WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Концептуальні засади впровадження інформаційних технологій навчання у систему професійної освіти - Реферат

Концептуальні засади впровадження інформаційних технологій навчання у систему професійної освіти - Реферат

Сучасна система освіти, у тому числі й військова, має грунтуватися на новій філософській методології, яка складає методологічну основу педагогіки і дає змогу внести в навчальний процес епістемологічний, аксіологічний й особистісний смисл. Науковому розв'язанню цих завдань спрямована нова галузь – філософія освіти, яка у зарубіжній і вітчизняній науці нині активно розвивається. Сучасна філософія освіти в Україні, на думку І.А.Зязюна, має бути тільки гуманістичною: "Гуманістична концепція освіти холістична, тобто позбавлена статистичного, безособистісного підходу до людини, яка постає при цьому не сукупністю окремих пізнавальних процесів і психічних властивостей, а цілісною особистістю. Найважливіше у цьому підході не формування в учнів окремих нормативних знань, а механізмів самоучіння, саморозвитку, самовиховання з урахуванням максимального вияву індивідуальних здібностей кожного учня" (1, 8-9).

Метою гуманістичної філософії освіти, на думку С.О.Черепанової, є формування "творчо-гуманістичної особистості як цілісного суб'єкта культури", яке передбачає "розпредметнення культурного досвіду нації та людства, багатоманітних формоутворень матеріальної і духовної культури шляхом їх діяльнісного опанування, пізнання і розвитку, самопізнання і самодіяльності, залучення нових поколінь (засобами освіти і самоосвіти) до культуротворчої діяльності" (3, 30-32).

З позицій гуманістичної філософії освіти сучасний етап національної системи освіти, у тому числі й військової, характеризується тим, що старі механізми вже не діють ("авторитарно-імперативні"), а нові (гуманістичні) ще не виникли. Наша освіта спрямована на опанування учнями як об'єктами навчання певною сукупністю програмованих знань, навичок і вмінь. Ця освіта переважно має авторитарний характер, що спрямована на соціалізацію учня з позицій його максимальної суспільної корисності. Тобто, це – освіта інформаційного типу, яка продукує загальні та певні професійні знання, навички та вміння. Чому так відбувається? Тому що впродовж останніх століть у науці панувала і, практично, продовжує панувати система мислення, яка грунтується на "ньютоно-картезіанській парадигмі" (І.А.Зязюн), що "править балом" і у сфері педагогіки і психології. Згідно цієї парадигми, система освіти була "бездітною", тобто безособистісною.

Гуманізація у педагогіці має означати поворот вітчизняної системи освіти до особистості учня, пошану її індивідуальності, готовності й права на помилку, виявлення довіри до неї, розуміння її потреб і інтересів, не лише підготовка до життя, але й забезпечення повноцінного життя у дитинстві, молодості та протягом всього життя. Кінцевим результатом освіти має бути внутрішній стан людини на рівні потреби пізнавати нове, здобувати знання, виробляти матеріальні і духовні цінності, допомагати ближньому, бути добротворцем.

Для цього необхідно змінити мислення педагога щодо особистісних спрямувань і життєвих орієнтирів учнів, ставлення до них як до активних суб'єктів учіння, які спроможні вчитися ефективно не тільки під примусом, а й добровільно, за власним бажанням і вільним вибором. В основі реалізації гуманістичної парадигми має лежати визнання педагогами права учня бути суб'єктом учіння та первісне прийняття його таким, усвідомлення ними надзвичайної важливості цього підходу має стати наріжним каменем освітньої ідеології в Україні на етапі формування національної системи освіти та встановлення суб'єкт-суб'єктних взаємин між педагогами і суб'єктами учіння у навчальному процесі. Тому впровадження сучасних інформаційних технологій навчання має не віддаляти педагога від учня, а навпаки сприяти їх взаємодії та співробітництву.

Виникає запитання: наскільки існуючи дидактичні системи сприяють цьому? На жаль, більшість із них не тільки не сприяють, а й гальмують це, тому що вони первісно не визнають за учнем права бути суб'єктом учіння і, відповідно, не створюють умови для формування суб'єкт-суб'єктних взаємин у цьому процесі. Які ж дидактичні системи сприяють цьому? До цих систем належать педагогіка співробітництва, гуманістична педагогіка і особистісно-орієнтоване навчання. На нашу думку, тільки творче, комплексне і системне використання основних ідей і технологій цих дидактичних систем буде сприяти якісному розв'язанню актуальних завдань національної системи освіти щодо забезпечення суб'єктності учня у навчальному процесі. Суб'єктність – це право учня на власну активність, самобутність, самостановлення, самовизначення, самореалізацію і, врешті-решт, на самоактуалізацію у житті. Потреба суб'єктності учня виявляється в його прагненні до незалежності, активності, вирішення своїх проблем, рішучої реалізації своїх потреб і прагнень, презентації своїх можливостей, творчого розвитку своєї особистості та активного відстоювання власних поглядів. В руслі цих умов основу педагогічної діяльності вчителя має становити усвідомлення цінності людської особистості, визнання суб'єктності учня у навчальному процесі, сприяння і допомога в його самоактуалізації.

Широке впровадження інформаційних технологій навчання не має супроводжуватися відмовою від традиційних методів навчання. Тут має бути оптимальне сполучення традиційних і сучасних технологій навчання, їх вмотивоване використання у навчальному процесі. Тобто сучасні інформаційні технології не повинні бути самоціллю у навчальному процесі, а служити ефективному розв'язанню розвивальної, виховної і освітньої цілей національної системи освіти.

Наступний важливий аспект їх застосування – це їх психологічне обгрунтування. Тому психологічна наука має науково обґрунтувати технологію їх застосування у навчальному процесі. Вони мають відповідати духовним, психічним і фізіологічним можливостям учня і жодному випадку не наносити шкоду його загальному розвиткові.

Все це вимагає суттєвого обновлення методичного забезпечення навчального процесу, передбачає гнучкість і інваріантність навчальних планів і програм підготовки відповідних фахівців. Відповідно, необхідне нове покоління сучасних підручників і навчальних посібників.

Отже, сучасна освіта має нести безпосередню відповідальність не лише за засвоєння учнями програмного матеріалу, опанування певною спеціальністю і здобуття праці, але, в першу чергу, того, що необхідне для повної його самоактуалізації у нинішніх складних соціально-політичних і економічних умовах, для повнокровного життя, у якому праця є лише його частиною. Тому інформаційні технології в освіти мають діяти тільки у цьому аспекти. Методологічною основою такої освіти є гуманістична парадигма як конкретний прояв гуманістичної філософії освіти, яка кінцевою метою має виховання духовно багатої, національно свідомої особистості українського громадянина, суб'єкта повноцінної професійної діяльності та сприяти виходу національної системи освіти у світовий освітянській простір.

Література

  1. Зязюн І.А. Сучасна освіта у контексті гуманістичної філософії // Діалог культур: Україна у світовому контексті. Філософія освіти: Зб. наук. праць / Ред. кол.: І.А.Зязюн (голов. ред.), С.О.Черепанова (упоряд. і відп. ред.), Н.Г.Ничкало, В.Г.Скотний та ін. – Львів: Світ, 1999. – Вип.4. – С.5-12.

  2. Ничкало Н.Г. Сучасні тенденції і проблеми неперервної професійної освіти // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Київ-Вінниця, 2000. – 486 с.

  3. Черепанова С.О. Філософія освіти: буття людини в універсумі культури // Діалог культур: Україна у світовому контексті. Філософія освіти: Зб. наук. праць / Ред. кол.: І.А.Зязюн (голов. ред.), С.О.Черепанова (упоряд. і відп. ред.), Н.Г.Ничкало, В.Г.Скотний та ін. – Львів: Світ, 1999. – Вип.4. – С.22-33.

Loading...

 
 

Цікаве