WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Планування кар’єри за спеціальністю - Реферат

Планування кар’єри за спеціальністю - Реферат

У своїй книзі "Людина у пошуках смислу" В.Франкл6 наводить міркування американського студента: "Мені 22 роки, у мене шикарний автомобіль, я повністю незалежний, я маю значно більше можливостей, ніж я здатний реалізувати. Єдине питання, яке я собі ставлю – для чого це, який у цьому сенс."

В.Франкл пропонує відкривати сенс життєдіяльності через прояви найважливіших груп цінностей:

→ цінності творчості – реалізуються у продуктивних і конструктивних видах діяльності;

→ цінності переживання – проявляються у нашій чутливості до явищ навколишнього світу і відповідних реакціях на наші вчинки;

→ цінності відношення людини до факторів, які обмежують поведінкову активність людини.

Ціннісні орієнтації визначають зміст спрямованості особистості, складають ядро її життєвої концепції та відображають відношення людини до себе, навколишнього світу та інших людей. Для виявлення та ранжування життєвих цінностей слухачам можна рекомендувати методику "Ціннісні орієнтації" М.Рокича7.

У людини, на думку Хейкхаузена Х.8, переважають такі основні типи поведінки: уникання невдач прагнення до успіхів і досягнень. Кожен із цих типів характеризується певним співвідношенням свідомості і відповідальності, що зрештою впливає на рівень реалізації особистісного потенціалу.

Кар'єра і самовизначення

Тенденція до само актуалізації та особистісного зростання вважається притаманною кожній людині, бо закладена від природи. Індивід проходить різні періоди свого розвитку, прагне перерости себе, вийти за рамки самого себе, стати кращим. Відомий психолог Карл Роджерс пов'язував процес особистісного зростання з неперервним самоусвідомленням індивідуального "Я" на основі минулого досвіду, сучасного та очікувань від майбутнього. Особистість розвитку – та, що постійно змінюється, здатна розширювати власний досвід, постійно спрямована на розкриття і розуміння своїх індивідуальних можливостей, на пошук свого призначення у житті9.

Наступним фактором вибору кар'єри є адекватна самооцінка людини. Знання себе, своїх фізичних, психічних і моральних сил дає можливість людині контролювати і регулювати свою поведінку.

Самооцінка передбачає оцінку своїх здібностей, життєвих цілей і можливостей їх досягнення, свого місця серед інших людей.

Люди із заниженою самооцінкою часто ставлять перед собою нижчі цілі, перебільшують значення невдач, потребують підтримки навколишніх, легко піддаються впливу інших. Їм властиві нерішучість, боязливість, сором'язливість. Навколишні сприймають таку людину як сердиту, злу, неконтактну. Це призводить до відчуження, ізоляції, самотності.

Люди із завищеною самооцінкою ставлять перед собою високі цілі, рівень їх домагань перевищує їх реальні можливості. Вони незалежно ставляться до оточуючих, активно не згоджуються з оцінкою свої дій. Для них характерні: зазнайство, зверхність, прагнення до переваг, грубе ставлення до інших, жорсткість та агресивність.

Адекватна самооцінка особистістю своїх здібностей і можливостей забезпечує відповідний рівень домагань, гнучкість до поставлених цілей, усвідомлене ставлення до успіхів та невдач, схвалення та критики.

Здійснюючи вибір на користь кар'єри, ми маємо визначити свої особистісні риси, які дають нам підстави сподіватися на ефективне виконання роботи. Допоможуть у цьому тести професійної придатності, само дослідження особистості, співбесіди із консультантами і близькими людьми.

У кожному разі на початку вибору кар'єри студент має відповісти: "Чи зможу я це зробити ?"

Зазначимо, що деякі психологічні особливості залежать від віку і відповідно змінюються з часом, а деякі є проявом темпераменту і залишаються відносно сталими протягом усього життя.

У більшості вищих навчальних закладах студенти вивчають дисципліни психолого-педагогічного циклу, здійснюють психологічні дослідження особистості. Серед тестів професійної придатності корисними можуть бути:

    • Методика "Ціннісні орієнтації" (М. Рокича)

    • Здатність до емпатії

    • Методика рівня суб'єктивного контролю (О. Роттера)

    • Самооцінка ефективного керівництва (Ф. Фідлера)

    • Тест "Адміністратор – лідер"

    • Тест "Ваш службовий темперамент" (А. Яссінгера)

    • Тест "Стереотипи мислення"

    • Тест "Потенціал менеджера"

    • Тест "Мотиви продуктивної діяльності"

    • Тест "Здатність працювати в команді"

    • Тест "Власні обмеження".

У кожному разі, виконуючи тест, студент має обговорити з викладачем його результати, щоб не зробити негативні або помилкові висновки.

Зазначимо, що безпосередньо у ході бізнес-тренінгу по спеціальності немає потреби виконувати такі тести. Викладач-керівник може порадити своїм студентам зробити це самостійно і через деякий час повернутися до цього питання.

Головне завдання викладача полягає у тому, щоб разом зі студентами визначити основні професійні вимоги до працівника і допомогти студентам виявити свою професійну придатність до виконання певної роботи, усвідомити власний рівень домагань та готовність до виконання соціальних і професійних ролей.

Розглянемо інші, не менш важливі критерії вибору кар'єри (Табл..2.3.2.).

Таблиця 2.3.2.

Фактори вибору кар'єри10

1

Сектор зайнятості

Державний, громадський, приватний

2

Розміщення

Регіон, місто, містечко, селище, сільська місцевість

3

Розмір організацій

Великі, малі, середні

4

Діяльність в організації

Спеціалізація на окремих аспектах у великій організації або на всіх у малому бізнесі

5

Галузь господарства

Промисловість, транспорт, торгівля, АПК, інше

6

Службовий статус

Рівень посади

7

Керівник чи спеціаліст

Управління чи виконання безпосередньої продуктивної діяльності

Названі у таблиці 2.3.2. чинники багато дослідників вважають визначальними у виборі кар'єри. На першому місці тут – сектор зайнятості. В більшості розвинених країн світу переважна частина робіт і послуг виконуються у приватному секторі. Опубліковано чимало спеціальних досліджень, які показують, що головні рушійні сили економічного розвитку країни закладено у малому чи середньому бізнесі. Здійснюються й значні зусилля для того, щоб залучити більше молоді до цього сегмента економіки. Виконані широкомасштабні приватизаційні проекти, розроблені урядові програми розвитку підприємництва. Але!.. Статистичні дані показують, що у нашій країні протягом останніх 5-ти років зменшується частка зайнятих у приватному секторі і збільшується у державному (на фоні загального зростання приватної власності).

Не претендуючи на вичерпність висновків, припускаємо, що таке явище пов'язане з особистісними установками працівників, їх готовністю до ризиків та відповідальності. У приватному бізнесі власник відповідає за все. Для цього необхідне створення відповідних амортизаційних механізмів для зменшення негативних наслідків циклічних економічних коливань. Зазначимо, що основна частина сучасного економічно-активного населення в Україні не має навичок приватного господарювання (на рівні технологічності), адже середнє покоління громадян виросло і сформувалося у другій половині ХХ ст. в умовах командно-адміністративної економічної системи. Напевно в цьому одна з причин бажання людей віддати державним інституціям усю відповідальність за результати власної праці.

Отже, допомагаючи слухачам/студентам визначитись із особливостями кар'єри в тому чи іншому секторі зайнятості, викладач підводить їх до розуміння важливості їхніх власних рішень для досягнення конкретних господарських результатів.

Loading...

 
 

Цікаве