При необхідності ці додаткові пояснення можна привести більш дрібним шрифтом чи в дужках. Така додаткова інформація дасть учасникам тренінгу більш чітке уявлення про те, в чому конкретно на практиці виражається досягнення даної цілі.

  • Не обіцяйте того, що ви не в змозі будете зробити. Існує спокуса висунути цілі, що задовольнять домагання абсолютно всіх. Але не забувайте, що якість вашого викладання буде оцінюватись на основі того, чи зможуть учасники досягти запланованого результату. Важливо розробити такий перелік завдань, щоб наскільки можливо досягти загальну мету.

  • Запобігайте пустих цілей! Кожна ціль має мати значення. Якщо ви самі не можете пояснити значення тої чи іншої цілі, краще її не висувати.

  • Дайте учасникам тренінгу загальне уявлення про всю програму. Тематика, цілі і завдання тренінгу краще сформулювати на доступній для учасників мові і роздати на початку тренінгу у вигляді короткої пам'ятки. Після досягання кожної наступної цілі викладач має звертати на це увагу слухачів для того, щоб вони бачили кожен крок просування до кінцевої мети.

  • Запобігайте зайвих подробиць в формулюванні цілей для учасників. Деталізоване вказування на норми, умови і засоби потрібно перш за все для самого викладача, щоб оцінити ступінь досягання необхідних результатів. Деталі норм і критеріїв оцінки результатів можливо довести до учасників вже тоді, коли вони вже будуть мати достатнє уявлення про предмет.

  • Не слід пропонувати до виконання якусь задачу чи питання на оцінку, якщо воно не пов'язане з поставленими цілями навчання. Якщо ви вирішили внести до тренінгу ще якесь завдання, ви маєте обов'язково перевірити, чи відповідає воно реалізації якоїсь з поставлених навчальних цілей, і, якщо ні, то слід додати відповідну навчальну ціль до цілей тренінгу.

Loading...

 
 

Цікаве