WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Мотивація і стимулювання діяльності студентів - Реферат

Мотивація і стимулювання діяльності студентів - Реферат

Хтось отримує задоволення від міжособистісної взаємодії і цікавиться процесом спілкування, бере участь у спільному обговоренні, хтось прагне самоствердитись і виказує свій інтерес тільки тоді, коли може продемонструвати іншим свої організаторські, інтелектуальні і творчі можливості, розповісти про свій досвід, дехто прагне краще розібратись у теоретичних підґрунтях тренінгових завдань і просить від тренера додаткових інформаційних джерел і т.п. Коли людина не знаходить можливостей реалізації в тренінговій роботі своїх особистих потреб, бажань і внутрішніх прагнень, її активність поступово згасає, вона може почати відмовлятись від тренінгової роботи і навіть кинути відвідувати заняття.

  • Також вагомим фактором ефективності тренінгового процесу є установки учасників – попередні орієнтири, думки, позиції і очікування, що визначають ставлення до тренінгу, психологічну налаштованість на роботу.

Установки значно залежать від попередньої поінформованості людини, а також її попереднього досвіду такої діяльності. Найоптимальнішою є ситуація, коли людина попередньо усвідомлює значущість тренінгу, розуміє його специфіку і є психологічно налаштованою на його реалізацію.

Позитивними установками є:

  • розуміння недостатності наявних знань і вмінь для реалізації діяльності, відчуття особистої потреби у тренінгових заняттях;

  • усвідомлення переваг і специфіки тренінгової форми навчання;

  • готовність зустрітись з певними труднощами, відмовитись від деяких стереотипів;

  • визнання авторитету тренера та інших осіб групи;

  • готовність до партнерських стосунків;

  • бажання змінитись і активна позиція, розуміння переваги своєї власної ролі у здійсненні позитивних змін;

  • налаштованість на поступовий, а не на одноманітний ефект тренінгових занять;

  • помірний скептицизм і стриманість.

Негативні установкидо тренінгу:

  • завищені очікування від тренінгу;

  • прагнення до швидкого ефекту;

  • перекладання відповідальності за ефективність тренінгу на його організаторів;

  • сприймальна позиція;

  • підвищена критичність, недовіра.

З'ясування установок учасників тренінгу можливе на основі вивчення їх очікувань і побоювань за допомогою методів анкетування, бесіди, дискусії і т.п. Надання можливості учасників тренінгу виговоритись, обговорити між особою і викладачем свої побоювання і очікування від тренінгу може значно допомогти у формуванні позитивних установок.

  • Ціль являє собою ідеалізоване уявлення людини про майбутній результат діяльності (звичайно найближчий і очікуваний).

Вона виникає під впливом наявних у людини потреб, бажань, мотивів. Наприклад, маючи потребу в підкріпленні своїх фізичних і духовних сил людина прагне добути їжу (мотив) і йде до магазину, щоб купити собі певний продукт (ціль), маючи потребу у збільшенні свого статусу людина прагне отримати вищу освіту (мотив) і здає документи до конкретного вузу (ціль).

На відміну від названих компонентів діяльності ціль більш усвідомлюється. Уявляючи бажані результати своїх дій, людина обирає певний спосіб діяльності, її засоби, утворює необхідні умови. Чим ясніше усвідомлюється і розуміється ціль, тим імовірніше те, що вона буде досягнута. Відсутність чітко визначених і ясних цілей може привести до вибору неправильних або навіть безглуздих рішень і дій. Особливо необхідним є чітке усвідомлення цілі в управлінській діяльності, оскільки керівник висуває цілі не тільки своєї діяльності, а й діяльності своїх підлеглих. Тренер, який також певною мірою є керівником тренінгової групи, має сформувати певні орієнтири тренінгової роботи, спрямувати тих, хто навчається, на отримання необхідного результату. Для цього необхідно: по-перше, самому прояснити для себе навчальні цілі того чи іншого тренінгу; по-друге, здійснити презентацію тематики тренінгу та його цілей таким чином, щоб зацікавити до них учасників.

Досвідченому викладачу має бути відомим зв'язок між всіма компонентами потребнісно-мотиваційної сфери. Дійсно, скоріше буде проявляти скептицизм і недовіру людина, що потрапила на тренінг випадково. І, навпаки, особиста потреба у вдосконаленні прямо визначає установку на активну роботу, стримування своїх амбіцій і партнерські стосунки.

Процес зовнішнього вплив на людину, який спрямований на формування її мотивації до діяльності, спонукання мотивів і викликання інтересів, мотивів, бажань і т.п., називається стимулюванням.

Особливості мотиваційної сфери студентів в сучасних умовах

Проведення тренінгів у вищому навчальному закладі вимагає урахування мотиваційних особливостей студентського віку. Відомо, що 18-20 років – це юнацький вік. „Перетворення мотивації, всієї системи ціннісних орієнтацій, з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей в зв'язку з професіоналізацією – з іншого, виділяють цей вік в якості центрального періоду становлення характеру і інтелекту"4.

Серед основних ознак юнацького віку виділяють: формування самосвідомості; поява можливості самовиховання; зростання вольової регуляції; сформованість абстрактно-логічного мислення; розвиток самостійності; формування власного світогляду; максималізм суджень; прагнення до самоствердження, оригінальності; зневага до порад старших; критиканство; раціоналізм, практицизм; прагнення до самоуправління; життєве визначення; набуття певної психологічної зрілості; прагнення набуття професії – основний мотив пізнавальної діяльності5.

Структура навчальної мотивації студентів – багатозначна за змістом і різним формам. Прагнення студентів до навчання у різних його формах може визначатись мотивами отримання професії (професійні мотиви), набуття нових знань і отримання задоволення від самого процесу пізнання (пізнавальні мотиви), вдалого працевлаштування і отримання більш високої заробітної платні в майбутньому (прагматичні мотиви), принесення користі суспільству (широкі соціальні мотиви), самоствердження в найближчому соціальному оточенні (мотиви соціального і особистого престижу) і т.п. Однак в цілому, як показують численні дослідження, в сучасного студентства найчастіше переважають мотиви професійного вдосконалення, самоствердження.

Сьогодні також намітилася ще одна тенденція в особистісному розвитку молоді. Сучасні суспільні процеси в Україні, надмірне декларування західних зразків поведінки призводять до різкого зростання індивідуалістичних цінностей. Про це свідчить практика викладацької роботи, спілкування із студентами, проведення спеціальних досліджень6. Однак в сучасних європейських соціологічних дослідженнях особливо наголошується на необхідності підтримки паралельних суспільних процесів: з одного боку - це підкреслення індивідуальності, прийняття відмінностей і визнання права людини на вибір, а з іншого - визнання цінності спільності, загострення корпоративних інтересів на всіх рівнях, включаючи національний. "Поєднання двох орієнтацій - прийняття відмінностей і прагнення до спільності - становить одну з найхарактерніших особливостей європейського суспільного розвитку і прогресу на порозі нового тисячоліття"7. Отже, актуальним завданням викладачів сьогодні є підсилення мотивації студентської молоді до спілкування, взаємодії і спільної діяльності. В процесі тренінгу це має бути забезпечене за рахунок різноманітних форм спільної діяльності.

Коротке висвітлення основних особливостей мотиваційної сфери студентства в сучасних умовах мало вказати на пріоритетні напрямки мотивації студентів в процесі реалізації тренінгового навчання. В цілому, бачимо, що саме тренінгова форма навчання найбільше відповідає всім психологічним особливостям студентського віку і дозволяє забезпечити ефективне професійне становлення.

Визначення мотивації учасників тренінгу (мотиваційний моніторинг)

Не зважаючи на те, що в мотиваційній сфері студентів притаманні певні загальні властивості, в реальній мотивації учасників тренінгу можуть спостерігатись певні відмінності.

Як вже йшлося вище, тренер має забезпечити актуалізацію бажаних потреб і мотивів, задоволення різних інтересів і створення сприятливих установок учасників тренінгу. Для цього слід в першу чергу здійснити мотиваційний моніторинг – дослідити наявний рівень мотиваційної готовності учасників тренінгу шляхом спостереження, виконання психодіагностичних методик, опитування. Такі заходи цілком доречні на першому тренінговому занятті, дозволяють відразу ж виявити всі можливі перешкоди, обговорити суперечливі установки і таким чином зняти зайве напруження учасників тренінгу, а надалі приділяти більше уваги самому змісту тренінгової роботи.

Техніки мотиваційного моніторингу на тренінгу

Виявлення формули мотивації групи

Для виявлення співвідношення різних мотивів у збудженні складних видів діяльності може бути корисною схема, запропонована Б.Додоновим. Він виділив такі групи мотивів:

  1. задоволення від самого процесу діяльності – П;

  2. прагнення до отримання результату діяльності (продукту, знань і т.п. – Р;

  3. прагнення до винагороди діяльності (оцінки, плати, підвищення у посаді, отримання диплому) – В;

  4. запобігання санкцій (покарання), які б погрожували у випадку ухилення від діяльності або її неякісного виконання (Д).

Кожен із цих мотивів вносить різний внесок у загальну мотивацію діяльності, як позитивний, так і негативний. Позначивши кількісну міру такого внеску за допомогою умовних індексів, можна отримати формулу мотивації конкретної діяльності, де вплив кожного фактору може варіюватись від –3 до +3 (–3 – фактор, що не тільки не мотивує, але й викликає помітне незадоволення; 0 – фактор, до якого людина байдужа; +3 – фактор, що значно мотивує). Наприклад, формула П-2Р0В3Д1, означає, що процес праці надає людині помітне незадоволення (П-2), до результатів праці людина байдужа (Р0), але її мотивує винагорода за працю (В3) і дещо менше – неприємні наслідки її невиконання (Д1).

Loading...

 
 

Цікаве