WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Контроль та оцінювання результатів тренінгу - Реферат

Контроль та оцінювання результатів тренінгу - Реферат

Реферат на тему:

Контроль та оцінювання результатів тренінгу

Зміст контрольних заходів відповідно до цілей бізнес-тренінгу

Як відомо, проблема контролю та оцінювання є однією з найскладніших у практиці навчання взагалі, й особливо у вищій професійній освіті.

Контрольні заходи є складовими досягнення мети навчання – засвоєння певної сукупності предметних знань, формування умінь та навичок, що є основою відповідного рівня компетентності студента.1

Оцінка за результатами навчання засвоєних знань студента є важливим фактором для формування його особистості і часто виступає регулятором соціальних відносин у житті людини, адже опосередковано впливає на формування стосунків у колективі, з викладачем, з друзями тощо. Заохочення з боку викладача, саме по собі, у більшості випадків стимулює навчально-пізнавальну діяльність студентів і сприяє покращенню її результатів, а для цього необхідно враховувати наявний рівень сформованих професійно важливих знань та вмінь. Якщо викладач ставить надто високі вимоги, то це створює бар'єр у розвитку. Занижені вимоги також гальмують розвиток студента, вони не активізують його розумової діяльності. Для успішного стимулювання розвитку компетентностей засобами контролю необхідно, щоб студент розумів, що від нього вимагають, щоб він не мав сумнівів у необхідності знань, був упевнений, що може осягнути необхідне, що бажана оцінка залежить лише від нього самого, його уважності й ретельності.

У ході навчально-виховного процесу контроль виконує ще декілька функцій, серед яких забезпечення необхідного і своєчасного оперативного зворотного зв'язку. Перевірка знань дає викладачеві інформацію про хід навчального процесу, про те, як іде виконання поставлених завдань, які можливості для подальшого вдосконалення роботи. Перевірка одночасно є засобом виявлення ефективності методів і прийомів навчання, що застосовуються самим викладачем, вона допомагає зробити висновки для подальшої праці педагога. Аналіз результатів контролю дає змогу виявити сильні й слабкі сторони в роботі та виявити причини неуспішності. Інформацію про свої успіхи, чи невдачі отримує і сам студент – учасник тренінгу. У процесі слухання відповідей товаришів, доповнень та виправлень слухач може критично оцінити свої знання, проаналізувати відповіді колег, що сприяє систематизації та закріпленню засвоєного навчального матеріалу. Добре організований контроль привчає слухачеві до систематичної роботи, дисципліни, сприяє формуванню відповідальності, активності, самостійності, допомагає розібратись у собі, а тому потребує зваженого керівництва, педагогічної майстерності, такту.

Оцінка знань не може бути випадковою. Об'єктивність перевірки й оцінки забезпечується науково обґрунтованим змістом завдань, запитань, вимог та критеріїв оцінювання, які допомагають виявити якість знань студента. Коли йдеться про якість знань, то мається на увазі обсяг знань, передбачений навчальною програмою, його повнота (студент знає весь матеріал чи окремі його частини, усі елементи бази знань - поняття, факти, закономірності тощо), глибина і міцність засвоєння, уміння виражати знання в усній і письмовій формі та ін. Важливо визначити рівень засвоєння знань, який відображає компетентність студентів з предмета і реалізується через планування та організацію їх пізнавальної діяльності на різних рівнях складності. Рівні пізнавальної діяльності (понятійний, репродуктивний, алгоритмічно-дійовий і творчий/дослідницький) відповідають суб'єктивному аспекту процесу навчального пізнання, а їх вибір відбувається на рівні розвитку пізнавальних можливостей як цілої групи, так і окремих учасників.

Рівні пізнавальної діяльності задаються викладачем через відповідні запитання і завдання, які у своїй системі сприяють досягненню мети навчання: формуванню навичок студентів до активної пізнавальної діяльності від простого сприйняття інформації до побудови гіпотез, вибору методу вивчення питання та його реалізації на практиці, самостійності у вивченні програмового матеріалу та поповненні знань. Застосування у ході навчання різних форм пізнавальної діяльності студентів є необхідною умовою їх інтелектуального розвитку.

Організація контрольних заходів у ході тренінгових занять передбачає окреслення таких принципових позицій:

  • Що перевіряти? – які групи компетентностей, якостей, умінь чи навичок майбутнього фахівця мають бути сформовані у ході навчання.

  • Який навчальний матеріал потрібно перевіряти? – які вузлові елементи бази знань мають бути засвоєні студентом, які рівні засвоєння відповідають вимогам конкурентоспроможності.

  • Коли здійснювати перевірку знань студентів?якою має бути періодичність контрольних заходів.

  • Які форми і методи доцільно використати для об'єктивної перевірки? – письмове чи усне опитування, фронтальні чи індивідуальні форми роботи.

  • Які засоби допоможуть здійснити ефективну перевірку? – роздаткові матеріали, бланки документів, комп'ютерні програми, тести тощо.

  • Скільки часу має витратити студент на виконання контрольних завдань?

  • Скільки часу потрібно викладачу для перевірки виконаних завдань?

  • За якою шкалою оцінювати результати перевірки? – 5-ти, 100 бальна чи інша система оцінювання.

  • Як вести облік результатів у журналі та відомості?

  • Як встановити відповідність отриманих результатів і стандартів навчання?

Організація контролю в процесі тренінгу означає створення системи моніторингу за ходом діяльності таким чином, щоб визначати рівень досягнення заданих цілей на кожному етапі та своєчасно корегувати можливі відхилення. Така робота може ефективно здійснюватися лише за певних умов, які забезпечує безпосередньо викладач за узгодженням з організаторами тренінгу, а також з урахуванням очікувань і побажань студентів/ слухачів. Серед названих умов: визначення обсягу матеріалу, що підлягає контролю; цілеспрямований відбір навчального матеріалу з оптимальним розподілом різних видів робіт та їх послідовності; чітка організація перевірки, оцінювання та обліку знань; встановлення ліміту часу, що відводиться на перевірку знань та оцінювання контрольних робіт, мінімізація трудомісткості контрольних заходів; систематичність здійснення контрольних заходів; встановлення єдиної системи вимог – стандартизація контролю; розробка системи тестів для досягнення максимально можливого рівня об'єктивності оцінювання знань; створення умов для самопідготовки, самоконтролю, індивідуальних консультацій; стимулювання самостійної роботи студентів; розширення варіативності завдань та способів реалізації контролю; адекватність завдань сучасним умовам господарювання; обґрунтований вибір методу контролю і розробка відповідного інформаційно-методичного забезпечення.

Іноді трапляється, що на етапі планування цілей та очікувань організатори й учасники значно завищують рівень домагань, а згодом стає очевидним, що самі учасники (особливо дорослі „учні") не витримують інтенсивного темпу роботи і не готові давати результати відповідно до високих стандартів. Тому ще на етапі планування викладач має зважити власні можливості, резерви часу, задатки групи і допомогти замовнику сформулювати реальні цілі, досягнення яких піддається контролю (перевірці та оцінюванню) із використанням доступних матеріальних і технічних засобів.

У процесі контролю існують кілька достатньо виокремлених етапів, які мають власні функції: встановлення та вимірювання наявних результатів діяльності (перевірка); порівняння їх із наперед заданими стандартами та нормами; оцінювання і встановлення відповідності цілям роботи; облік отриманих результатів. Для здійснення перевірки головним є питання "Що?" контролювати, перевіряти, оцінювати, порівнювати.

У ході тренінгу викладач вирішує цілий ряд завдань, які можна згрупувати таким чином:

- підвищення теоретичного рівня підготовленості студентів, узагальнення та систематизація знань;

- формування і розвиток психомоторних та вольових умінь і навичок необхідних для виконання певних видів роботи за спеціальністю;

- розвиток умінь ділового спілкування та міжособистісної взаємодії;

- розвиток умінь аналізу проблем та прийняття рішень.

Так, підвищення теоретичного рівня учасників тренінгу, має бути спрямоване на краще розуміння ринкової кон'юнктури у галузі, перспективи розвитку, тенденції, властиві для підприємств, які займають передові позиції у рейтингу. Важливо у цьому аспекті допомогти учасникам встановити міждисциплінарні зв'язки, вплив діючих законів, соціальних програм і суспільних (громадських) рухів на безпосередній зміст професійної діяльності.

Психомоторні уміння і навички, які формуються у тренінгу, забезпечують виконання конкретних професійних завдань і сприяють кращому розумінню питання "Як?" працювати: складати документи, звіти, звернення, виконувати інші робочі операції, реагувати в екстремальних ситуаціях, проявляти вольові зусилля.

Розвиток умінь ділового спілкування є невід'ємною складовою усіх бізнес-тренінгів. До цієї групи завдань відносяться вимоги до усного і писемного мовлення учасників, самопрезентація і здатність переконувати інших, вияв уваги до співрозмовника (опонента), активне слухання, здатність до надання послуг потенційним клієнтам, ведення телефонних переговорів, робота в команді та здатність до пошуків компромісних рішень. Стандарти і норми названих умінь формулюються відповідно до особливостей корпоративної культури кожної конкретної установи, тому й перевірка їх досягнення є досить специфічною.

Loading...

 
 

Цікаве