WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Інформаційно-методичне забезпечення тренінгу - Реферат

Інформаційно-методичне забезпечення тренінгу - Реферат

Отже, збірник інформаційно-методичних матеріалів повинен виконувати такі дидактичні функції:

  • Створювати мотиваційну основу навчання.

  • Забезпечувати інформаційну базу навчання відповідно до програми дисципліни.

  • Формувати нові й закріплювати наявні вміння і навички.

  • Орієнтувати на проблемно-цілісне сприйняття змісту предмета.

  • Розвивати навички систематичного контролю та корекції ходу і результатів навчання.

  • Сприяти розвитку навичок розуміння та аналізу інформаційних джерел: розпізнавати поняття, наводити приклади, пояснювати зв'язки і залежності.

Навчальні тексти та їх використання у ході тренінгу

Одним із різновидів інформаційно-методичних матеріалів для проведення тренінгових занять є навчальні тексти. Це – спеціально відібрані та упорядковані відповідно до цілей навчання писемні комунікативні утворення, які можуть бути використані при вивченні теми у ході навчальних занять або в індивідуальній роботі. За змістом навчальними текстами можуть бути авторські праці, висловлювання, документи, пам'ятки, ділові тексти, розповіді, наукові та науково-популярні публікації.

Тексти мають значний соціальний та освітній потенціал. Текст створюється для того, щоб функціонувати в соціумі, впливати на нього, входити в його культурну та історичну пам'ять3. Він відображає та документує соціально закріплені форми спілкування. Крім того, писемне слово, порівняно з усним, має вищий статус, характеризується авторитетністю, престижністю і завдяки цьому впливає на соціальний процес

Дидактичні тексти можуть входити складовими частинами до основних або додаткових навчальних матеріалів, що сприяють ефективності навчання та забезпечують реалізацію відповідних цілей.4

Серед вказаних цілей можна відзначити такі:

  • Забезпечення професійної змістовності навчання.

  • Розвиток мотивації самостійних дій учіння студентів, розвиток професійних інтересів.

  • Активізація сприйняття навчального матеріалу через активну предметну діяльність.

  • Управління увагою.

  • Управління пам'яттю.

  • Активізація та розвиток мислення.

  • Емоційне забарвлення процесу учіння.

Викладач може використати як навчальні тексти з таких джерел: преса (статті, фейлетони, репортажі); професійні документи; дидактична література, в якій подано приклади таких описів; художня, документальна література; аналіз різноманітних навчальних курсів; опрацювання власних проведених занять.

Фрагмент тексту повинен включати наступні елементи:

  • основний текст, що містить базову інформацію, необхідну для розв'язання проблеми (об'єм — більше 1-ої сторінки машинописного тексту);

  • проблемні питання, бажано не більше 4-х;

  • перелік літератури, рекомендованої для розв'язання проблеми;

  • блок додаткової інформації (нормативні акти, фактичні дані, тощо).

Опис повинен бути представлений так, щоб створити можливість багатоваріантності рішень проблеми, яка розглядається. Саме це дозволяє спонукати студентів до дискусії. Важливо, щоб опис ситуації спирався на дійсні факти, представлені у повній формі, відповідно до рівня підготовки слухачів і тематики занять.

Об'єм опису і складність представлених там питань (проблем), кількість часу, необхідного студентам для попереднього аналізу ситуації, визначається відповідно до потреб конкретної навчальної аудиторії.

При використанні текстів дидактичних у навчальному процесі викладач може зустрітися із деякими проблемами, серед яких такі:

  1. Ефективність текстової комунікації, що визначається відповідною підготовленістю аудиторії. Проблема полягає у тому, що зміст текстової інформації та його сприйняття є несиметричними. Сприйняття одного і того ж тексту може реалізуватися за багатьма моделями, що визначаються метою звертання до даного тексту. Мета цього звернення, а також життєві контексти цієї комунікативної ситуації можуть бути найрізноманітнішими: читач може звернутися до тексту заради тексту (розваги, естетичного задоволення, відпочинку); може читати у зв'язку зі своїми професійними або іншими потребами, наприклад, для одержання окремих відомостей, для створення іншого тексту, для конспектування з відкладеним відтворенням. Адекватність сприйняття тексту, актуалізація саме тієї моделі сприйняття, яка відповідає його функціональному типові, не зумовлені автоматично самим текстом. Розв'язанню даної проблеми сприяє розроблена викладачем система завдань до тексту, що націлює студента на відповідне сприйняття навчальної інформації.

  2. Створення умов для швидкого і адекватного сприйняття тексту. До цих умов потрібно віднести наступні: можливість кожного студента ознайомитись із текстом і опрацювати його; відповідність між змістом тексту, його об'ємом, актуальністю і складністю теми, що вивчається, складністю та різноманітністю завдань до тексту. При необхідності потрібно надати студентам можливість попередньо переглянути текст та обговорити у малій групі.

  3. Обмеженість реального бюджету часу студента, що зумовлена цілим рядом факторів. Результативність навчальних дій студента залежить і від того, наскільки коректно задані норми. Завищення норм і вимог веде до надмірної напруженості, викликає стан тривоги, невпевненості, відмову від роботи. І навпаки, зниження норм паралізує активність, викликає стан самозадоволення і неробства. Об'єм завдань до тексту повинен відповідати реальному бюджету часу студента.

Так, наприклад, за 0,5 години аудиторного заняття студент здатний засвоїти з відкладеним відтворенням близько 3-х сторінок текстового матеріалу. Однак, коли заплановані й інші види роботи з теми, цей обсяг має бути зменшений. Тому, в разі необхідності навчальний текст великого об'єму доцільно попередньо опрацювати студентами самостійно в позааудиторний час, для виконання потрібних завдань на занятті.

Об'єм опису (тексту) для роботи протягом однієї години заняття має становити близько 1сторінки машинописного тексту (формат А4). Кожен такий опис повинен бути закінчений одним або кількома питаннями, що стосуються однієї теми, навколо якої точиться загальна дискусія. Підготовлений опис отримує кожний учасник заняття. Вибираючи текст для аналізу, потрібно детально ознайомитися з усіма можливими умовами, пов'язаними з вибором інформації, яка буде подана студентам. Незалежно від підготовленого опису викладач може, в разі потреби, додатково використовувати в ході заняття інші джерела інформації, наприклад,цитати з літератури, що стосується предмета вивчення, звіти й анонси з практичної діяльності, аудіо-, телефрагменти, фрагменти відео матеріалів, приклади описів випадків із спеціалізованих навчальних курсів, приклади описів випадків із педагогічної літератури тощо (Текст 1.7.3., 1.7.4.).

Текст 1.7.3. 5

Тема: Аналіз управлінської проблеми.

Заняття присвячене тому, щоб:

  1. визначити суть проблеми,

  2. перевести проблему у виміри кінцевого результату,

  3. проаналізувати сили, що діють за і проти досягнення цієї мети.

Завдання:

    1. Встановіть критерії визначення мети на основі взаємного обговорення у своїх малих групах.

    2. Наведіть приклад однієї конкретної проблеми та спробуйте визначити її в показниках мети. Проведіть пленарне обговорення цього прикладу.

    3. Об'єднайтесь у малі групи та обговоріть кілька власних проблем із управлінської діяльності.

    4. Проведіть представлення ідей груп та здійсніть їх критичну оцінку.

    5. Проаналізуйте сили, які впливають досягнення названої мети.

Аналіз силового поля

Це інструмент оцінки потенціальної зміни середовища і сил, які здатні впливати на ці зміни. Вирішення майже кожної проблеми вимагає певних змін. Основоположником цього аналізу був Курт Левін. Він виявив, що можна взяти будь-яку ситуацію, яку група хоче змінити, і встановити поле сил – політичних, соціальних, організаційних, - тобто тих, які зберігають ситуацію в наявному стані. Це сили двох видів: рушійні, які підштовхують нас до наших цілей, і стримуючі, які виступають перешкодами.

Loading...

 
 

Цікаве