WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інформаційно-методичне забезпечення тренінгу - Реферат

Інформаційно-методичне забезпечення тренінгу - Реферат

Метою використання засобів навчання є організація ефективного сприймання навчальної інформації із залученням усіх репрезентативних систем і каналів у процесі спілкування (Рис. 1.7.5, 1.7.6).

Рис. 1.7.5 Модель процесу спілкування. (За Ф.Котлером, 1970 р.)

Відомий спеціаліст з маркетингу Філіп Котлер запропонував такі елементи процесу спілкування:

Відправник - особа, що ініціює повідомлення.

Кодування - процес перетворення ідей повідомлення у сигнали для передачі відповідним каналом зв'язку.

Канал - засіб передачі інформації.

Повідомлення -інформація, закодована за допомогою символів.

Декодування - процес перетворення прийнятих сигналів у зрозумілу для адресата форму, надання символам відповідного змісту.

Адресат - особа, якій призначена інформація і яка інтерпретує її.

Зворотний зв'язок - реакція адресата на отримане повідомлення.

Шум - викривлення змісту переданої інформації, перешкоди.

Педагогічне спілкування є провідною діяльністю викладача, що є складовою будь-якої іншої його діяльності. Основними напрямками педагогічного спілкування є7: пізнання викладачем студентів у системі взаємодії з ними; організація безпосереднього впливу на студента (регуляції його поведінки, реалізація вербальних і невербальних форм взаємодії, ціннісний аспект впливу); управління власною поведінкою (саморегуляція у спілкуванні); організація процесу взаємостосунків; обмін предметною інформацією.

У розвитку системи педагогічного спілкування виділяють такі найважливіші рівні: емоційний контакт (рівень стосунків)– досягнення спільних емоційних позицій та емоційних переживань партнерів стосовно змісту, мети, способів спілкування і відносно один одного; пізнавальний (рівень змісту)– досягнення спільності намірів, планів, практичних дій, спільних поглядів на розуміння явищ природи, суспільства й психічної діяльності, які становлять предметний зміст процесу спілкування.

Рис. 1.7.6. Склад повідомлення.8

Людина сприймає інформацію по різних каналах. Канал сприйняття – це пучки нервових волокон, які йдуть від органів чуттів до головного мозку. Ефективність взаємодії головним чином залежить від того, наскільки відповідно до репрезентативної системи студента викладач обирає канал передачі інформації. У ході навчання використовуються такі канали:

  • слуховий – доповіді, бесіди, обговорення - він забезпечує близько 7% сприймання інформації;

  • зоровий – схеми, діаграми, плакати, тексти – сприймання інформації з його допомогою сягає 35%;

  • моторний – розв'язання задач, завдань, виконання конкретних предметних дій – він включає сприймання інформації у синтезі через всі канали разом і забезпечує засвоєння до 75 – 90%%.

Наша свідомість має своєрідний фільтрувальний пристрій: ми здатні відфільтровувати небажані звуки і думати про своє, коли нам розповідають щось не актуальне або нецікаво.

Інтенсивність дії зорових подразниківна увагу людини

  • Світло. Променева енергія є тим першоджерелом, для сприйняття якого природа створила органи зору. Тому увага в першу чергу привертається зміною інтенсивності світла.

  • Рух, переміщення предметів. Око сприймає будь-яку зміну концентрації променевої енергії.

  • Загальна ситуація. Зовнішній вигляд сукупності об'єктів, що потрапили в поле зору сприймається як розподіл променевої енергії різної концентрації.

  • Колір. Відображення дії променів на зоровий аналізатор залежно від довжини їх хвиль. Активні кольори мають властивість маскувати зорову інформацію.

  • Форма. Відображення мозком статичного розподілу променевої енергії.

  • Елементи форми складної будови об'єкта.

Рис. 1.7.7. Закономірності впливу зорових подразників на увагу людини. (За Дьоміним О.А.)

Тому важливо враховувати фактори впливу на увагу та сприйняття інформації людиною. Дидактичні матеріали допомагають підтримувати розумову чи фізичну залученість слухачів: запропонуйте їм розглянути, проаналізувати, прочитати, порівняти, розв'язати, заповнити матриці, закінчити твердження тощо.

Існує кілька класифікацій засобів навчання, які використовуються в економічній освіті, зупинимось на деяких з них. (Табл.1.7.8). Так, наприклад, за видами навчальних дій та призначенням навчально-наочні посібники і ТНЗ розрізняють на: інформаційні (настановні) – вони забезпечують наочність навчання, операційні – сприяють реалізації пізнавальної діяльності, контрольні – забезпечують здійснення контрольних заходів.

Таблиця 1.7.8.

Класифікація та коротка характеристика навчальних посібників

Групи засобів навчання

Види

Призначення

1.Інформаційні:

Плакати, Макети, Підручники звичайні, роздаткові матеріали

Вони допомагають зорієнтуватися у навчальному матеріалі, забезпечують ефективність сприйняття складних явищ і процесів, прискорюють обробку інформації.

2. Операційні

Підручники програмовані, Задачники, Роз даткові матеріали для вправ, Методичні рекомендації до практично-семінарських робіт, практики, Опорний конспект.

Дозволяють ефективно виконати навчальні вправи в аудиторний і позааудиторний час, обробити інформацію, закріпити і систематизувати завдання, формувати практичні навички, індивідуалізувати навчання з урахуванням особливостей кожного студента.

3. Контрольні

Тести, Збірники вправ і завдань, Задачники.

Містять широке коло завдань різних типів і рівнів складності, виконання яких дозволяє реалізувати навчальні цілі. Забезпечують систематичність і об'єктивність контролю, надають можливості для самоконтролю.

Технічні засоби навчання

За переважаючим способом передачі інформації виділяють кілька основних груп засобів навчання. Найпоширеніші з них такі:

  1. Аудіальні – засоби для відтворення звуку і посилення мовлення викладача. У великих лекційних аудиторіях вони дають можливість зменшити навантаження на голос викладача, забезпечити добру гучність в аудиторії при відстані від викладача до останнього ряду більше 20 м.

  2. Візуальні – засоби для передачі інформації за допомогою зображень: а) статичні: діапроектори, епідіаскопи; б) класні дошки: кодоскопи, звичайні дошки: білі, булавкові

Діапроектори та епідіаскопи призначенні для отримання зображень на великому екрані із слайдів, журналів, книг.

Значним недоліком візуальних засобів є необхідність часткового або повного затемнення аудиторії, що ускладнює процес конспектування. Серед недоліків зазначимо часто неефективну конструкцію екрана, що вимагає альтернативного використання або дошки, або проектора.

Класні дошки найрізноманітніших видів зберігають своє поширення і важливе значення, тому що вони є основним засобом евристичного навчання, створюють можливості для співучасті студентів у творчому процесі, яким є здобуття знань, та забезпечують використання такого потужного фактора впливу як рух. Використання усіх видів дошки має суттєвий недолік: викладач пише, обернувшись спиною до студентів, це обмежує можливість коментування і пояснення записів. Розв'язання такої суперечності цілком залежить від педагогічної майстерності викладача. Іншим недоліком є відсутність можливості збереження записів з дошки, особливо у випадках мозкового штурму або інших видів колективної творчості зі студентами. Ця технічна проблема може бути розв'язана кількома шляхами: використанням дошки-блокнота (коли аркуші з записами зберігаються для подальшого аналізу і використання ідей), використанням спеціальної дошки із можливостями копіювання записів (Panasonic) тощо.

Loading...

 
 

Цікаве