WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психологічні основи організації тренінгу. Роль викладача у тренінгу - Реферат

Психологічні основи організації тренінгу. Роль викладача у тренінгу - Реферат

Викладач – фасилітатор.

Фасилітатор – це людина, що контролює хід інтерактивної гри та забезпечує дотримання її правил і процедури, що дозволяє всім іншим учасникам концентруватися на ігрових і навчальних цілях та змісті інтерактивної взаємодії.

При навчанні дорослих надзвичайно важливо створювати на заняттях таку атмосферу, у якій вони будуть почувати себе комфортно (фізично і морально) і, отже, будуть здатні до навчання та організаційного розвитку. Це важлива функція фасилітатора, оскільки багато інтерактивних технологій припускають публічну презентацію, конкретні дії, у тому числі і перед аудиторією. Таке навчання, безсумнівно, пов'язано з певним педагогічним ризиком для слухачів, особливо керівників, та експериментуванням і вимагає створення на занятті атмосфери взаємної довіри, розуміння і конфедиціальності.

Як фасилітатор тренер має сприяти ходу процесу і полегшувати його. Використовуючи розширений набір навичок, тренер проходить із групою серію настановних процедур і досягає фіналу. При цьому тренер повинен мати здатність зберігати об'єктивність і не концентруватися на дрібних деталях обговорення. Мета тренера – допомогти групі почати працювати в команді з урахуванням точки зору індивідуальної активності кожного.

Створення довірчої атмосфери залежить від багатьох причин:

  • "ігрове поле", тобто комфортне просторове середовище (повітря, світло, меблі, відіотехніка, фліп – чарти і т.ін.);

  • самопрезентація викладача, який організує інтерактивну взаємодію, що викликає довіру і створює приємне перше враження;

  • обговорення з групою організаційних питань, що стосуються регламенту роботи, перерв і основних процедур гри;

  • прийняття принципу "добровільності": якщо хтось не бажає працювати в групі, не потрібно його змушувати це робити або примушувати виправдуватися;

  • виявлення вже наявних у групи умінь і практичного досвіду;

  • "розігріваючі" вправи і тренінги, які "занурюють" у гру та дозволяють зняти напругу і "відкритися", познайомитися і розслабитися;

  • рефлексивне обговорення результатів проведених ігор, відображення почуттів, вражень і конструктивна критика за схемою: кожен кожного.

Під час обговорення результатів у ділових іграх прийнято більше приділяти увагу результату діяльності, аналізу прийнятих рішень, розроблених програм чи проектів, при тренінгових вправах – самому процесу взаємодії, особливо, якщо це комунікативні тренінги. Тому дуже важливо завжди залишати досить часу для проведення обговорення, багатоаспектного аналізу усіх складових інтерактивної взаємодії. Рефлексивний аналіз, міркування над власними діями і вчинками і діями партнерів – це розумова процедура, яка вимагає достатнього часу. Слухачі повинні не тільки думати, але і прийти до самостійних висновків і рішень.

Викладач – фасилітатор виконує і регулярну роботу в групах, допомагаючи командам почати роботу з урахуванням точок зору і інтивідуальної активності кожного, фактично навчаючи співробітництву. З цією метою він повинен:

  • задавати відкриті питання;

  • позитивно реагувати на різноманітні сигнали, що йдуть від групи;

  • заохочувати індивідуальні висловлення учасників;

  • забезпечувати ясність у конфліктних і заплутаних ситуаціях між членами групи;

  • одержувати відповіді від групи, переадресовувати групі й окремим учасникам звернені до нього питання і коментарі, не втручатися в групові процеси, нав'язуючи власну думку;

  • допомогти групі зробити висновки;

  • бути готовим надати необхідну інформацію;

  • сприяти прийняттю групових рішень;

  • висновки, зроблені в групі піддавати обробці і надавати їй у прийнятній для учасників формі.

Викладач – фасилітатор задає, наприклад, такі питання, як: "Що ви помітили...?", "Хто-небудь хоче розповісти про свої відчуття під час виконання вправи і т.ін.?" чи "Що ще, на ваш погляд, відбулося?" і наприкінці будь-якої гри здійснює "вихід", чи дебрифінг – це час, коли слухачі знімають із себе ролі, які вони виконували.

Якщо немає часу на спеціальні вправи, то можна просто запитати слухачів, чим вони мають намір займатися в найближчий місяць, рік, чи чим вони звичайно займаються, коли не приймають участі в подібних ігрових заняттях. Протягом 3 – 5 хвилин можна задавати питання, попросити виразити почуття ("тут і зараз"), зробити звертання до іншим учасникам групи і проговорити все те, що виникло в процесі виконання ігрових завдань.

Викладач – психолог.

Для проведення інтерактивних ігор викладачу потрібно мати ціннісні настанови, пов'язані з "людським фактором" у міжособистісному і діловому спілкуванні. Виявляючи людяність і увагу до слухачів, демонструючи теплоту і щирість у відносинах, викладач створює найкращі умови для освоєння нових навичок, особливо зв'язаних з комунікативною компетентністю. Вважається, що серцевій людині легше поладити з людьми, ніж людині "холодній", індиферентній (лат. Indifferens – байдужний, байдужий).

Коли мова йде про інтерактивну взаємодію, поняття "теплоти у відносинах" містить у собі наступні складові:

  • рівноправність партнерів по комунікації;

  • відсутність обвинувачень;

  • відсутність "оборонних позицій";

  • довірчість і близькість;

  • щирість.

Викладач – асессор.

Оцінка індивідуальних якостей повинна бути природним процесом для досвідченого тренера. Навички, що складають ядро успіху процедури асессмента, - це навички спостереження і здійснення зворотного зв'язку. Значною мірою це навички фасилітации гарного тренера. Проблемою для тренера чи асессора може з'явитися недостатнє планування і підготовка. Прохання про зворотний зв'язок через якийсь час після завершения тренінгу – часте явище, але виконати його буде складно, якщо не збереглися записи. Є ряд правил, які гарантують, що інформація для наступної оцінки завжди буде під рукою.

  • На стадії планування будь-якої програми навчання треба встановити деталі різних процедур оцінювання, які необхідні, і на початку програми розповісти про них учасникам.

  • Будьте готові, що вас можуть попросити дати зворотний зв'язок під час програми чи після неї, незалежно від складеного вами плану.

  • Робіть короткі замітки про учасників протягом проведення програми навчання. Намагайтеся записувати свої враження про учасників, поки вони ще свіжі в пам'яті. Узагальнуйте їх наприкінці кожного дня занять. Робіть ці записи конфіденційно і дотримуйте правила зворотного зв'язку.

Якщо програма навчання і розвитку припускає наступну формальну оцінку індивідуальних якостей учасників тренером, на стадії планування навчання необхідно виробити алгоритм.

  • Які аспекти діяльності і моделі поводження учасників необхідно оцінити?

  • Який формат зворотного зв'язку і для кого вона призначається?

  • Яка роль учасників у забезпеченні зворотного зв'язку?

  • Коли учасники отримають інформацію про те, що тренер буде надавати зворотний зв'язок, - до програми чи на початку заняття?

Кожен учасник у будь-який момент може попросити у тренера забезпечити неформальний зворотний зв'язок із приводу його індивідуальних якостей і стилю діяльності. Оцінка повинна вироблятися у формі приватної бесіди. У цьому випадку тренеру варто покладатися головним чином на замітки, що він зробив під час занять, і на грамотне використання технік зворотного зв'язку. Використовуйте техніку відкритих питань для початку бесіди з учнем. Будь-який зворотний зв'язок важливо підкріплювати інформацією про особливості поводження людини під час програми навчання. Ці дані нагадують учаснику про те, що з ним відбувалося і спонукують його робити крики до поліпшення.

Під час проведення тренінгу ведучі вирішують безліч задач, виконують широкий діапазон обов'язків. М.В. Кларін у книзі "Корпоративний тренінг від А до Я" представляє їх у вигляді переліку, що охоплює максимально повний набір функцій тренерів – ведучих.

Експерт.Власник предметних знань у певній галузі.

Укладач навчальної програми. Формулює навчальні цілі, відбирає зміст, визначає види навчальної роботи.

Розроблювач навчальних матеріалів.Готує навчальні посібники і роздаткові матеріали.

Фахівець з технічних засобів навчання. Використовує аудіовізуальні, комп'ютерні й інші технічні засоби в ході тренінгу.

Координатор.Відслідковує підготовку й організаційне забезпечення навчального процесу, включаючи навчальне приміщення, устаткування, підготовку матеріалів, присутність учасників і т.ін.

Викладач – лектор.Викладає інформацію, вибудовує роботу учасників.

Фасилітатор.Керує процесами взаємодії в групі.

Інспектор. Оцінює результативність проведення занять, навчальної програми, тренінгу.

Методист, фахівець з теорії навчання.Застосовує і розвиває концепції і підходи, що пропонуються в теорії навчання.

Консультант по професійному розвитку. Допомагає учасникам оцінити свої професійні якості, уміння, усвідомити цілі та цінності, планувати професійний розвиток.

Loading...

 
 

Цікаве