WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Система методів активного навчання у ході тренінгу - Реферат

Система методів активного навчання у ході тренінгу - Реферат

Таблиця 1.4.3.

Модель SWOT – аналізу позиції фірми в регіоні

Сильні боки

  • відомий виробник на ринку;

  • близькість до споживача;

  • близькість до заготівель та постачання імпортних товарів;

  • потенційні можливості збільшення обсягів виробництва,

  • використання натуральних екологічних матеріалів,

  • оптовий продаж крупним споживачам;

  • наявність містких складських приміщень,

  • виробництво протягом усього року,

  • наявність власних торгових залів, транспорту.

Слабкі боки

  • відсутність чітко сформованої маркетингової стратегії,

  • недостатня розвиненість системи маркетингового стеження й дослідження споживачів і конкурентів та, як наслідок, прогнозованості маркетингового середовища,

  • відсутність чіткого позиціонування на ринку,

  • слабка система контролю за персоналом,

  • недостатня реклама продукції,

  • невиразний естетичний вигляд торгових залів,

  • відсутність політики формування власного іміджу підприємства.

Можливості

  • висока ринкова репутація,

  • не насиченість ринку в регіоні,

  • велика кількість операторів з продажу на вітчизняному ринку,

  • можливість виходу на регіональні ринки,

  • дилерські зв'язки,

  • можливість вирівнювання виробництва за рахунок покращення роботи із великими оптовиками.

Загрози

  • ???

  • ???

  • ???

  • ???

До четвертої групи методів активізації відносять величезну їх кількість, що забезпечують не лише досягнення навчального ефекту, але й виконання так званого функціонально-вартісного аналізу прийнятих рішень. Зупинимось коротко на деяких із них.

Групова мозаїка: Експертні групи.15 Навчальний матеріал, який висвітлює складну проблему, ділиться на частини. Кожна з них надається для розгляду окремій малій групі. Її учасники аналізують своє завдання і роблять експертну оцінку. На наступному етапі відбувається обмін інформацією між групами та учасниками – „експертами". Створюються нові „змішані групи", у кожній з яких є експерти з кожного питання. Учасники в групі представляють свою інформацію з проблеми. Після нетривалих обговорень у малих групах виробляється рішення. Пропозиції кожної групи учасники презентують перед усіма. Відбувається загальна дискусія та ранжування ідей. Складається спільна програма дій для втілення рішень.

Метод номінальних груп (NGT) використовується для прийняття рішень за результатами обговорення. Члени групи збираються в одному приміщенні, тут їм представляють певну проблему. Кожен учасник незалежно від інших записує свої ідеї для рішення цієї проблеми. Потім члени групи по черзі представляють свої рішення для загальної дискусії. Всі ідеї при цьому записуються на дошці або на плакаті. Після цього група обговорює пропозиції, а кожен учасник класифікує їх. В результаті вибирається ідея, що набрала найбільшу кількість балів.16

Створення мета план-карти.17 На початку заняття учасники отримують мета план-карти однакового формату і завдання зафіксувати основні тези з теми. Завдання виконується індивідуально, в парах, або в малих групах. Після цього усі плакати вивішують на стіні та почергово пояснюють свої думки. Наступним кроком у роботі є пошук рішення проблеми та обговорення варіантів. (Рис.1.4.4.)

Рис.1.4.4. Виконання плакату "метаплан" на заключному етапі заняття

П'ята групаметоди активізації індивідуальної роботи з наступною презентацією результатів. Необхідність цього підходу викликана тим, що люди навчаються з різною швидкістю. Тому викладач повинен у ході заняття створити для кожного можливості навчатися у своєму власному темпі. В процесі індивідуальної роботи слухачі реалізують бажання поміркувати і переосмислити інформацію, узгодити нові знання із наявним досвідом. Для активізації цього етапу пропонуються індивідуальні завдання, рішення яких згодом учасники презентують і порівнюють між собою. Це дозволяє змінити форму спілкування і навантаження. Важливими умовами різноманітності роботи і взаємодії є участь слухачів у плануванні роботи. Вважається, що учасники працюють краще, коли можуть самостійно вибрати вид роботи або переключитися на іншу діяльність. При цьому викладач має запланувати форми засвоєння обов'язкового матеріалу, а факультативний – дати на варіативне опрацювання.

Для індивідуальної роботи можуть згодитися завдання типу:

  • навести приклади;

  • заповнити бланк документів;

  • заповнити таблицю;

  • запропонувати ідею;

  • оцінити висловлювання;

  • розробити модель рішення проблеми.

Презентація перед групою власних рішень і пропозицій є одним із найвагоміших факторів активізації індивідуальної роботи слухачів. Це одночасно збільшує ретельність підготовки завдань, відповідальність перед колегами.

Кожен із названих методів передбачає на своє завершення певних підсумків, виконаних викладачем.

Такі підсумки викладача мають відповідати певним правилам:

    1. Позитивний емоційний фон. Необережний коментар може не тільки не допомогти учасникам, але й нашкодити – створити або закріпити негативне ставлення до навчання, змусити виправдовуватися, сперечатися чи навіть відмовитися виконувати завдання.

    2. Перші коментарі стосуються позитивних наслідків роботи, щоб підвищити самооцінку та мотивацію учасників. І тільки потім говорити про недоліки.

    3. Уникати оціночних суджень ("погано", "недостатньо", "неправильно", "він ніколи...", "безнадійно"). Це може нанести удар по самолюбству й самоповазі учасників.

    4. Коментарі повинні носити конструктивний характер, містити поради і рекомендації для покращення роботи, конкретно стосуватися того, що необхідно змінити.

    5. Підсумки та коментарі мають бути зроблені зразу після завершення роботи і в жодному разі не переноситись на інший раз.

    6. Коментарі мають бути зрозумілими своєчасними, послідовними, не суперечити потребам слухачів та цілям тренінгу.

    7. Підсумки мають надихати на подальшу роботу і самовдосконалення.

Недостатня увага до підведення підсумків впливає на здатність слухачів пов'язувати досягнуті результати з поточними завданнями тренінгу і стратегічними цілями практичної діяльності.

Прийоми розвитку творчої активності під час тренінгу18:

  • Не поспішайте з оцінкою відповідей слухачів як правильних або неправильних.

  • Не відкидайте неправильні відповіді – запропонуйте їх прокоментувати іншим.

  • Не критикуйте окремих учасників. Якщо це вкрай необхідно – нехай це будуть конструктивні поради та коментарі від групи.

  • Стимулюйте групові дискусії. Пропонуйте пошуки нестандартних рішень виявлених проблем.

Частіше давайте завдання, що вимагають від слухачів проявів творчості та почуття гумору.

Планування структури (матриці) методів для тренінгу

Вибір відповідних методів для проведення тренінгу є найважливішим фактором його ефективності. Досвід показує, що саме виконання учасниками завдань із використанням різних методів, це той контекст, який залишається у пам'яті для відкладеного відтворення – "те, що було зроблено і як було зроблено". Тренінгові форми роботи можуть базуватися на використанні одного основного метода (наприклад, сюжетної гри) або кількох різних (міні-лекція, дискусія, кейс-метод, управлінська гра). На вибір методів впливають і складність тренінгових завдань, і тривалість занять – від кількох годин до кількох днів (Про що йшло раніше – Гл.1.2.2.).

Побудова структурної лінії методів залежить від багатьох умов, серед них найважливіші ті, що пов'язані з особистістю викладача-тренера (його досвід, авторитет, стиль роботи, власні переваги тощо), ті, що пов'язані з особливостями групи (кількість учасників, їх професійний досвід, вік). Важливими є також місце проведення і найголовніше – мета роботи.

Одним із визначальних факторів, що зумовлює методичну модель занять є тип тренінгу: відкритий чи закритий. Закритий тренінг має більше поле для використання інтенсивних навчальних технологій, для комбінування методів, спрямованих на досягнення конкретного вимірюваного результату. Загальна канва такого типу тренінгів може бути такою: постановка проблеми корпорації (фірми, відділу) та узгодження її з розумінням учасників тренінгу, складові проблеми, її прояви, силові поля, які спричинили її існування, визначення головного напрямку вирішення проблеми.

Р Р1

Рис. 1.4.5. Взаємодія учасників у ході тренінгу

Інформаційно-рольова схема взаємодії учасників тренінгу може бути представлена у такому вигляді, як це показано на рис. 1.4.5. Сегмент А – це роль адміністратора (тренера), який представляє проблему та окреслює завдання. Сегмент Б – різні види взаємодії слухачів тренінгу, які складають своє розуміння проблеми (Р), аналізують її складові елементи, та знаходять модель її вирішення (Р1). Ця модель може бути реалізована тими ж самими учасниками, частиною з них, або іншими працівниками.

Loading...

 
 

Цікаве